Довгошерстий коллі

Історія Довгошерстого коллі сягає корінням у мальовничі та суворі землі Шотландії та Північної Англії. Вважається, що предками сучасних коллі були робочі пастуші собаки, які потрапили на Британські острови ще з римськими завойовниками. Протягом століть ці собаки схрещувалися з місцевими вівчарськими породами, адаптуючись до гірського клімату та специфіки роботи з отарами овець. Назва “коллі”, ймовірно, походить від англосаксонського слова “col” або “coal”, що означає “чорний” – можливо, через колір овець (colley sheep), яких вони пасли, або через початкове переважання темних забарвлень у самих собак.

До середини XIX століття про коллі за межами Шотландії було відомо небагато. Це були переважно робочі собаки, чия цінність визначалася їхніми пастушими якостями, а не зовнішністю. Ситуація кардинально змінилася завдяки королеві Вікторії. Під час однієї зі своїх поїздок до шотландського маєтку Балморал у 1860-х роках, королева була зачарована красою та інтелектом цих собак. Вона стала палкою прихильницею породи, завела кількох коллі у своїй королівській псарні, що миттєво зробило їх надзвичайно популярними серед аристократії та широкої публіки. Цей королівський патронаж сприяв тому, що на породу звернули увагу професійні собаківники та почалася цілеспрямована селекційна робота, спрямована на вдосконалення екстер’єру.

Перші коллі з’явилися на виставках собак у Бірмінгемі в 1860 році в класі “Шотландські вівчарські собаки”. У 1881 році був створений перший Клуб любителів коллі в Англії, який розробив стандарт породи. Важливу роль у формуванні сучасного типу Довгошерстого коллі відіграли такі легендарні собаки, як Old Cockie (народжений у 1867 році) та його нащадки. З часом порода розділилася на два основних типи: Довгошерстий коллі (Collie Rough), що здобув всесвітню славу як елегантний виставковий собака та компаньйон, та Короткошерстий коллі (Collie Smooth), який зберіг більше рис робочої собаки, хоча також є чудовим компаньйоном. Популярність породи ще більше зросла у XX столітті завдяки книгам Альберта Пейсона Терхуна та, звісно, всесвітньо відомому персонажу Лессі з фільмів та телесеріалів.

Довгошерстий коллі – це собака надзвичайної краси та гармонії, що випромінює інтелект та активність. Його зовнішність є результатом ідеального балансу та пропорційності всіх частин тіла, а розкішна шерсть надає йому завершеного та шляхетного вигляду.

Голова є однією з найважливіших породних ознак. Вона має форму добре притупленого, чисто обрізаного клина. Череп плаский, поступово звужується від вух до кінчика носа. Перехід від лоба до морди (стоп) плавний, але помітний. Морда добре заповнена, не загострена. Кінчик носа завжди чорний. Щелепи сильні, з ідеальним, правильним та повним ножицеподібним прикусом.

Очі середнього розміру, мигдалеподібної форми, поставлені трохи косо. Їхній колір зазвичай темно-карий, за винятком собак забарвлення блю-мерль, у яких очі (одне або обидва, або їх частини) можуть бути блакитними або з блакитними вкрапленнями. Вираз очей дуже важливий – він має бути лагідним, розумним, пильним та добрим.

Вуха невеликі, не надто близько посаджені одне до одного на маківці, але й не надто широко. У стані спокою закинуті назад, але при настороженості піднімаються і приблизно на дві третини стоять вертикально, а верхня третина природно нахилена вперед, нижче горизонталі. Це надає коллі характерного пильного та водночас м’якого виразу. Повністю стоячі або повністю висячі вуха вважаються недоліком.

Корпус трохи розтягнутого формату, з міцною, прямою спиною та злегка піднятою попереком. Груди глибокі, досить широкі за лопатками.

Шия м’язиста, потужна, досить довга, красиво вигнута.

Хвіст довгий, останній хребець сягає щонайменше скакального суглоба. У спокійному стані опущений, злегка піднятий на кінці. При збудженні може підніматися вище, але ніколи не закидається на спину.

