Як виглядає співаючий собака за стандартом
Чинний опис породи веде клуб — New Guinea Singing Dog Club of America; на своїй сторінці клуб прямо зазначає, що стандарт спирається на первісний текст UKC. Ось що в ньому написано.
- Голова. Клиноподібна і згори, і збоку, з вираженим переходом до морди. Кути губ трохи підняті, що створює враження «усмішки».
- Очі. Малі, трикутні, косо поставлені, від темно-бурштинового до дуже темно-карого; білок часто видно у внутрішніх кутиках. Опис «мигдалеподібні», що ходить довідниками, стандартові не належить.
- Вуха. Стоячі, малі, трикутні, широко розставлені; у насторожі нахилені вперед приблизно під 60 градусів до лінії черепа.
- Тулуб. У профілі від плеча до сідничного горба приблизно на 20 % довший за висоту в холці. Ніс завжди суцільно чорний.
- Шерсть. Коротка, густа, подвійна; найдовше волосся — на плечах, спині й задній частині стегон, але не довше приблизно за півтора дюйма. Породу показують у повністю натуральному вигляді, без будь-якого тримінгу — навіть вуса не підстригають.
- Забарвлення. Рудий (від палевого до глибокого іржавого), соболиний і чорно-підпалий. Білі відмітини поширені, але не мають займати більш ніж третину загального окрасу і дозволені лише на морді, голові, шиї, животі, лапах і кінчику хвоста.
- Хвіст. Дістає щонайменше до скакального суглоба, у насторожі несеться над спиною плавною дугою на зразок знака питання. Легкий залом посередині хвоста — річ у породі поширена, і стандарт прямо каже, що це не вада.
Дві речі в цьому тексті варті окремої уваги. Перша — опис гнучкості: собака «здатний протиснути тіло крізь будь-який отвір, у який пролізе голова». Це джерельна форма твердження, яке в довідниках перетворилося на «гнучкі ключиці»; функціональних ключиць у собак немає взагалі, і пояснення тут не в них, а в будові грудної клітки й рухливості лопаток.
Друга — рядок про крипторхізм, який рідко трапляється у стандартах порід. Дослівно: «через високий відсоток однобічних крипторхів у все ще малій популяції однобічний крипторхізм є прийнятним, хоч і небажаним». Двобічний крипторхізм лишається дискваліфікувальною вадою. Тобто стандарт офіційно терпить ваду розвитку, бо генофонд замалий, щоб проти неї відбирати, — і сам називає причину. Дискваліфікують також крайню агресивність або боязкість і невмотивований напад на людину.
