Московський сторожовий собака (Moscow Watchdog) — одна з небагатьох порід, про яку відомо не лише «звідки вона приблизно взялася», а й хто саме, за чиїм наказом і під яке технічне завдання її створював. Це заводська службова порода, виведена в племінному розпліднику «Червона Зірка» Центральної школи військового собаківництва, і документи цієї селекції — описи перших посліду, проміри перших виробників, п’ять редакцій стандарту — збереглися й опубліковані. Нижче ми спираємося саме на них, а не на клубні перекази. Інші породи — у нашому рейтингу найкращих сторожових собак.
Статус визнання: що є, а чого немає
Це та частина, де породі найчастіше приписують більше, ніж є. Тому по пунктах.
Що є. Московська сторожова — визнана національна порода в системі Російської кінологічної федерації. Чинний стандарт із датою публікації 23.04.2008 опублікований РКФ у розділі стандартів другої групи; його прийняття Департаментом тваринництва та племінної справи профільного міністерства зафіксовано в самому тексті стандарту. Порода має Національний клуб породи, монопородні виставки, титульну систему й племінні лінії, які ведуть від Орслана.
Чого немає. У номенклатурі Міжнародної кінологічної федерації (FCI) породи немає. Список порід FCI на літеру M не містить ані «Moscow Watchdog», ані «Moskovskaya Storozhevaya»; немає її й у переліку порід, визнаних на попередній (тимчасовій) основі. Практичний наслідок простий: на виставках FCI порода не може здобувати CACIB чи міжнародні титули як визнана, а родоводи РКФ на неї не мають статусу родоводів визнаної FCI породи.
Найпоказовіша деталь. Національний клуб породи публікує окремим документом «стандарт, направлений у FCI» — англомовну версію в форматі FCI, з перекладом О. Шебарової під редакцією Є. Єрусалимського. У шапці цього документа стоїть «FCI-Standard Nr.: 000» і «DATE OF PUBLICATION OF THE OFFICIAL VALID STANDARD: 00.00.0000». Тобто заявка оформлена за міжнародним шаблоном, номер стандарту в ній — порожній плейсхолдер. Це найточніша відповідь на питання про визнання: документ подано, номера немає.
Окрема тонкість, яка збиває з пантелику: у самому російському тексті стандарту є рядок «Класифікація FCI: Група 2, Секція 2.2 Молоси, без робочих випробувань». Це класифікація, яку автори стандарту запропонували для породи в заявці, а не запис у реєстрі FCI. Якщо ви бачите фразу «порода належить до 2-ї групи FCI», вона походить саме звідси — з тексту заявки, а не з номенклатури.
Формулювання «без робочих випробувань» теж заслуговує коментаря. Воно означає, що для виставкових титулів робочий іспит не є обов’язковим — для сторожової породи це помітний розрив між призначенням і тим, що реально перевіряють у рингу. Робочий клас на виставках РКФ існує, але запис до нього добровільний: щоб потрапити, потрібні сертифікати з робочих якостей єдиного зразка, визнані РКФ (ЗКД + ЗКС або караульна служба).
Що ще варто знати про породу
- «Червона Зірка» виводила не одну породу, а чотири одночасно: московську сторожову, чорного тер’єра, московського водолаза й московського дога. Дві з них до наших днів не дійшли — московський водолаз розчинився в поголів’ї ньюфаундлендів, так і не пройшовши сертифікацію на породну групу.
- У перших двох генераціях у поголів’ї були кавказькі забарвлення — сіре, зонарно-сіре, палеве. У розведенні використовували сук усіх забарвлень, але кобелів — лише руде-рябих. Так за кілька поколінь і закріпили породний окрас.
- Обов’язкові білі відмітини (груди, передні кінцівки до ліктя, задні до гомілки, кінець хвоста) з’явилися в стандарті 1985 року як «переважні» й лише з 1997-го стали «обов’язковими». Клубний коментар прямо каже: на закріплення цієї ознаки пішло 12 років селекції.
- Порода досі не визнана Міжнародною кінологічною федерацією (FCI) як окрема порода на світовому рівні. Англомовний стандарт, підготовлений для подання до FCI, і донині має в шапці порожній номер — «FCI-Standard Nr.: 000».
- У пошуках власного образу молодій породі якийсь час купірували вуха та хвости — від цього відмовилися, і сучасний стандарт вимагає природних висячих вух і довгого опушеного хвоста.
Практичні питання власника · 5
Чи безпечний московський сторожовий для дітей?
Стандарт описує породу як віддану господареві й усій родині, без невмотивованої агресії, а боязкість і надмірна збудливість дискваліфікують — тобто нестабільна психіка з розведення відсіюється. Водночас зважайте на габарити: не варто залишати зовсім маленьких дітей наодинці з собакою, бо пес може випадково штовхнути дитину корпусом або хвостом. Безпека тут забезпечується вихованням і наглядом, а не породною «нянькуватістю».
Чи можна саджати цього собаку на ланцюг?
Категорично ні. Постійне перебування на ланцюгу руйнує психіку цієї інтелектуальної тварини: собака стає озлобленим або депресивним. Допускається тимчасове прив’язування (наприклад, коли прийшли гості або відкрито ворота для виїзду машини), але основний час собака має вільно пересуватися вольєром або подвір’ям. Це не лише етичне міркування: нестабільна поведінка — дискваліфікувальна вада породи.
Скільки їсть дорослий пес?
Багато — це собака вагою від 55 кг у кобелів. Важливіший за обсяг режим: добову норму ділять щонайменше на два годування, миску ставлять на підлогу, а не на підставку, і після їжі дають собаці спокій. Взимку в собаки вуличного утримання потреба в енергії зростає.
Чи важко доглядати за очима?
Очі — слабке місце породи, і це закладено в її походженні: сирі відвислі повіки описані ще в засновників породної групи в 1955–1956 роках, і кожна редакція стандарту від 1958-го до чинної карає «сирі повіки» як порок. Регулярний огляд обов’язковий. Але пам’ятайте межу: гігієна допомагає при звичайному забрудненні, а стійке сльозотечіння, примружування й почервоніння — це привід до огляду ветеринарного офтальмолога, бо заворот повіки лікують хірургічно.
Про що питати заводчика перед купівлею?
Про чотири речі. Перше — повіки батьків: чи були «сирими», чи оперували. Друге — чи були в батьків або найближчих родичів епізоди завороту шлунка (наявність родича першого ступеня з такою історією достовірно підвищує ризик). Третє — чи є рентгенівські знімки суглобів із офіційним висновком: система допуску РКФ їх не вимагає, тому це предмет вашої окремої домовленості. Четверте — коефіцієнт інбридингу посліду й через яких предків він набраний.