Шерсть – головна прикраса Довгошерстого коллі. Вона дуже густа, пряма, жорстка на дотик остьова шерсть, що добре прилягає до тіла, та м’який, дуже густий підшерсток, що майже приховує шкіру. На морді, кінчиках вух та передній частині кінцівок шерсть коротка та гладка. На шиї та грудях утворює розкішну гриву та жабо. На задній стороні стегон – пишні “штани”, а хвіст дуже рясно опушений. Довжина та густота шерсті особливо вражаючі у псів.

Забарвлення Довгошерстого коллі визнані три основні варіанти:

• Соболиний з білим (Sable and White): Будь-який відтінок від світло-золотистого до насиченого махагонового або темно-соболиного. Світло-солом’яний або кремовий кольори вкрай небажані. Білі мітки типово розташовані на комірі (повністю або частково), грудях, кінцівках, лапах та кінчику хвоста. Можлива біла проточина на морді та/або черепі.
• Триколірний (Tricolour): Переважно чорний з насиченими рудо-коричневими підпалинами на голові та кінцівках. Білі мітки як у соболиного забарвлення. Іржавий наліт на чорній шерсті вкрай небажаний.
• Блю-мерль (Blue Merle): Переважно чистий сріблясто-блакитний фон, по якому розкидані чорні плями та мармуровість. Бажані насичені рудо-коричневі підпалини (як у триколірних), але їх відсутність не штрафується. Великі чорні плями, грифельний (аспідний) колір або іржавий наліт на остьовій шерсті чи підшерстку вкрай небажані. Білі мітки як у соболиного забарвлення.

Всі перераховані забарвлення повинні мати типові для коллі білі мітки в більшій чи меншій мірі. Повністю білий або переважно білий окрас не визнаний стандартом для Довгошерстого коллі, хоча існують “білі коллі” з кольоровими мітками на голові, які є результатом специфічного генетичного поєднання, але вони не відповідають стандарту FCI для виставок.

Довгошерстий коллі – це собака з винятково дружелюбним, лагідним та інтелігентним характером. Вони відомі своєю відданістю родині та ніжним ставленням до дітей, що робить їх чудовими сімейними улюбленцями. Коллі не властива агресивність чи надмірна нервозність; навпаки, вони прагнуть до гармонії та спокою в домі.

Інтелект та здатність до навчання: Коллі – дуже розумні собаки, які швидко навчаються та прагнуть догодити своєму господареві. Вони чудово розуміють інтонації голосу і найкраще реагують на позитивні методи дресирування, засновані на похвалі, ласощах та ласці. Завдяки своєму інтелекту, вони успішно виступають у різних видах собачого спорту, таких як обідієнс, аджиліті, фрістайл (танці з собаками) та навіть пастуша робота (хоча сьогодні це рідкість).

Відданість та чутливість: Це надзвичайно віддані собаки, які глибоко прив’язуються до своєї сім’ї. Вони тонко відчувають настрій господаря і можуть бути дуже чутливими до критики або напруженої атмосфери в домі. Грубе поводження може глибоко образити коллі та підірвати його довіру. Відомий випадок, коли коллі на прізвисько Боббі дивом пройшов близько 3200 км (2000 миль) через всю Америку, щоб повернутися до своєї родини, що свідчить про їхню неймовірну прив’язаність.

Ставлення до дітей та інших тварин: Довгошерсті коллі славляться своїм терплячим та ніжним ставленням до дітей. Вони часто стають для них справжніми друзями та дбайливими “няньками”. Звичайно, важливо навчати дітей правильному поводженню з собакою. З іншими домашніми тваринами, включаючи котів, коллі зазвичай добре уживаються, особливо якщо виросли разом. Їхня природна дружелюбність поширюється і на інших собак, хоча деякі пси можуть проявляти домінантність до представників своєї статі.

