Бразильський філа (бразильський мастиф, філа бразілейро)

Історія виникнення бразильського філа оповита таємницями, існує чимало версій, проте жодна з них не є офіційно підтвердженою. Більшість фахівців схиляються до думки, що філа — порода, яка була створена природним шляхом, адаптуючись до суворих умов бразильських фазенд. Тому ми не можемо з точністю стверджувати, собаки яких саме порід були прабатьками сучасного філа. Вважається, що в його жилах тече кров древніх молосів, привезених до Бразилії португальськими та іспанськими конкістадорами, а також кров старих англійських мастифів, бладхаундів та древніх бульдогів.

Від мастифів та молосів філа успадкував потужну статуру, важку голову та силу. Від бладхаунда — висячі вуха, вільну шкіру, складки на шиї та неймовірний нюх, що робило його чудовим слідопитом. А від бульдога — впертий та безстрашний характер. Цих собак використовували для охорони житла та худоби, полювання на велику дичину, зокрема ягуарів, а також для пошуку рабів-утікачів. Їхня здатність “тримати” здобич (порт. “filar”), не завдаючи їй серйозних ушкоджень до приходу мисливця, і дала назву породі.

Величезний внесок у визнання та поширення породи зробив доктор Пауло Сантос Круз. Саме він написав перший офіційний стандарт, який був визнаний у 1946 році. А вже у 1968-му філу визнала Міжнародна кінологічна федерація (FCI). Після цього бразильські філа стали дуже популярними не лише на території Бразилії, але і в країнах Європи. Проте, заводчики хотіли “вдосконалити” зовнішній вигляд собак, зробивши їх ще більшими та масивнішими. Вони почали схрещувати чистокровних філа з іншими великими породами, такими як німецький дог, англійський мастиф та неаполітанський мастиф. Це призвело до так званої “метисизації” породи, і чистокровних філа залишилося дуже мало. Для того, щоб виправити ситуацію, доктор Пауло Сантос Круз організував монопородний клуб філа (CAFIB), який став займатися збереженням чистоти породи. У 1984 році був прийнятий новий, трохи змінений і деталізований стандарт породи. Через свою специфічну репутацію, в деяких країнах (Великобританія, Норвегія, Ізраїль, Австралія) ці собаки заборонені або їх утримання суворо регулюється.

Філа бразилейро — це дуже великі та сильні собаки, що мають потужний кістяк і пропорційну статуру, яка випромінює силу та впевненість.

• Голова: Велика, важка, дуже широка з масивною мордою.
• Вуха: Великі, товсті, висячі, V-подібної форми, дуже широкі біля основи та закруглені на кінцях.
• Очі: Середнього розміру, мигдалеподібні, широко розставлені. Колір може варіюватися від медового до темно-карого, залежно від забарвлення собаки. Погляд у спокійному стані сумний та благородний.
• Шия: Дуже сильна та мускулиста. Під горлом — подвійна товста шкіра, що вільно звисає (підвіс), що є характерною ознакою породи.
• Тулуб: Потужний, з глибокою та широкою грудною кліткою. Лінія спини часто трохи піднята до крупу, що є типовим для породи.
• Шкіра: Однією з найвиразніших рис є товста, вільна шкіра, що утворює складки, особливо на шиї, грудях та животі. Це слугувало захистом від зубів хижаків.
• Хвіст: Сильний, середньої посадки, широкий біля основи, звужується до кінця. У русі піднімається, але не закручується над спиною.
• Шерсть: Коротка, гладка, щільна.
• Забарвлення: Допускаються всі суцільні забарвлення, крім білого, мишачо-сірого, чорного та чорно-підпалого. Найпоширеніші — палевий, золотисто-рудий та тигровий. Може бути присутня чорна маска. Допустимі білі відмітини на лапах, грудях та кінчику хвоста, якщо вони не перевищують 1/4 поверхні тіла. Чорне забарвлення вважається ознакою метисизації.

Ще однією відмінною рисою філа є їх так званий “верблюжий крок” (інохідь). Вони пересуваються, одночасно переставляючи дві кінцівки однієї сторони. Це забезпечує плавний, розгонистий рух. Припускають, що саме завдяки такій особливості ці собаки можуть долати величезні відстані з мінімальною витратою енергії.

Характер філи — це квінтесенція відданості своїй родині та недовіри до чужих. В португальській мові існує термін “ojeriza”, що означає “неприязнь” або “відраза”. Цей термін ідеально описує ставлення філи до сторонніх. Це не просто настороженість, а інстинктивна, глибоко вкорінена нелюбов до всіх, хто не є членом його “зграї”. Не можна просто підійти і погладити цього пса. З чужаками він поводиться вкрай серйозно і безкомпромісно. Його реакція може бути миттєвою та рішучою. Ця риса робить його одним з найкращих охоронців у світі, подібним за рівнем захисних інстинктів до кавказької вівчарки, але з іншим стилем роботи.

Проте, варто переступити поріг дому, і цей грізний вовк перетворюється на лагідне кошеня. Для своєї сім’ї філа — це втілення любові та ніжності. Вони надзвичайно прив’язані до своїх господарів, буквально ходять за ними по п’ятах і прагнуть постійного контакту. Філи чудово ладнають з дітьми своєї родини, терпляче зносячи всі їхні пустощі. Однак, ні в якому разі не можна підпускати до філи чужих дітей — це надзвичайно небезпечно. Це дуже віддані та вірні друзі, які тонко відчувають настрій господаря і завжди готові запропонувати свою мовчазну підтримку.

