Кувас

Історія породи кувас налічує понад тисячу років і тісно переплетена з історією угорського народу. Вважається, що предки цих собак прибули на територію сучасної Угорщини разом із мадярськими племенами, які мігрували зі східних степів, можливо, з регіонів Тибету, приблизно у IX столітті. Археологічні знахідки скелетів собак, схожих на куваса, датуються саме цим періодом. Назва породи, ймовірно, має тюркське коріння: “kuwasz” або “kawasz” означало “озброєний охоронець” або “благородний охоронець”, що вказує на їхнє первісне призначення.

Основним завданням кувасів протягом століть була охорона великих стад овець, корів та коней від хижаків, таких як вовки та ведмеді, а також від злодіїв. Їхнє характерне біле забарвлення не було випадковим – воно дозволяло пастухам легко відрізняти собаку від вовка в сутінках або вночі, запобігаючи трагічним помилкам. Куваси працювали самостійно, приймаючи рішення в екстремальних ситуаціях, що сприяло розвитку їхнього високого інтелекту та незалежного характеру.

Пік популярності кувасів припав на XV століття, за часів правління угорського короля Матяша І Корвіна (Matthias Corvinus). Монарх високо цінував цих собак за їхню відданість, хоробрість та розум. Існують легенди, що король Матяш довіряв своїм кувасам більше, ніж власним придворним та охоронцям. Куваси супроводжували його на полюванні, охороняли королівські маєтки та навіть спальні покої. Дарування цуценяти куваса вважалося знаком особливої королівської прихильності та поваги. У цей період порода стала символом статусу та шляхетності.

Зі зменшенням потреби у великих пастуших собаках та зміною умов життя, популярність кувасів почала знижуватися. Дві світові війни завдали породі нищівного удару. Багато собак загинуло, а цілеспрямоване розведення практично припинилося. Після Другої світової війни в Угорщині залишилося лише близько 30 чистокровних представників породи, і кувас опинився на межі зникнення. Завдяки зусиллям ентузіастів та заводчиків, які ретельно збирали вцілілих собак та розробляли програми відновлення, породу вдалося врятувати. Перший стандарт породи був розроблений у 1905 році, а офіційно FCI (Міжнародна Кінологічна Федерація) визнала породу під номером 54. Незважаючи на свою давню історію, людина мало втручалася у формування породи, тому сучасний кувас зберіг багато первісних рис своїх предків.

Кувас – це великий, сильний та елегантний собака з гармонійною будовою тіла, що випромінює шляхетність та міць. Його зовнішність є відображенням його робочого минулого та природної краси. Він не повинен справляти враження ні надмірної масивності, ні легкості.

• Голова: Характерна риса породи. Вона клиноподібна, довга, але не загострена, суха та шляхетна. Череп помірно опуклий, з ледь вираженим поздовжнім жолобком. Перехід від чола до морди плавний, ледь помітний. Морда пряма, не груба, поступово звужується до носа.
• Очі: Мигдалеподібної форми, трохи косо посаджені, темно-карого кольору. Погляд розумний, спокійний та пильний. Світлі очі вважаються недоліком.
• Вуха: Середнього розміру, V-подібної форми, посаджені на середній висоті, злегка відведені назад. Кінчики вух ніколи не стоять і не згортаються в трубочку, а щільно прилягають до голови з боків. При настороженості можуть ледь підніматися.
• Ніс: Мочка носа велика, чорного кольору.
• Губи: Чорні, щільно прилеглі. Куточки губ зубчасті.
• Прикус: Ножицеподібний, повний набір зубів (42 зуби).
• Шия: М’язиста, середньої довжини, без підвісу. На шиї шерсть утворює виражену “гриву”, особливо у псів.
• Корпус: Прямокутний, трохи розтягнутий. Спина пряма, міцна, середньої довжини. Поперек короткий, міцний. Круп широкий, м’язистий, злегка похилий. Грудна клітка глибока та широка, з добре розвиненими ребрами. Живіт помірно підтягнутий.
• Хвіст: Низько посаджений, є природним продовженням лінії крупу. У спокійному стані опущений до скакальних суглобів, з ледь загнутим кінчиком. При збудженні або в русі може підніматися до рівня спини, але ніколи не закидається на спину і не згортається кільцем. Хвіст рясно вкритий довгою шерстю.
• Кінцівки: Передні кінцівки прямі, паралельні, з міцним кістяком та добре розвиненою мускулатурою. Лопатки довгі, косо поставлені. Задні кінцівки також прямі, паралельні, з потужною мускулатурою та добре вираженими кутами скакальних суглобів. Лапи овальні, компактні, з щільно зібраними пальцями та міцними чорними або темно-сірими подушечками.
• Шерсть: Подвійна, з густим, м’яким підшерстям та жорсткішим, хвилястим остьовим волосом довжиною 4-12 см. На голові, вухах та передній частині кінцівок шерсть коротка (1-2 см), гладка. На шиї утворюється грива, на задній стороні кінцівок – “штани” та “очоси”. Шерсть не повинна бути кучерявою або надто м’якою. Кувас має здатність до самоочищення шерсті.
• Забарвлення: Чисто біле або колір слонової кістки. Будь-які плями або інше забарвлення є дискваліфікуючою вадою. Пігментація шкіри під шерстю темно-сіра або чорна.
• Рухи: Вільні, розмашисті, легкі та ритмічні. Характерний рух – некваплива рись.

