Неаполітанський мастиф

Історія неаполітанського мастифа – це захоплива подорож крізь тисячоліття, що розповідає про походження однієї з найдавніших та найвеличніших порід собак. Припускають, що неаполітанський мастиф походить від древнього сторожового собаки, пращуром якого став первісний тибетський сторожовий пес великих розмірів. Ці могутні тварини, відомі як молоси, поширилися в Ассирії, Малій Азії та Вавилоні, де їх використовували для охорони, полювання та навіть у військових діях. Їхні зображення часто зустрічаються на стародавніх барельєфах та статуях, що свідчить про їхнє значення в античних цивілізаціях.

У давньоримську епоху ці собаки, яких часто називали молоссами або індійськими псами, відігравали ключову роль. Римляни високо цінували їхню силу та відвагу, використовуючи їх у гладіаторських боях на аренах проти диких тварин, а також як охоронців маєтків та військових собак. Існує декілька легенд про цих великих і сильних собак. Арістотель, приміром, описує легенду походження цих собак, припускаючи, що з’явилися вони завдяки союзу пса і тигриці. Римський історик Пліній розповідає про те, що два такі собаки були принесені в дар Олександру Македонському від підкореного індійського царя. В Індії, Персії і Ніневії археологи виявили дуже багато барельєфів і статуй із зображенням таких псів. Ці історичні свідчення підкреслюють їхню значущість у культурі та повсякденному житті давніх народів.

Припускають, що в Європу ці собаки були завезені торговцями та завойовниками. Тут вони схрещувалися з місцевими породами, що призвело до виникнення найрізноманітніших видів молосоїдів. Після падіння Римської імперії багато представників породи продовжували жити в різних куточках Італії, особливо в регіоні Кампанія, навколо Неаполя, де вони використовувалися як фермерські собаки та охоронці. Саме тут, у сільській місцевості, вони зберегли свої унікальні характеристики, залишаючись відносно незмінними протягом століть.

Період Другої світової війни став критичним для породи неаполітанський мастиф. Популяція значно скоротилася і була на межі вимирання. Однак, завдяки зусиллям ентузіастів та кінологів, порода була врятована. Особливу роль у цьому відіграв італійський кінолог П’єро Сканціані. Він присвятив своє життя відновленню та збереженню чистоти крові мастино неаполітано, збираючи вцілілих представників породи з сільських районів. Завдяки його наполегливій праці, у 1949 році був написаний перший офіційний стандарт породи мастино неаполітано, що дозволило офіційно визнати її та розпочати цілеспрямовану роботу з розведення.

Сучасний неаполітанський мастиф є прямим нащадком цих давніх італійських собак. Він зберіг свою вражаючу статуру, характерні складки шкіри та унікальний темперамент. Сьогодні неаполітанський мастиф – це не тільки надійний охоронець, але й чудовий компаньйон для тих, хто розуміє та цінує цю унікальну породу. Його історія є свідченням стійкості та здатності до виживання, а також важливості збереження генетичного різноманіття у світі собак. Ця порода є живим пам’ятником давніх часів, що продовжує вражати своєю величчю та благородством.

Неаполітанський мастиф – це сторожовий караульний пес з короткою головою і кінцівками, з широким тулубом. Його зовнішність є однією з найвиразніших та найвпізнаваніших серед усіх порід собак. Це собака-гігант, що вражає своєю масивністю та потужністю, але водночас має гармонійні пропорції, що надають йому благородного вигляду.

Голова та обличчя неаполітанського мастифа

Голова масивна, покрита шкірою, яка звисає від скроні до підгруддя собаки, утворюючи своєрідні зморшки. Ці складки шкіри, особливо на морді та шиї, є однією з найхарактерніших ознак породи. Вони надають мастифу унікального, суворого виразу. Череп широкий і плоский, з вираженим стопом. Морда широка і глибока, з добре розвиненими щелепами. Зуби у повному складі, з великими іклами і потужними щелепами, що утворюють ножицеподібний або прямий прикус. Губи товсті та м’ясисті, звисають, утворюючи характерні брилі.

Очі западають, колір зазвичай мають в тон масті, від темно-бурштинового до горіхового, що надає погляду мастифа виразності та глибини. Вираз очей спокійний, уважний та розумний. Вуха не мають бути купіровані, сучасним стандартом це не прийнято. Вони середнього розміру, трикутної форми, висячі, прилягають до щік.