Філа бразилейро — дуже розумний і кмітливий собака. Він завжди розуміє, що саме від нього хочуть, але виконуватиме команду лише тоді, коли поважає господаря і вважає його беззаперечним лідером. Дресирування має базуватися на повазі, послідовності та твердості. Грубість та фізичні покарання є неприпустимими — вони можуть назавжди зруйнувати довіру та спровокувати агресію у відповідь. Ці собаки живуть за принципом зграї, і тільки ватажку підкорятимуться беззаперечно.

Рання та правильна соціалізація — ключовий аспект виховання. З раннього віку цуценя потрібно знайомити з різними звуками, місцями, спокійними людьми та тваринами (під суворим контролем). Це не зробить його дружелюбним до всіх, але допоможе адекватно реагувати на подразники в міському середовищі. Пам’ятайте, що соціалізація філи не означає придушення його “ojeriza”, а лише вчить його контролювати свої реакції. Впоратися з вихованням філи зможе далеко не кожен. Ви маєте бути досвідченим, впевненим у собі та обізнаним собаківником.

Бразильський філа може жити в квартирних умовах, проте це далеко не найкращий варіант. Ідеальне місце для нього — приватний будинок з великою, надійно огородженою територією, де він зможе вільно пересуватися та реалізовувати свої охоронні інстинкти. Утримання на ланцюгу для філи є категорично неприпустимим, оскільки це руйнує його психіку.

Догляд за цими собаками дуже простий:

• Шерсть: Достатньо вичісувати гумовою щіткою 1-2 рази на тиждень для видалення відмерлих волосків.
• Шкіра: Необхідно стежити за станом шкірних складок, особливо на шиї, та за потреби протирати їх, щоб уникнути подразнень.
• Очі та вуха: Регулярно оглядайте та очищуйте їх за допомогою спеціальних лосьйонів.
• Кігті: Підстригайте за потреби, якщо вони не сточуються природним шляхом.
• Фізичні навантаження: Філа не потребує інтенсивних тренувань, як спортивні породи, але йому необхідні тривалі прогулянки та можливість вільно рухатися територією.

Пам’ятайте, що для філи існує лише один господар та одна родина. Його ні в якому разі не можна віддавати іншим людям у дорослому віці — він їх ніколи не сприйме, і це може обернутися трагедією.

Як і всі великі породи, бразильський філа потребує якісного та збалансованого харчування. Основою раціону має бути м’ясо та м’ясні субпродукти (близько 60-70%), оскільки вони є джерелом тваринного білка. Також обов’язково годуйте вихованця кашами (рис, гречка), овочами (морква, гарбуз, кабачок) та кисломолочними продуктами (сир, кефір).

Корисними будуть морська риба (без кісток), яйця, невелику кількість рослинної олії. У період росту цуценяті необхідні хондропротектори для підтримки суглобів. Можна використовувати і якісні сухі корми класу холістік або супер-преміум для гігантських порід. Годувати дорослого філу рекомендується 2 рази на день невеликими порціями, щоб уникнути ризику завороту шлунка. Виключіть з раціону бобові, картоплю, копченості, солодощі та трубчасті кістки. Чиста питна вода повинна бути у вільному доступі цілодобово.

Бразильський філа (філа бразілейро) — страж із безмежною відданістю й вродженою недовірою: масивний, відважний і вірний своїй людині, грізний до чужих. Його унікальна риса — «ojeriza», вроджена підозріливість до незнайомців, історично цінована робоча якість. Це серйозна охоронна порода виключно для дуже досвідчених власників. Зі «своїми» дітьми він ніжний. Головні ризики — дисплазія суглобів, заворот шлунка й заворот повік.

Бразильські філа, як правило, мають міцне здоров’я, але, як і всі гігантські породи, схильні до певних захворювань:

• Дисплазія тазостегнового та ліктьового суглобів: Найпоширеніша проблема великих собак. Важливо обирати цуценя від перевірених батьків з тестами на дисплазію.
• Заворот шлунка (здуття): Небезпечний для життя стан. Для профілактики годуйте собаку невеликими порціями та уникайте активності відразу після їжі.
• Кардіоміопатія: Захворювання серцевого м’яза.
• Ентропіон та ектропіон: Заворот та виворіт повік.
• Алергії: Можуть бути харчові або контактні.

Регулярні візити до ветеринара, своєчасна вакцинація та правильний догляд допоможуть зберегти здоров’я вашого улюбленця на довгі роки.

1. “Вірний, як філа” — це популярний вислів у Бразилії, що підкреслює неймовірну відданість цієї породи.
2. На виставках, що проводяться за правилами клубу CAFIB, суддям заборонено торкатися до собаки. Експертиза проводиться лише візуально. Будь-яка агресія до судді не карається, а вважається підтвердженням правильного темпераменту.
3. Історично філа використовували для полювання на ягуарів. Собака заганяв хижака на дерево і утримував його до приходу мисливця.
4. Незважаючи на свій грізний вигляд, багато власників порівнюють поведінку філи вдома з котячою — вони такі ж ласкаві та люблять комфорт.

Філа часто порівнюють з іншими великими молосами, такими як бордоський дог або брохольмер. Однак він має ключові відмінності.