Сенбернар: основні характеристики породи
Сенбернар: основні характеристики породи · 8
| Характеристика | Опис |
|---|---|
| Походження | Швейцарія, Італія |
| Класифікація FCI | Група 2 (Пінчери та шнауцери, молоси, швейцарські гірські та скотогонні собаки), Секція 2.2 (Молоси, гірський тип) |
| Зріст у холці | Самці: 70–90 см, Самки: 65–80 см |
| Вага | Самці: 64–120 кг, Самки: 54–100 кг |
| Тривалість життя | 8–10 років |
| Тип шерсті | Короткошерстий (Stockhaar) та довгошерстий (Langhaar) |
| Забарвлення | Біле з рудо-коричневими плямами різного розміру або рудо-коричневий «плащ» на спині та боках |
| Темперамент | Доброзичливий, спокійний, відданий, терплячий, пильний |
Характер та темперамент сенбернара: ніжний гігант
За грізною зовнішністю сенбернара ховається неймовірно добре і чуйне серце. Це одна з найспокійніших і найтерплячіших порід у світі. Вони обожнюють бути в центрі родинних подій і важко переносять самотність. Сенбернар — це собака-компаньйон, який готовий слідувати за своїм господарем куди завгодно.
Їхня любов до дітей є легендарною. Сенбернари часто стають чудовими няньками, терпляче зносячи дитячі пустощі. Однак, через свій величезний розмір, вони можуть випадково штовхнути маленьку дитину, тому їхні ігри завжди повинні проходити під наглядом дорослих. Вони розумні та кмітливі, але іноді можуть проявляти впертість. Сенбернар — це «думаючий» собака; він не буде бездумно виконувати команди, а спочатку оцінить ситуацію. Їхній спокійний темперамент сильно відрізняється від більш холеричних та пильних охоронців, як, наприклад, середньоазіатська вівчарка (алабай), хоча обидві породи вражають своїми розмірами.
Сенбернари не є агресивними охоронцями, але їхній вигляд і гучний гавкіт здатні відлякати будь-якого зловмисника. Вони пильні і завжди попередять про наближення незнайомців. Це рятувальники за своєю природою, як у фізичному, так і в моральному плані. Недарма їх часто залучають до каністерапії — лікування за допомогою спілкування з тваринами.
Плюси і мінуси породи сенбернар
Перш ніж заводити такого велетня, важливо зважити всі «за» і «проти». Сенбернар — це велика відповідальність.
Плюси і мінуси породи сенбернар · 7
| Плюси | Мінуси |
|---|---|
| Неймовірно добрий характер: ідеальний сімейний собака. | Сильне слиновиділення: будьте готові постійно витирати слину. |
| Терплячість та любов до дітей: чудова «нянька». | Величезний розмір: потребує багато місця, не підходить для маленьких квартир. |
| Високий інтелект: легко навчається, якщо знайти підхід. | Високі витрати на утримання: багато їсть, дорогі ветеринарні послуги. |
| Спокійний темперамент: не схильний до гіперактивності. | Сильна линька: шерсть буде скрізь, особливо в періоди сезонної линьки. |
| Вражаючий зовнішній вигляд: справжня гордість господаря. | Коротка тривалість життя: як і багато гігантських порід, живуть 8–10 років. |
| Низька потреба в інтенсивних навантаженнях: достатньо спокійних прогулянок. | Схильність до певних захворювань: проблеми з суглобами, серцем, здуття. |
| Погано переносить спеку: потребує прохолоди влітку. |
Дресирування та соціалізація сенбернара
Дресирування сенбернара — це процес, що вимагає терпіння та розуміння психології породи. Рання соціалізація є критично важливою. З раннього віку знайомте цуценя з різними людьми, тваринами, звуками та ситуаціями. Це допоможе виростити впевненого та врівноваженого собаку.
Сенбернари розумні, але можуть бути впертими. Вони найкраще реагують на методи позитивного підкріплення: похвалу, ласощі, ігри. Жорсткість і покарання можуть призвести до того, що собака замкнеться в собі і втратить довіру. Тренування мають бути короткими та цікавими. Базові команди («сидіти», «лежати», «до мене», «поруч») необхідно засвоїти якомога раніше, адже керувати неслухняним 80-кілограмовим гігантом практично неможливо. Їхня вдумливість у навчанні дещо схожа на поведінку інших велетнів, таких як величний німецький дог або добродушний леонбергер, які також потребують послідовного та м’якого підходу.
