Лісова такса, шварцвальдський брак або вельдердакель (Forest Dachsbracke / Schwarzwälder Bracke / Wälderdackel) – це унікальна порода гончих собак, яка була виведена і досі найбільш поширена у таємничому регіоні «чорного лісу» (Шварцвальд) у південній Німеччині. Цей собака – вправний мисливець, який здатен вести кров’яний слід і полохати птицю для пострілу, але при правильному підході може стати й відданим, хоч і норовливим, домашнім улюбленцем. Схожі породи шукайте в нашому рейтингу найкращих мисливських порід.
Лісова такса: короткий огляд породи
Лісова такса: короткий огляд породи · 6
| Походження | Німеччина (регіон Шварцвальд) |
|---|---|
| Рік першої згадки (стандарт) | 1987 (заснування асоціації) |
| Група | Гончі, Такси (не визнана FCI) |
| Тривалість життя | 12–15 років |
| Зріст у холці | 26–40 см |
| Вага | 8–15 кг (залежно від типу) |
Мисливські якості Лісової такси
Саме на полюванні цей собака розкривається на повну. У густих лісах Шварцвальду від собаки вимагається універсальність. Якщо ганноверський гончак спеціалізується виключно на кров’яному сліді копитних, то Лісова такса – це майстер на всі руки (точніше, лапи).
| Тип полювання | Особливості роботи Лісової такси |
|---|---|
| Полювання в норах | Завдяки малим розмірам проникає в нори лисиць та борсуків, виганяючи звіра під постріл. |
| Робота по сліду (Schweißarbeit) | Має відмінний нюх, здатна йти по старому кров’яному сліду пораненої тварини (кабана, оленя). |
| Загінне полювання (Stöberjagd) | Працює з голосом, переслідуючи зайця або косулю, виганяючи їх на лінію стрільців. Гучний гавкіт дозволяє мисливцю орієнтуватися в густому лісі. |
Цей собака працює «з голосом» (spurlaut), що є критично важливим для густого лісу. Мисливець завжди знає, де знаходиться пес і в якому напрямку рухається дичина.
Цікаві факти про Лісову таксу
- Назва: Слово «Bracke» в назві вказує на спорідненість з гончими, хоча зовні собака більше схожий на таксу. Це унікальний гібрид функціональності.
- Погода: На відміну від гладкошерстих стандартних такс, які мерзнуть, Лісова такса краще пристосована до снігу та дощу завдяки густішому підшерстку та більш жорсткій шерсті, характерній для цьго виду.
- Спів: Багато власників відзначають, що ці собаки не просто виють, а «співають», змінюючи тональність голосу, коли чують музику або сирену.