Активність та потреба в компанії: Коллі – це досить енергійні собаки, які потребують регулярних прогулянок та можливості побігати. Однак, вони не є гіперактивними і цілком можуть адаптуватися до спокійнішого способу життя, якщо їм приділяють достатньо уваги. Найбільше коллі цінують компанію своєї родини і погано переносять тривалу самотність. Залишені надовго на самоті, вони можуть нудьгувати, сумувати та навіть проявляти деструктивну поведінку або надмірно гавкати. Схожий рівень соціальної потреби мають і такі породи, як Біла швейцарська вівчарка.

Сторожові якості та гавкіт: Хоча коллі не є класичною сторожовою породою, вони пильні та завжди попередять про наближення незнайомців гучним гавкотом. Їхній гавкіт може бути досить дзвінким. Важливо з раннього віку навчати собаку контролювати гавкіт, щоб це не стало проблемою. Вони не схильні до агресії стосовно людей, але можуть бути дещо стриманими з незнайомцями, доки не переконаються у їхніх добрих намірах. Цим вони дещо нагадують менших за розміром, але також пильних шелті, які теж є чудовими компаньйонами.

Довгошерстий коллі — той самий шляхетний «Лессі»: розумний, відданий і лагідний сімейний пес. Породна особливість, про яку має знати кожен власник, — чутливість до ліків (мутація MDR1): низка препаратів стає токсичною, тож перед призначеннями потрібен ДНК-тест. Характерні також аномалія ока колі (CEA) і прогресуюча атрофія сітківки. Розкішна шерсть рясно линяє й потребує догляду.

Довгошерсті коллі загалом є досить здоровою породою, і багато з них живуть довге та активне життя. Британський рекорд довгожительства серед собак належить саме коллі на прізвисько Теффі, яка прожила майже 28 років! Однак, як і багато інших порід, коллі мають схильність до певних спадкових захворювань, про які потенційним власникам варто знати.

• Аномалія очей коллі (Collie Eye Anomaly – CEA): Це спадкове захворювання, яке вражає розвиток очей. Ступінь прояву може варіюватися від незначних змін, що не впливають на зір, до серйозніших проблем, таких як відшарування сітківки, що може призвести до сліпоти. Відповідальні заводчики тестують своїх собак на CEA (ДНК-тест та офтальмологічний огляд цуценят).
• Прогресуюча атрофія сітківки (Progressive Retinal Atrophy – PRA): Ще одне спадкове захворювання очей, що призводить до поступової дегенерації клітин сітківки та, зрештою, до сліпоти. Існують ДНК-тести для виявлення носіїв гену PRA.
• Чутливість до медикаментів (мутація гену MDR1): Багато коллі (та інші пастуші породи) мають мутацію гену MDR1, що робить їх надзвичайно чутливими до певних лікарських препаратів (наприклад, івермектин, лоперамід, деякі протипухлинні препарати). Введення цих препаратів може викликати серйозні неврологічні реакції і навіть смерть. Існує ДНК-тест для визначення статусу собаки щодо MDR1. Важливо повідомляти ветеринара про те, що у вас коллі, перед призначенням будь-яких ліків.
• Дерматоміозит (Dermatomyositis – DMS): Це спадкове аутоімунне захворювання, що вражає шкіру та м’язи. Проявляється у вигляді уражень шкіри (облисіння, струпи, рубці), особливо на морді, вухах, кінчику хвоста та кінцівках, а також може супроводжуватися м’язовою слабкістю. Існують ДНК-тести для оцінки ризику розвитку DMS.
• Дисплазія кульшового суглоба (Hip Dysplasia): Хоча коллі не так сильно схильні до дисплазії, як деякі інші великі породи, ця проблема все ж зустрічається. Це неправильний розвиток кульшового суглоба, що може призвести до артриту та кульгавості. Рентгенівські знімки батьків допомагають знизити ризик.
• Здуття (заворот шлунка): Як і багато собак з глибокими грудьми, коллі можуть бути схильні до цього небезпечного для життя стану. Профілактика включає годування меншими порціями кілька разів на день, уникнення фізичних навантажень відразу після їжі.
• Епілепсія: У деяких лініях коллі може зустрічатися ідіопатична епілепсія, що характеризується періодичними нападами судом.
• Фотодерматоз (“ніс коллі”): У деяких коллі, особливо з недостатньою пігментацією носа, може розвиватися підвищена чутливість до сонячного світла, що призводить до запалення та утворення виразок на носі. Влітку таким собакам може знадобитися захист від сонця (спеціальні креми, уникнення тривалого перебування на сонці в пік активності).
• Глухота: Вроджена глухота може зустрічатися, особливо у собак забарвлення мерль, якщо обоє батьків були мерль (подвійний мерль), що також пов’язано з іншими проблемами зі здоров’ям. Відповідальні заводчики уникають таких схрещувань.

