Перуанський голий собака: короткий огляд породи та характеристики
Перуанський голий собака: короткий огляд породи та характеристики · 8
| Походження | Перу (офіційно визнано національним надбанням) |
|---|---|
| Інші назви | Перуанська орхідея інків, Віринго, Перро сін пело дель Перу, Калато |
| Рік першої згадки | Зображення на кераміці датовані 300 р. до н.е., стандарт затверджено у 1979–1985 рр. |
| Тривалість життя | 12–14 років (окремі особини живуть до 16 років) |
| Група FCI | Група 5 (Шпіци та примітивні типи), Секція 6 (Примітивні) |
| Розмір (зріст у холці) | Малий: 25–40 см Середній: 40–50 см Великий: 50–65 см |
| Вага | Малий: 4–8 кг Середній: 8–12 кг Великий: 12–25 кг |
| Тип шерсті | Повна відсутність (голий різновид) або коротка шерсть (одягнений різновид) |
Характер: темперамент і поведінка перуанця
Це не та порода, яка буде радісно стрибати на груди кожному перехожому. Перуанський голий собака — це примітивна порода, що накладає відбиток на її психологію. Вони неймовірно віддані своїй родині («зграї»), але зберігають аристократичну дистанцію з чужинцями.
Основні риси характеру:
- Прив’язливість: Вони ненавидять самотність. Це собака-тінь, яка буде ходити за вами з кімнати в кімнату.
- Охоронні якості: Попри відсутність агресії, вони чудові «дзвіночки». Вони уважні, мають гострий слух і завжди попередять гавкотом про наближення сторонніх.
- Мисливський інстинкт: Багато хто забуває, що це хорти. Вони можуть погнатися за котом, білкою або іншою дрібною твариною на вулиці. Якщо ви любите породи з сильним інстинктом, такі як сікоку або незалежний тайський бангку, перуанець вам також сподобається своєю самобутністю.
- Інтелект: Вони дуже розумні, але не завжди прагнуть догоджати, як вівчарки. Їх інтелект спрямований на вирішення власних завдань.
У стосунках з іншими собаками вони зазвичай поводяться дипломатично, але можуть дати відсіч, якщо їх спровокувати. Вони добре ладнають з котами, якщо виросли разом, але чужий кіт на вулиці — це здобич.
Дресирування та соціалізація
Зараз перуанських голих собак купують в основному в якості диванних компаньйонів, проте у давнину ці собаки були відмінними мисливцями. У них і до цього дня збереглися прекрасні інстинкти переслідування. Саме тому команда «До мене» має бути відпрацьована до автоматизму. Без повідка в місті гуляти ризиковано.
Вони активні, енергійні, мають хороше чуття. За допомогою регулярних тренувань Ви можете домогтися дуже добрих результатів в таких видах спорту як аджиліті або курсинг. Базові команди перуанці запам’ятовують швидко, але їм швидко стає нудно від одноманітних повторень.
Золоте правило дресирування перуанця: ніякого тиску. Ці собаки надзвичайно чутливі, фізичне покарання або крик можуть назавжди зруйнувати довіру, і собака стане замкненим або лякливим. Кращий спосіб — позитивне підкріплення та ласощі. Соціалізацію слід починати якомога раніше: знайомте цуценя з різними людьми, шумами, поверхнями, щоб подолати природну недовірливість.
Харчування: енергія для обігріву
Плюси і мінуси породи
| Плюси (+) | Мінуси (-) |
|---|---|
| Відсутність шерсті в домі та запаху «псина» | Потребує одягу та захисту від сонця (додаткові витрати) |
| Гіпоалергенність (для більшості людей, але не для всіх) | Схильність до проблем із зубами та шкірою |
| Екзотичний вигляд та унікальність | Може бути перебірливим у їжі |
| Високий інтелект та відданість | Сильний мисливський інстинкт |
| Тепла «грілка» в ліжку | Не переносить самотності і холодних приміщень |