Характер куваса – це унікальне поєднання безстрашності, відданості, інтелекту та певної незалежності. Це собака з сильною особистістю, який потребує розуміння та правильного підходу. Він не знає страху і готовий без вагань стати на захист своєї родини, території або майна, навіть ціною власного життя. Ця риса закладена в нього генетично, адже століттями куваси самостійно протистояли небезпекам.

Відданість куваса своїй родині безмежна. Він глибоко прив’язується до господаря та всіх членів сім’ї, вважаючи їх своєю “зграєю”. До своїх він ставиться з ніжністю та терпінням. Втрата господаря для куваса – величезна трагедія, він може довго сумувати, а іноді, як розповідають, навіть помирати від туги. Ця порода не терпить частої зміни власників.

Незважаючи на свою силу та охоронні інстинкти, кувас не є безпричинно агресивним. До сторонніх людей він ставиться насторожено та підозріло, що є нормальною поведінкою для сторожового собаки. Він буде уважно спостерігати за незнайомцем, оцінюючи його наміри. Агресію він проявить лише у випадку реальної загрози. Важливою рисою є його розсудливість – кувас здатний відрізнити гру від справжньої небезпеки. Він не вкусить без серйозної причини, але його попереджувальний гавкіт буде гучним та переконливим.

Куваси дуже розумні та спостережливі собаки. Вони швидко навчаються, але їхнє дресирування вимагає терпіння, послідовності та справедливого, але твердого підходу. Через свою природну незалежність та схильність до самостійного прийняття рішень, кувас може проявляти впертість. Грубість та фізичні покарання абсолютно неприпустимі – це може призвести до того, що собака стане замкнутим, недовірливим або навіть агресивним. Вони дуже горді та не терплять несправедливого ставлення. На любов, турботу та повагу кувас відповість безмежною вдячністю та прихильністю.

Щодо стосунків з дітьми, кувас, який виріс разом з дітьми, зазвичай стає для них терплячим та дбайливим захисником. Однак, важливо навчити дітей правильно поводитися з великим собакою, поважати його особистий простір. Ігри між дітьми та кувасом завжди повинні проходити під наглядом дорослих, особливо якщо в гості приходять чужі діти, яких собака може сприйняти як потенційну загрозу для “своїх” малюків. Рання соціалізація тут відіграє ключову роль.

З іншими домашніми тваринами кувас може уживатися, особливо якщо вони росли разом. Проте, його сильні охоронні та мисливські інстинкти можуть проявитися щодо незнайомих собак або дрібних тварин. Важливо контролювати його поведінку під час прогулянок.

Цікаво, що куваси часто активніші вночі. Це спадок від їхніх предків, які пильнували отари саме в темний час доби. Тому не дивуйтеся, якщо ваш улюбленець вдень переважно відпочиватиме, а з настанням сутінків ставатиме більш пильним та активним, вимагаючи прогулянки або обходу території.

Кувас — величний білий страж угорських рівнин: гідний, відданий і незалежний древній ЛГД, колись собака угорської знаті. Попри грізну роль охоронця, зі своєю родиною він урівноважений і ніжний, але самостійність вимагає досвідченого власника — не для новачка чи квартири. Загалом порода здорова; головні ризики — дисплазія суглобів і заворот шлунка (годувати кілька разів на день дрібними порціями). Густа біла шерсть рясно линяє.