Профілактичні заходи включають вибір цуценяти від відповідальних заводчиків, які тестують своїх племінних собак на характерні для породи захворювання. Регулярні ветеринарні огляди, збалансоване харчування, належний догляд та уважне ставлення до будь-яких змін у поведінці чи стані здоров’я вашого улюбленця допоможуть забезпечити йому довге та щасливе життя. При перших ознаках нездужання слід негайно звертатися до кваліфікованого ветеринарного фахівця.

Розкішна шерсть Довгошерстого коллі – це його візитна картка, але вона потребує регулярного та ретельного догляду, щоб залишатися здоровою, чистою та без ковтунів. Попри поширену думку, догляд за коллі не є надто складним, якщо робити це систематично.

• Вичісування: Це найважливіша частина догляду. Довгошерстого коллі потрібно ретельно вичісувати 2-3 рази на тиждень, а в періоди інтенсивної линьки (зазвичай навесні та восени) – щодня. Використовуйте якісні інструменти: щітку з довгими металевими зубцями (пін-браш) для розчісування остьової шерсті, гребінь з різною частотою зубців для розплутування ковтунів та перевірки якості вичісування, а також пуходерку (слікер-браш) для видалення відмерлого підшерстку. Особливу увагу приділяйте місцям, де шерсть найгустіша і схильна до утворення ковтунів: за вухами, на “гриві” та “жабо”, на “штанах” та хвості. Вичісуйте шерсть по напрямку росту, пасмо за пасмом, доходячи до шкіри, щоб не пропустити підшерсток.
• Миття: Мити Довгошерстого коллі потрібно за необхідності, зазвичай не частіше одного разу на 2-3 місяці, або якщо собака сильно забруднилася. Часте миття може позбавити шерсть природного жирового захисту. Використовуйте м’які шампуні, спеціально розроблені для довгошерстих собак. Після шампуню обов’язково наносьте кондиціонер, щоб полегшити розчісування та зволожити шерсть. Ретельно змивайте всі засоби. Сушити коллі найкраще феном (теплим, не гарячим повітрям), одночасно розчісуючи шерсть. Це допоможе уникнути утворення ковтунів та надасть шерсті об’єму.
• Догляд за вухами: Регулярно оглядайте вуха на наявність бруду, сірки або ознак запалення. Чистіть їх за необхідності спеціальним лосьйоном для вух та ватним диском. Шерсть всередині вушного каналу, якщо вона заважає вентиляції, можна акуратно видаляти. Не рекомендується часто гладити коллі по вухах зверху вниз, оскільки це може призвести до неправильного поставу вух (вони можуть стати повністю висячими).
• Догляд за очима: Щодня оглядайте очі та видаляйте природні виділення м’якою вологою серветкою або спеціальним лосьйоном для очей.
• Догляд за зубами: Регулярне чищення зубів (кілька разів на тиждень) спеціальною зубною щіткою та пастою для собак допоможе запобігти утворенню зубного нальоту та каменю.
• Підстригання кігтів: Підстригайте кігті приблизно раз на місяць, якщо вони не сточуються природним шляхом.
• Стрижка: Довгошерстим коллі зазвичай не потрібна модельна стрижка. Можна акуратно підстригати шерсть на лапах (між подушечками та навколо лапи, надаючи їй охайного вигляду) та, за бажанням, трохи вкорочувати “штани” для гігієни.