Тіло та статура неаполітанського мастифа

Шия потужна, грудина широка, масивна. Спина пряма, широка і мускулиста. Корпус міцний і компактний, з добре розвиненою мускулатурою. Грудна клітка глибока і широка, що свідчить про велику ємність легень. Живіт помірно підтягнутий. Кінцівки міцні та мускулисті, з великими лапами. Хвіст товстий, купірований на третину, хоча в багатьох країнах купірування хвостів заборонено, і він залишається природної довжини, звужуючись до кінця. У природному стані хвіст тримається низько, а під час руху або збудження може підніматися до рівня спини.

Шерсть та забарвлення неаполітанського мастифа

Шерсть гладка, коротка, щільна і блискуча. Вона не має підшерстя, що робить догляд за нею відносно простим. Допускається чорне або сіре забарвлення. Також можуть бути руде і тигрове забарвлення. Можуть бути білі плями на грудях і кінчиках пальців, але вони не повинні бути надто великими. Найбільш поширеними є сірі відтінки (свинцево-сірий, блакитно-сірий) та чорний. Руді та тигрові мастифи зустрічаються рідше, але також визнані стандартом. Забарвлення має бути однорідним, без різких переходів.

Характер неаполітанського мастифа – це унікальне поєднання сили, спокою та відданості, що робить його неперевершеним охоронцем та вірним компаньйоном. Передусім неаполітанський мастиф – це прекрасний сторожовий пес, хоробрий, сміливий, відважний. Він має вроджений інстинкт захисту своєї території та родини, що робить його ідеальним кандидатом для охорони будинку.

Врівноваженість та спостережливість

Цей пес дуже стриманий і спостережливий, має урівноважений характер. Він не схильний до безпричинної агресії чи надмірної збудливості. Навпаки, мастиф ретельно оцінює ситуацію, перш ніж діяти. Його спокійний вигляд може бути оманливим, адже під ним приховується пильність та готовність до швидкої реакції у разі загрози. Він є справжнім “джентльменом”, який вважає за краще спостерігати, а не гавкати без причини.

Ставлення до незнайомців та родини

Насторожено відноситься до усіх незнайомих людей. Це не та порода, яка одразу кидається вітати кожного гостя. Якщо чужа людина знаходиться в товаристві хазяїна, пес спочатку переконається, що вона не небезпечна і далі буде до цієї людини абсолютно байдужим. Цих собак не треба хвалити і пестити, якщо Ви для нього чужі, до них треба проявляти байдужість. Їхня довіра завойовується часом і лише тоді, коли вони відчувають, що людина не становить загрози для їхньої родини. Ця особливість робить їх чудовими охоронцями, адже вони не дозволять нікому чужому проникнути на свою територію без дозволу власника.

Ніжні почуття цей пес здатний переживати тільки до хазяїна, якого він дуже любить. Ці собаки не можуть існувати без хазяїна, їм потрібна любов і увага близької людини. Вони надзвичайно віддані своїй родині і готові захищати її до останнього подиху. Мастино неаполітано формують дуже міцний зв’язок зі своїми власниками, і для них важливо бути частиною сімейного життя. Вони люблять бути поруч, отримувати ласку та увагу, хоча і не є нав’язливими. Завдяки своїй інтелігентності та бажанням догодити, вони добре піддаються дресируванню, якщо воно проводиться послідовно та з позитивним підкріпленням.

Взаємодія з дітьми та іншими тваринами

Варто відмітити, що представники цієї породи дуже ревниві, тому якщо у Вас є маленькі діти, все-таки не варто заводити мастино неаполітано без належної соціалізації та виховання. Це не означає, що вони не можуть жити з дітьми, але вимагає від власника особливої уваги та контролю. Вони можуть бути ніжними та терплячими з дітьми, яких знають змалку, але завжди потрібно наглядати за їхньою взаємодією, особливо з дуже маленькими дітьми, щоб уникнути випадкових травм через великі розміри собаки. Рання соціалізація з іншими тваринами також є ключовою, щоб мастиф навчився мирно співіснувати з ними. Без цього вони можуть проявляти домінантність або агресію до інших собак, особливо тієї ж статі.

Загалом, характер неаполітанського мастифа робить його ідеальним вибором для досвідчених власників, які розуміють потреби великих, потужних собак та готові присвятити час на їхнє виховання та соціалізацію. Це собака, який подарує вам безмежну відданість, надійний захист та багато любові.