Кувас загалом вважається здоровою та витривалою породою, що багато в чому зумовлено природним відбором та мінімальним втручанням людини в її розвиток протягом століть. Гармонійна статура та відсутність схильності до надмірної ваги (за умови правильного харчування та достатніх навантажень) допомагають запобігти багатьом проблемам, характерним для інших великих порід. Однак, як і всі собаки, куваси мають схильність до певних захворювань.

1. Дисплазія кульшових та ліктьових суглобів: Це поширена проблема у багатьох великих порід. Важливо купувати цуценя у відповідальних заводчиків, які тестують своїх собак на наявність дисплазії. Надмірні навантаження у цуценячому віці та неправильне харчування можуть посилити ризик розвитку цього захворювання.
2. Остеохондроз (OCD): Захворювання, що вражає хрящову тканину суглобів, частіше плечового. Може бути пов’язане зі швидким ростом та генетичною схильністю.
3. Заворот шлунка (здуття): Небезпечний для життя стан, характерний для великих собак з глибокою грудною кліткою. Профілактика включає годування меншими порціями кілька разів на день, уникнення фізичної активності відразу після їжі та використання спеціальних мисок, що сповільнюють поїдання корму.
4. Проблеми зі шкірою та алергії: Густа шерсть куваса може іноді приховувати шкірні проблеми. Можливі алергічні реакції на певні компоненти корму або фактори навколишнього середовища. Регулярний огляд шкіри під час грумінгу допоможе вчасно виявити проблеми.
5. Захворювання очей: Іноді зустрічаються прогресуюча атрофія сітківки (PRA), ентропіон (заворот повік) або ектропіон (виворіт повік).
6. Гіпотиреоз: Недостатня функція щитоподібної залози, що може призводити до набору ваги, млявості та проблем зі шкірою та шерстю.

Профілактичні заходи для підтримки здоров’я куваса:

• Регулярні ветеринарні огляди: Щорічні огляди (а для цуценят та літніх собак – частіше) допоможуть вчасно виявити та запобігти розвитку багатьох захворювань.
• Вакцинація: Своєчасна вакцинація захистить вашого куваса від небезпечних інфекційних захворювань.
• Дегельмінтизація та обробка від паразитів: Регулярна профілактика від глистів, бліх та кліщів є обов’язковою. Кліщі можуть переносити небезпечні хвороби, такі як піроплазмоз.
• Збалансоване харчування: Якісний корм, що відповідає віку, розміру та рівню активності собаки, є запорукою здоров’я. Уникайте перегодовування, щоб запобігти ожирінню та пов’язаним з ним проблемам.
• Достатні фізичні навантаження: Регулярні прогулянки, ігри та можливість вільно рухатися на обгородженій території підтримують м’язовий тонус та здоров’я суглобів.
• Догляд за зубами: Регулярне чищення зубів або використання спеціальних ласощів допоможе запобігти утворенню зубного каменю та захворюванням ротової порожнини.

Середня тривалість життя куваса становить 10-12 років, хоча деякі особини при належному догляді можуть жити й довше. Дотримання рекомендацій щодо догляду, харчування та профілактики допоможе вашому улюбленцю прожити довге, здорове та щасливе життя.

Догляд за кувасом вимагає певних знань та зусиль, але при правильному підході не є надто обтяжливим. Головне – забезпечити йому відповідні умови утримання, регулярний грумінг та достатній рівень фізичної активності.

Умови утримання куваса

Кувас – великий та енергійний собака, який потребує простору. Ідеальним місцем для його утримання буде заміський будинок з великою, надійно обгородженою територією, де він зможе вільно пересуватися та виконувати свої охоронні функції. Квартирне утримання для куваса можливе, але вкрай небажане і вимагатиме від власника значних зусиль для забезпечення тривалих та активних прогулянок (мінімум 2-3 години на день).

Категорично не рекомендується тримати куваса на ланцюгу. Це свободолюбивий собака, і обмеження свободи може негативно вплинути на його психіку, призвести до апатії, депресії або, навпаки, до неконтрольованої агресії. Кувас повинен мати можливість вільно обходити свою територію.

Важливо забезпечити кувасу захист від негоди – комфортну будку або вольєр з навісом, де він зможе сховатися від дощу, снігу та палючого сонця. Незважаючи на густу шерсть, яка добре захищає від холоду, в екстремальні морози варто подбати про додаткове утеплення.

