Характер: темперамент, інтелект і поведінка
Собаки породи «міттельшпіц» - одні з найвідданіших представників собачого світу. Вони сильно прив’язуються не лише до свого хазяїна, але і до «своєї» території, тобто будинку, в якому живуть. Це власники за натурою. Їм важливо контролювати периметр і знати, що вся «зграя» в безпеці.
Ці собаки потребують регулярної турботи і емоційного контакту. Вони дуже ревниві, це правда. Тому у разі недостачі уваги з боку хазяїна або появи нового фаворита в сім’ї, вони обов’язково проявлятимуть своє невдоволення - можуть демонстративно ігнорувати команди або навіть дрібно капостити. Якщо ж середній шпіц повною мірою відчуватиме любов хазяїна, він перетворюється на ідеальну істоту: ласкаву, поступливу, веселу і неймовірно доброзичливу.
У міттельшпіців дуже твердий, іноді навіть домінантний і незалежний характер. Незважаючи на свій невеликий розмір, вони почувають себе упевнено у будь-яких ситуаціях. У них немає «комплексу маленького собаки». Вони завжди готові встати на захист своїх хазяїв. Звісно, їхні охоронні якості відрізняються від серйозних службових порід. Якщо вам потрібен потужний захист, варто звернути увагу на різеншнауцера, але якщо вам потрібен пильний «дзвінок», який не пропустить жодного шурхоту - міттель впорається краще.
Важливо: Собак цієї породи ні в якому випадку не можна віддавати іншим людям у дорослому віці. Вони - однолюби. Шпіци раз і назавжди прив’язуються до однієї родини, і навіть не довгу розлуку зі своїми близькими (наприклад, під час відпустки) вони сприймають украй хворобливо, можуть відмовлятися від їжі та впадати в депресію.
Дресирування та соціалізація
Міттельшпіци - це інтелектуали. Вони розумні і кмітливі собаки, що легко піддаються дресируванню і блискавично запам’ятовують команди. Проте, у них є одна особливість - хитрість. Вони швидко розуміють, де можна «схалтурити». Тому Вам знадобиться терпіння і послідовність.
На шпіца ні в якому випадку не можна кричати і вже тим більше застосовувати фізичну силу. Ці собаки мають почуття власної гідності і вимагають до себе поваги. Насильство зробить собаку боязким або агресивним. Кращий метод - позитивне підкріплення (ласощі, похвала, гра).
Боротьба з гавкотом: Це ключовий момент виховання. Шпіца треба виховувати в суворості щодо голосу. З дитинства його треба відучувати гавкати з будь-якого приводу. Команда «Тихо» має бути вивчена однією з перших. Якщо ви пропустите цей момент, отримаєте собаку, яка «коментує» кожен звук у під’їзді.
Також шпіци дуже швидко звикають до рук. Це спокусливо - носити пухнасту кульку на ручках, але не привчайте його до цього надмірно. Собака має ходити своїми лапами, інакше він стане залежним і невпевненим у собі. Цих собак треба виховувати з перших днів появи у будинку.
Вони дуже кмітливі і вже в ранньому віці можуть досконально вивчити усі основні команди («Сидіти», «До мене», «Місце»). Проте, для того, щоб шпіцові було цікаво і він не нудьгував, придумуйте для нього більше нових трюків (танцювати на задніх лапах, кружляти, давати п’ять), які він із задоволенням виконуватиме за шматочок сиру. Представники цієї породи - одні з найрозумніших собак, що можуть бути переможцями змагань з аджиліті або обідієнс, а удома просто приносити Вам тапочки.
Плюси і мінуси породи
Переваги:
- Веселий, оптимістичний характер, який піднімає настрій.
- Зручний розмір для подорожей і життя в місті.
- Високий інтелект та здібності до навчання.
- Відсутність мисливського інстинкту (не втече за кішкою).
- Міцне здоров’я та довголіття.
- Ефектна зовнішність.
Недоліки:
- Схильність до гучного гавкоту (потребує корекції).
- Сезонна линька (шерсть буде всюди, якщо не вичісувати).
- Нахабство та задиристість по відношенню до великих собак (комплекс Наполеона).
- Потреба в постійному спілкуванні, не переносять самотність.