Неаполітанський мастиф — древній римський «охоронець-моноліт» у складках шкіри: спокійний, величний і безмежно відданий, грізний на вигляд, але ніжний із родиною. Це серйозний сторож, чия роль — стримувати чужих присутністю. Порода потребує досвіду й ресурсів: рясна слинявість, коротке життя (7–9 років) і численні хвороби — дисплазія суглобів, заворот повік/«вишневе око», ризик завороту шлунка й проблеми шкіри у складках.

Неаполітанський мастиф – це потужна та витривала порода, яка в цілому має досить хороше здоров’я. Однак, як і більшість великих порід, вони схильні до певних генетичних захворювань та проблем, пов’язаних з їхніми розмірами та швидким ростом. Розуміння цих ризиків та вжиття профілактичних заходів є ключовим для забезпечення довгого та здорового життя вашого улюбленця.

Основні захворювання неаполітанського мастифа

• Дисплазія тазостегнового та ліктьового суглобів: Це, мабуть, єдина головна проблема цієї породи. Дисплазія – це аномалія розвитку суглобів, яка може призвести до артриту та сильного болю. Через велику вагу мастифів, навантаження на суглоби є значним, що посилює проблему. Профілактика: Купуйте цуценят лише у перевірених заводчиків, які проводять тестування батьків на дисплазію. Забезпечте збалансоване харчування, що сприяє правильному розвитку кісток та суглобів, уникайте надмірних фізичних навантажень у цуценячому віці.
• Заворот шлунка (Bloat/GDV): Це небезпечний для життя стан, при якому шлунок собаки перекручується, перекриваючи кровотік. Великі породи з глибокою грудною кліткою, такі як неаполітанський мастиф, особливо схильні до цього. Профілактика: Годуйте собаку невеликими порціями кілька разів на день, а не один раз великою. Уникайте фізичної активності за годину до та після їжі.
• Проблеми з очима: Через характерні складки шкіри навколо очей, мастифи можуть бути схильні до таких проблем, як ентропіон (заворот повіки всередину) та ектропіон (виворіт повіки назовні). Ці стани можуть викликати подразнення, інфекції та навіть погіршення зору. Звертайте увагу на стан очей, час від часу протирайте їх настоєм ромашки або спеціальними ветеринарними розчинами. У разі сильного подразнення або виділень зверніться до ветеринара.
• Проблеми зі шкірою: Складки шкіри можуть стати місцем для розвитку дерматитів та інфекцій, особливо у вологому кліматі. Профілактика: Регулярно очищайте та просушуйте складки шкіри, особливо на морді та шиї.
• Серцеві захворювання: Деякі мастифи можуть бути схильні до кардіоміопатії. Профілактика: Регулярні ветеринарні огляди, особливо у старшому віці, можуть допомогти виявити проблеми на ранній стадії.
• Гіпотиреоз: Недостатня функція щитовидної залози. Профілактика: Регулярні аналізи крові, особливо якщо ви помічаєте зміни в поведінці, вазі або якості шерсті собаки.

Профілактика та загальні рекомендації

• Ветеринарні огляди: Регулярні візити до ветеринара (мінімум раз на рік) для профілактичних оглядів, вакцинації та дегельмінтизації є обов’язковими.
• Харчування: Забезпечте збалансоване харчування, розроблене спеціально для великих порід собак. Уникайте перегодовування, щоб запобігти ожирінню, яке посилює навантаження на суглоби.
• Фізична активність: Помірні, регулярні фізичні навантаження важливі для підтримки м’язового тонусу та здорової ваги, але уникайте надмірних стрибків та бігу, особливо у цуценячому віці.
• Захист від комах: Завдяки короткій гладкій шерсті ці собаки дуже схильні до укусів комах (комарі, кліщі, блохи). Тому не рекомендується їх купати занадто часто, адже жировий шар на шкірі тварини захищає його від цих укусів. Використовуйте спеціальні засоби від паразитів (краплі, спреї, нашийники), особливо в теплу пору року.
• Догляд за складками: Регулярно перевіряйте та очищайте складки шкіри, щоб запобігти подразненням та інфекціям.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете забезпечити своєму неаполітанському мастифу довге, щасливе та здорове життя. Пам’ятайте, що відповідальне ставлення до здоров’я вашого улюбленця – це запорука його благополуччя.