Грумінг: догляд за розкішною шерстю куваса

Розкішна біла шерсть куваса потребує регулярного, але не надто складного догляду. Основні процедури:

• Вичісування: Шерсть куваса має властивість самоочищатися від бруду, але для запобігання утворенню ковтунів та видалення відмерлого підшерстя її необхідно регулярно вичісувати – 2-3 рази на тиждень. Для цього підійдуть металевий гребінь з рідкими зубцями та щітка-пуходерка. Особливу увагу слід приділяти ділянкам за вухами, на шиї (“грива”), “штанах” та хвості, де шерсть найдовша і схильна до сплутування.
• Линька: Куваси рясно линяють двічі на рік (весною та восени). У цей період вичісувати собаку доведеться щодня, щоб впоратися з великою кількістю шерсті та полегшити цей процес для тварини.
• Купання: Купати куваса слід лише за необхідності, зазвичай 2-3 рази на рік або якщо собака сильно забруднився. Часте купання може порушити природний жировий шар шкіри та шерсті, який захищає її від вологи та бруду. Використовуйте спеціальні шампуні для білих собак або для собак з чутливою шкірою. Після купання шерсть потрібно ретельно висушити рушником або феном (на низькій температурі).
• Стрижка: Стригти куваса не рекомендується, оскільки його шерсть виконує терморегулюючу функцію, захищаючи як від холоду, так і від перегріву влітку. Можна лише акуратно підстригати шерсть між подушечками лап та навколо анального отвору з гігієнічною метою.
• Догляд за вухами: Регулярно оглядайте вуха на наявність бруду, почервоніння або неприємного запаху. Чистіть їх за потребою ватним диском, змоченим спеціальним лосьйоном для чищення вух.
• Догляд за очима: Щодня оглядайте очі. Невеликі виділення в куточках очей можна акуратно видаляти чистою вологою тканиною або спеціальними серветками.
• Догляд за кігтями: Якщо кігті не сточуються природним чином під час прогулянок по твердій поверхні, їх потрібно підстригати 1-2 рази на місяць спеціальною кігтерізкою для великих собак.
• Догляд за зубами: Для профілактики утворення зубного нальоту та каменю регулярно чистіть зуби кувасу спеціальною зубною щіткою та пастою для собак, або давайте гризти спеціальні дентальні ласощі.

Активність та фізичні навантаження для куваса

Кувас – це активний та витривалий собака, якому потрібні регулярні фізичні навантаження для підтримки гарної фізичної форми та психологічного здоров’я.

• Щоденні прогулянки: Кувасу необхідні тривалі прогулянки (мінімум 1-2 години на день), бажано з можливістю вільного бігу на безпечній, обгородженій території. Якщо собака живе у квартирі, кількість та тривалість прогулянок потрібно збільшити.
• Ігри та тренування: Активні ігри, такі як апортирування (хоча не всі куваси люблять цю гру), біг поряд з велосипедом (для дорослих собак з сформованим кістяком), плавання (якщо собака любить воду) допоможуть витратити надлишок енергії. Також корисними будуть заняття на слухняність та елементи захисної служби (з професійним інструктором).
• Охорона території: Для куваса природно патрулювати свою територію. Забезпечте йому таку можливість, це є частиною його природних потреб.
• Уникнення надмірних навантажень у цуценячому віці: Важливо не перевантажувати цуценят та молодих собак (до 1,5-2 років), поки їхні суглоби та кістки остаточно не сформуються, щоб уникнути проблем з опорно-руховим апаратом.

Забезпечуючи кувасу належний догляд, ви отримаєте не лише надійного охоронця, але й здорового, щасливого та відданого друга.

Дресирування та соціалізація куваса – це ключові аспекти виховання, які вимагають від власника терпіння, послідовності, розуміння психології породи та твердої, але справедливої руки. Через свій природний інтелект, незалежність та сильні охоронні інстинкти, кувас не є найпростішою породою для навчання, особливо для недосвідчених власників.

Рання соціалізація куваса

Соціалізацію цуценяти куваса потрібно починати якомога раніше, буквально з перших тижнів життя у новому домі (після завершення карантину після щеплень). Це критично важливо для формування адекватної поведінки дорослого собаки.

