UK
Tvaryny › Коти › Курильський бобтейл довгошерстий › Історія та стандарт

Курильський бобтейл довгошерстий — Історія та стандарт

Пухнастий острівʼянин із «помпоном» замість хвоста й ведмежою статурою — сильний і відданий: розумний, «собакоподібний», спокійний і людяний. Курильський бобтейл (довгошерстий) — аборигенна природна порода Курильських островів із фірмовим коротким хвостом-«помпоном» і напівдовгою шерстю; сильний, здоровий і врівноважений, він глибоко прив'язується до родини, любить воду, чудово ловить мишей і, як «собакоподібний» кіт, ходить за господарем.
← Уся картка породи
Курильський бобтейл довгошерстий

Історія походження Курильського бобтейла

Історія курильського бобтейла – це приклад природного формування породи в ізольованих умовах Курильських островів, вулканічного архіпелагу між російським півостровом Камчатка та японським островом Хоккайдо. Вважається, що ці коти мешкали на островах (переважно Кунашир та Ітуруп) щонайменше 150–200 років, а можливо й довше. Їхніми предками, ймовірно, були коти, завезені на острови моряками або переселенцями.

Існує версія, що у формуванні породи взяли участь Японські бобтейли, яких могли привозити на острови японські рибалки чи торговці. Дійсно, обидві породи мають характерний короткий хвіст, але курильські бобтейли значно масивніші, мають міцніший кістяк та відрізняються типом шерсті, що свідчить про адаптацію до суворішого клімату Курил. Можливо, певну роль у формуванні зовнішнього вигляду зіграли й аборигенні сибірські коти, хоча прямих доказів цього схрещування немає.

Суворі природні умови – холодний клімат, вітряна погода, необхідність самостійно добувати їжу (риба, дрібні гризуни) – сприяли формуванню міцних, витривалих та кмітливих тварин з відмінними мисливськими навичками. Їхня фізична сила, стійкість до хвороб та густа шерсть стали результатом природного добору.

На «велику землю» курильські бобтейли почали потрапляти в середині XX століття завдяки військовим та науковцям, які поверталися з відряджень на Курильські острови. Незвичайні коти з короткими хвостами та доброзичливим характером привертали увагу. Систематична робота з породою розпочалася лише наприкінці 1980-х років завдяки ентузіастам-фелінологам у Росії.

Перший стандарт породи був розроблений та прийнятий Радянською Фелінологічною Федерацією (СФФ) у 1991 році. Міжнародне визнання прийшло пізніше: Всесвітня Федерація Котів (WCF) визнала породу (обидві варіації шерсті – короткошерсту KSB та довгошерсту KBL) у 1994 році. Згодом породу визнали FIFe (Fédération Internationale Féline) у 2002 році та TICA (The International Cat Association) у 2012 році. Сьогодні курильські бобтейли, як довгошерсті, так і короткошерсті, є визнаною та популярною породою в багатьох країнах світу.

Уся картка породи → Курильський бобтейл довгошерстий: здоров’я і ризики, харчування, фото
Курильський бобтейл довгошерстий Курильський бобтейл довгошерстий Курильський бобтейл довгошерстий
Схожі породи
Японський бобтейлЕнергія 4.5 Меконг-бобтейлЕнергія 4 Норвезький лісовий кітЕнергія 3.5