Догляд за неаполітанським мастифом, незважаючи на його вражаючі розміри, відносно простий, але вимагає регулярності та уваги до деталей. Особливості догляду зумовлені їхньою короткою шерстю, складками шкіри та потребою у просторі.

Догляд за шерстю

Шерсть неаполітанського мастифа коротка, гладка та щільна, без підшерстя. Це значно спрощує догляд за нею. Рекомендується регулярно (1-2 рази на тиждень) вичісувати шерсть гумовою рукавичкою або м’якою щіткою. Це допоможе видалити відмерлі волоски, стимулювати кровообіг та підтримувати шерсть у блискучому стані. Під час линьки (зазвичай двічі на рік) частоту вичісування можна збільшити.

Купати мастифа слід лише за необхідності, не частіше одного разу на 2-3 місяці, використовуючи спеціальні шампуні для собак. Часте купання може змити природний жировий шар зі шкіри, який захищає її від пересихання та укусів комах. Після купання обов’язково ретельно висушіть собаку, особливо складки шкіри, щоб уникнути розвитку дерматитів.

Догляд за складками шкіри

Однією з найважливіших аспектів догляду за неаполітанським мастифом є догляд за його численними складками шкіри, особливо на морді, шиї та грудях. У цих складках може накопичуватися бруд, волога та бактерії, що призводить до подразнень, запалень та неприємного запаху. Щодня або через день необхідно ретельно очищати складки м’якою вологою тканиною або спеціальними вологими серветками для тварин, а потім ретельно їх висушувати. Можна використовувати дитячу присипку або спеціальні антибактеріальні пудри, щоб підтримувати складки сухими.

Догляд за очима, вухами та зубами

• Очі: Звертайте увагу на стан очей, час від часу протирайте їх настоєм ромашки або спеціальними ветеринарними лосьйонами, щоб видалити виділення та запобігти інфекціям. Якщо ви помітили почервоніння, надмірні виділення або припухлість, негайно зверніться до ветеринара.
• Вуха: Регулярно перевіряйте вуха на наявність бруду, надмірної сірки або ознак інфекції (почервоніння, неприємний запах). Очищайте вуха спеціальними засобами для чищення вух собак, використовуючи ватяні диски. Не використовуйте ватні палички, щоб не пошкодити внутрішнє вухо.
• Зуби: Регулярне чищення зубів (кілька разів на тиждень) спеціальною зубною пастою для собак допоможе запобігти утворенню зубного нальоту та каменю, а також розвитку захворювань ясен. Також можна давати собаці спеціальні жувальні іграшки або ласощі для чищення зубів.

Догляд за кігтями

Кігті неаполітанського мастифа потрібно регулярно підстригати, якщо вони не сточуються природним шляхом під час прогулянок. Занадто довгі кігті можуть викликати дискомфорт, біль та навіть деформацію лап. Використовуйте спеціальні кігтерізи для великих порід собак і будьте обережні, щоб не зачепити кровоносну судину.

Умови утримання та простір

Мастифам потрібний простір, тому квартирні і міські умови йому не занадто підходять. Ці собаки почуватимуть себе щасливими в саду або у дворі, де вони зможуть багато рухатися. Крім того, ці тварини дуже цікаві, вони люблять вивчати навколишній світ, що в квартирі неможливо. Ні в якому разі не саджайте неаполітанських мастифів на ланцюг, вони почуватимуть себе приниженими і ображеними. Пам’ятайте, що вони потребують свободи рухів. Це може призвести до агресії та психологічних проблем. Якщо Ви живете в заміському будинку, то обов’язково виділите вихованцеві місце, адже зиму йому краще знаходиться в теплі, оскільки коротка шерсть не забезпечує достатнього захисту від холоду. Вони потребують теплого, сухого та затишного місця для сну та відпочинку. Ідеально підійде просторий вольєр з утепленою будкою або доступ до будинку.

Загальний догляд за неаполітанським мастифом вимагає часу та зусиль, але це винагороджується його відданістю та любов’ю. Регулярний догляд не тільки підтримує його зовнішній вигляд, але й сприяє його здоров’ю та благополуччю.

Дресирування та соціалізація неаполітанського мастифа є ключовими аспектами для виховання слухняного, врівноваженого та безпечного собаки. Через їхні розміри, силу та природний захисний інстинкт, ці процеси мають бути розпочаті якомога раніше та проводитися послідовно та терпляче.