• Знайомте цуценя з різними людьми (чоловіками, жінками, дітьми різного віку, людьми похилого віку), звуками (міський шум, транспорт, побутова техніка), місцями (парки, вулиці, ліс) та ситуаціями.
• Дозволяйте йому обережно спілкуватися з іншими спокійними та вакцинованими собаками. Це допоможе йому навчитися правильно інтерпретувати сигнали інших собак та адекватно реагувати.
• Відвідування курсів для цуценят (щеняча школа) може бути дуже корисним для соціалізації та початкового навчання.

Недостатня або неправильна соціалізація може призвести до того, що кувас виросте надмірно підозрілим, боязким або агресивним до незнайомців та інших тварин.

Основи дресирування куваса

Дресирування куваса повинно базуватися на позитивному підкріпленні, взаємній повазі та довірі. Грубі методи, крики та фізичні покарання абсолютно неприпустимі і можуть назавжди зіпсувати стосунки з собакою та викликати зворотну реакцію.

• Починайте з основних команд: “До мене!”, “Сидіти!”, “Лежати!”, “Поруч!”, “Фу!”/”Не можна!”, “Місце!”. Заняття повинні бути короткими (10-15 хвилин), але регулярними, особливо для цуценят.
• Будьте послідовними та терплячими: Куваси розумні, але можуть бути впертими. Якщо ви дали команду, домагайтеся її виконання. Не дозволяйте собаці ігнорувати ваші вимоги.
• Використовуйте мотивацію: Знайдіть те, що найкраще мотивує вашого куваса – ласощі, похвала, улюблена іграшка.
• Встановіть чіткі правила та межі: Кувас повинен з раннього віку розуміти, що дозволено, а що ні. Будьте послідовні у своїх заборонах та дозволах.
• Лідерство: Власник куваса повинен бути для нього спокійним, впевненим та авторитетним лідером. Собака повинен відчувати вашу впевненість та довіряти вашим рішенням.
• Професійна допомога: Якщо у вас виникають труднощі з вихованням або ви не маєте досвіду утримання великих сторожових собак, не соромтеся звернутися за допомогою до професійного кінолога, який знайомий з особливостями породи. Це допоможе уникнути помилок та налагодити правильні стосунки з вашим улюбленцем.

Кувас – не та порода, яку можна “запустити” у вихованні, сподіваючись, що все налагодиться само собою. Дорослий, некерований кувас може стати серйозною проблемою. Тому приділяйте достатньо часу та уваги його вихованню з перших днів.

Пам’ятайте, що кувас, як і багато інших пастуших порід, наприклад, південноросійська вівчарка, має вроджену схильність до самостійного прийняття рішень. Це не означає, що він неслухняний, а лише те, що він потребує розумного та шанобливого підходу до навчання. Добре вихований кувас – це гордість свого власника, надійний захисник та відданий компаньйон.

Правильне харчування відіграє надзвичайно важливу роль у здоров’ї, розвитку та довголітті куваса. Як великий та активний собака, він має специфічні потреби в поживних речовинах на різних етапах життя. Цікаво, що, незважаючи на свої розміри, куваси часто їдять менше, ніж інші собаки аналогічної ваги – приблизно половину стандартної порції. Це пов’язано з їхнім метаболізмом, адаптованим до умов, де їжа не завжди була в достатку.

Типи харчування для куваса

Існує два основних підходи до годування куваса:

• Готові сухі корми: Це зручний та збалансований варіант. Обирайте високоякісні корми преміум або супер-преміум класу, розроблені спеціально для великих порід собак. Вони містять оптимальне співвідношення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінералів. Звертайте увагу на склад: на першому місці має бути м’ясо.
• Натуральне харчування: Цей варіант вимагає більше часу та знань для складання збалансованого раціону. Основою натурального харчування куваса повинні бути:
  • М’ясо (близько 70-80%): Нежирна яловичина, індичка, курка (якщо немає алергії), субпродукти (серце, печінка, рубець – в обмеженій кількості). М’ясо можна давати сирим (попередньо промороженим) або злегка провареним.
  • Крупи (близько 10-15%): Рис, гречка, вівсянка (обмежено).
  • Овочі та фрукти (близько 10-15%): Морква, гарбуз, кабачки, яблука, зелень. Овочі краще давати сирими (тертими) або злегка тушкованими.
  • Кисломолочні продукти: Нежирний кефір, йогурт, сир (в невеликих кількостях).
  • Яйця: 1-2 рази на тиждень (варені або сирі жовтки).
  • Рослинна олія: Лляна, оливкова (1 чайна ложка на день для дорослого собаки).

Категорично заборонено давати кувасу: трубчасті кістки, свинину, копченості, солодощі, шоколад, виноград, цибулю, часник, гостру та жирну їжу.

Особливості годування куваса на різних етапах життя

• Цуценята: Цуценят куваса починають підгодовувати з 3-4 тижневого віку. Частота годувань – 4-6 разів на день, поступово зменшуючи до 2 разів на день до однорічного віку. Дуже важливо забезпечити цуценя достатньою кількістю білка для росту та кальцію для формування кісток, але уникати перегодовування, щоб не спровокувати занадто швидкий ріст та проблеми з суглобами.
• Дорослі собаки: Дорослих кувасів (після 1,5-2 років) годують 1-2 рази на день. Порція повинна відповідати рівню активності собаки.
• Літні собаки: Літнім кувасам може знадобитися менш калорійний корм з підвищеним вмістом клітковини та хондропротекторів для підтримки суглобів.

Важливі моменти в харчуванні куваса:

• Свіжа вода: У собаки завжди повинен бути доступ до свіжої чистої води.
• Режим годування: Годуйте собаку в один і той же час. Не залишайте їжу в мисці надовго, якщо собака не доїв.
• Контроль ваги: Регулярно стежте за вагою куваса. Ожиріння може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. Ребра собаки повинні легко промацуватися, але не випирати.
• Уникайте надлишку вуглеводів: Надмірна кількість вуглеводів (особливо з неякісних кормів або каш) та надто рідка їжа можуть призвести до пухкої статури та проблем з травленням.
• Індивідуальний підхід: Потреби в харчуванні можуть відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей собаки, її активності та стану здоров’я. Якщо у вас є сумніви щодо раціону, проконсультуйтеся з ветеринаром або досвідченим заводчиком.

Правильно підібраний раціон – це запорука того, що ваш кувас буде активним, здоровим та повним життєвих сил протягом усього життя.

• Королівський улюбленець: Угорський король Матяш Корвін (XV століття) настільки довіряв своїм кувасам, що вони були єдиними, кому дозволялося вільно пересуватися його покоями вночі. Він казав, що довіряє своїм собакам більше, ніж власним радникам.
• “Собака-кінь”: Одна з теорій походження назви “кувас” пов’язує її зі старотюркським словом “ку-асса”, що означало “собака-кінь”. Це вказувало на те, що ці собаки супроводжували вершників та охороняли коней.
• Білий колір для захисту: Біле забарвлення кувасів було не лише естетичною перевагою, але й практичною необхідністю. Воно дозволяло пастухам легко відрізняти собаку від сірого вовка в темряві під час нападу на отару.
• Майже зникла порода: Після Першої та Другої світових воєн порода кувас опинилася на межі зникнення. За деякими даними, в Угорщині залишилося менше 30 чистокровних особин. Відновлення породи – результат титанічних зусиль ентузіастів.
• Нічні вартові: Куваси часто більш активні та пильні вночі. Це генетично закладена риса, оскільки їхні предки охороняли стада переважно в темний час доби.
• Незалежні мислителі: Через своє історичне призначення (самостійна охорона стад), куваси розвинули здатність самостійно оцінювати ситуацію та приймати рішення. Це робить їх чудовими охоронцями, але іноді ускладнює дресирування, вимагаючи від власника розуміння та поваги.
• Не лише Угорщина: Хоча кувас вважається угорською породою, схожі білі пастуші собаки існують і в інших регіонах, наприклад, мареммано-абруцька вівчарка в Італії, словацький чувач, польська підгалянська вівчарка. Це свідчить про спільне коріння або паралельний розвиток схожих типів собак для виконання подібних функцій. До речі, інша відома угорська пастуша порода – угорський пулі, має зовсім інший вигляд та тип шерсті.
• Герой фільму: Собака породи кувас зіграла роль чарівної Ділайли у фільмі Діснея “Дорога додому 2: Загублені в Сан-Франциско” (Homeward Bound II: Lost in San Francisco, 1996).
• “Благородний охоронець”: Ще одне тлумачення слова “kuvasz” походить від шумерського “ku-assa”, що означає “собака, що супроводжує коня”. Це підкреслює їхню давню історію та шляхетне призначення.
• Чутливі до несправедливості: Куваси дуже чутливі до настрою господаря та несправедливого поводження. Вони запам’ятовують образи і можуть втратити довіру, якщо з ними поводитися грубо або несправедливо.