Роль власника в дресируванні мастифа

Представникам цієї породи потрібен досвідчений, сильний фізично з твердим, упевненим характером собаківник. Це не порода для новачків. Власник повинен бути лідером зграї, демонструвати впевненість та послідовність у своїх діях. Цим псам треба, щоб над ними домінували, але це домінування має бути засноване на повазі та довірі, а не на страху. В процесі дресирування ніколи не бийте мастифів, вони виростуть злісними і неслухняними. Фізичне покарання може призвести до того, що собака стане боягузливим або агресивним. Для того, щоб мастиф Вам підкорявся, досить підвищити голос. Якщо і це не допомагає, можете злегка побити пса газеткою, він зрозуміє, що провинився. Важливо використовувати позитивне підкріплення – похвалу, ласощі, ігри – щоб заохочувати бажану поведінку.

Завжди і при будь-якому розкладі домагайтеся, щоб пес виконував, все, що Ви вимагаєте від нього. У цих собак чудова пам’ять. Якщо вони хоч би один раз не виконають Вашу команду, вони перестануть слухатися, і думатимуть, що їм все безкарно сходить з рук. Послідовність є абсолютною необхідністю. Команди повинні бути чіткими та зрозумілими, а вимоги – однаковими для всіх членів родини.

Рання соціалізація

Соціалізація повинна починатися з самого раннього віку, як тільки цуценя з’явиться у вашому домі. Це означає знайомство цуценяти з різними людьми, місцями, звуками та іншими тваринами. Чим більше позитивного досвіду отримає цуценя в ранньому віці, тим більш врівноваженим і впевненим дорослим собакою він стане. Забезпечте зустрічі з різними типами людей (чоловіками, жінками, дітьми, людьми в уніформі), різними собаками (великими, маленькими, активними, спокійними) та різними середовищами (містом, парком, лісом). Це допоможе мастифу навчитися правильно реагувати на нові ситуації та зменшить його природну настороженість до незнайомців.

Особливості дресирування неаполітанського мастифа

• Короткі заняття: Мастифи можуть бути трохи впертими, тому заняття повинні бути короткими (10-15 хвилин), але частими, щоб підтримувати їхню зацікавленість.
• Основи слухняності: Важливо навчити мастифа базовим командам: “сидіти”, “лежати”, “до мене”, “місце”, “фу”. Ці команди є основою для контролю над такою великою собакою.
• Контроль над поводком: Через їхню силу, важливо навчити мастифа ходити на повідку без натягу. Використовуйте міцний повідець та надійний нашийник або шлейку.
• Захисний інстинкт: Неаполітанські мастифи мають дуже гучний гавкіт, проте якщо вони гавкають, означає є ризик проникнення на територію або загроза небезпеки. Вони ніколи не гавкатимуть просто так. Враховуйте, що це сторожові пси. Не заохочуйте безпричинний гавкіт, але дозволяйте їм виконувати свої захисні функції, коли це необхідно.
• Ігри: Використовуйте ігри для дресирування, щоб зробити процес веселим та захопливим. Ігри з перетягуванням канату можуть бути корисними для розвитку м’язів, але завжди контролюйте гру.

Дресирування неаполітанського мастифа – це тривалий процес, який вимагає терпіння, послідовності та розуміння породи. Однак, правильно вихований мастиф стане відданим, слухняним та надійним членом вашої родини, який буде захищати вас та ваш дім.

Правильне харчування є одним з найважливіших аспектів догляду за неаполітанським мастифом, оскільки воно безпосередньо впливає на його здоров’я, ріст, розвиток та тривалість життя. Через їхні великі розміри та швидкий ріст у цуценячому віці, мастифи потребують особливого підходу до раціону.

Особливості травлення мастифа

Мастифи не примхливі в їжі, у них чудовий обмін речовин і відмінний шлунково-кишковий тракт. Однак, це не означає, що можна годувати їх чим завгодно. Головне, щоб живлення було збалансованим і здоровим, забезпечуючи всі необхідні поживні речовини, вітаміни та мінерали. Важливо враховувати вік, рівень активності та індивідуальні особливості собаки.

Вибір типу харчування

Краще, якщо харчування буде змішаним, поєднуючи сухий корм та натуральні продукти. Сухий корм наситить організм пса всілякими поживними елементами, вітамінами і мінералами. Обирайте високоякісні корми супер-преміум класу або холістик, розроблені спеціально для великих порід собак. Такі корми містять оптимальне співвідношення білків, жирів, вуглеводів, а також додатки для підтримки суглобів (глюкозамін, хондроїтин).

Якщо ви обираєте натуральне харчування, воно має включати:

• М’ясо: Нежирне м’ясо (яловичина, курка, індичка, кролик) має становити основу раціону. Можна давати сире або злегка відварене м’ясо.
• Субпродукти: Печінка, серце, шлунки – джерело вітамінів та мінералів.
• Каші: Рис, гречка, вівсянка – джерело вуглеводів.
• Овочі та фрукти: Включайте в раціон фрукти і овочі (морква, кабачки, гарбуз, яблука). Вони забезпечують клітковину та вітаміни.
• Молочні продукти: Кефір, йогурт, сир – джерело кальцію.
• Яйця: Варені яйця можна давати 1-2 рази на тиждень.

Що не можна давати неаполітанському мастифу

• Не давайте вихованцеві трубчасті кістки птаха і риби, а також солодощі. Трубчасті кістки можуть розколюватися на гострі шматочки і пошкодити шлунково-кишковий тракт.
• Шоколад, цибуля, часник, виноград, авокадо – ці продукти токсичні для собак.
• Жирна, гостра, солона, копчена їжа – може викликати проблеми з травленням та підшлунковою залозою.
• Бобові, капуста – можуть викликати підвищене газоутворення.

Режим харчування та пиття

Дотримуйтеся режиму харчування. Цуценят годують 4-5 разів на день, дорослих собак – 2-3 рази на день. Розділіть добову норму на кілька прийомів, щоб уникнути перевантаження шлунка та знизити ризик завороту. Ще неаполітанські мастифи багато п’ють, тому не забувайте наповнювати миску водою. Свіжа, чиста вода повинна бути доступна собаці цілодобово. Особливо важливо це після фізичних навантажень та у спекотну погоду.

• Давнє походження: Неаполітанський мастиф є прямим нащадком давньоримських молосів, які використовувалися в боях на аренах та як військові собаки. Їхня історія налічує тисячі років.
• Майстри маскування: Завдяки своїм складкам шкіри, мастифи можуть “зливатися” з навколишнім середовищем, особливо коли вони сплять. Ці складки також слугували захистом під час боїв, ускладнюючи захоплення собаки.
• “Собака-охоронець” у кіно: Неаполітанський мастиф став відомим завдяки своїй ролі у фільмі “Хрещений батько” (The Godfather), де собака на ім’я Бутч зіграв роль собаки Віто Корлеоне. Це значно підвищило популярність породи.
• Тихий охоронець: Незважаючи на свої розміри та грізний вигляд, мастифи не схильні до безпричинного гавкоту. Вони вважають за краще спостерігати і діяти лише тоді, коли це дійсно необхідно. Їхній гавкіт є потужним і глибоким.
• “Мастіно” означає “мастиф”: Назва “Mastino Napoletano” буквально перекладається як “Неаполітанський мастиф”, що підкреслює його походження з регіону навколо Неаполя в Італії.
• Повільний розвиток: Неаполітанські мастифи ростуть і дозрівають повільніше, ніж багато інших порід. Вони досягають повного фізичного та розумового розвитку лише до 2-3 років.
• Символ статусу: У давнину, а іноді і сьогодні, мастифи вважалися символом статусу та багатства через їхні розміри, рідкість та вартість утримання.
• Захисник без агресії: Хоча мастифи є чудовими охоронцями, вони не є агресивними собаками за своєю природою. Їхня захисна поведінка заснована на інстинкті захисту родини, а не на злобі.
• Потреба в “роботі”: Ці собаки були виведені для охорони, і їм потрібна “робота” – відчуття, що вони захищають свій дім і родину. Це допомагає їм почуватися щасливими та врівноваженими.
• Унікальний “погляд мастифа”: Вони мають дуже виразний погляд, який може бути як суворим і пильним, так і надзвичайно ніжним і люблячим, особливо коли вони дивляться на своїх власників.
• Різноманіття молосів: Неаполітанський мастиф є частиною великої групи молосоїдних порід, до якої також належать англійський мастиф, італійський кане-корсо, бордоський дог, канарський дог та ландсір, кожен з яких має свої унікальні риси, але спільне походження.