Довгошерстий коллі найкраще почувається, маючи можливість вільно бігати та гратися на безпечній території. Приділяйте достатньо часу прогулянкам та активним іграм. Догляд за шерстю, хоч і вимагає часу, є чудовою можливістю для зміцнення зв’язку з вашим улюбленцем. Подібний ретельний догляд за шерстю потрібен і для інших довгошерстих пастуших порід, наприклад, бородатої коллі або бріара.

Дресирувати Довгошерстого коллі – це, як правило, справжнє задоволення, оскільки ці собаки від природи кмітливі, слухняні та дуже орієнтовані на людину. Вони прагнуть заслужити похвалу господаря і швидко розуміють, що від них вимагається. Однак, їхня чутливість вимагає особливого підходу до навчання.

Основні принципи дресирування Довгошерстого коллі:

1. Позитивне підкріплення: Коллі найкраще реагують на методи, засновані на заохоченні – похвала, ласощі, іграшки. Їхній інтелект дозволяє їм швидко встановлювати зв’язок між дією та винагородою.
2. Різноманітність інтонацій: Ці собаки дуже чутливі до інтонацій голосу. Команди, віддані різним тоном (заохочувальним, спокійним, попереджувальним), сприймаються ними ефективніше. Немає потреби сильно підвищувати голос або кричати.
3. Уникайте грубості: Грубе поводження, фізичні покарання або жорстка критика можуть глибоко вразити чутливу натуру коллі. Це може призвести до того, що собака стане боязкою, замкненою або перестане сприймати навіть найпростіші команди. Важливо будувати стосунки на довірі та взаємоповазі.
4. Короткі та цікаві заняття: Щоб підтримувати інтерес собаки, особливо у молодому віці, заняття повинні бути короткими, різноманітними та проходити в ігровій формі.
5. Послідовність та терпіння: Як і з будь-якою породою, послідовність у вимогах та терпіння з боку господаря є ключем до успіху.

Рання соціалізація є надзвичайно важливою для Довгошерстого коллі. Починаючи з цуценячого віку, знайомте собаку з різними людьми, звуками, місцями та іншими тваринами (під контролем). Це допоможе запобігти розвитку боязкості або надмірної стриманості, які іноді можуть бути властиві породі, якщо їй не вистачало соціального досвіду. Добре соціалізований коллі виросте впевненим, спокійним та дружелюбним собакою.

Довгошерсті коллі – талановиті учні, які можуть досягати успіхів у різних сферах: від базової слухняності до складних видів собачого спорту, таких як аджиліті, обідієнс, фрістайл. Їхній інтелект та бажання працювати з людиною роблять їх чудовими кандидатами для каністерапії. Легендарний образ Лессі, створений американським дресирувальником Раддом Везервоксом, продемонстрував світові невичерпні можливості породи в плані розуму, відданості та здатності до навчання. Хоча сьогодні Довгошерстих коллі рідко використовують для їхнього первісного призначення – пастушої служби, інстинкти все ще сильні, і вони можуть із задоволенням брати участь у тренуваннях з пасіння овець. В деяких країнах, наприклад, в Італії, коллі навіть використовувалися як сторожові та поліцейські собаки, хоча це не є типовим для них.

Довгошерсті коллі зазвичай невибагливі у їжі і рідко страждають від харчових алергій чи серйозних проблем зі шлунково-кишковим трактом, за умови якісного та збалансованого раціону. Важливо забезпечити собаку всіма необхідними поживними речовинами для підтримки її здоров’я, енергії та красивої шерсті.

Типи годування:

• Готові сухі корми: Це найзручніший варіант для багатьох власників. Обирайте високоякісні корми преміум, супер-преміум або холістик класу, призначені для собак середнього розміру з помірним або нормальним рівнем активності. Звертайте увагу на склад: на перших місцях у списку інгредієнтів має бути м’ясо (наприклад, курка, ягня, риба). Корм повинен містити збалансовану кількість білків (близько 20-26%), жирів (10-15%), вуглеводів, а також вітамінів та мінералів. Деякі виробники пропонують корми, спеціально розроблені для коллі або порід з чутливою шкірою та шерстю.
• Натуральне годування: Якщо ви обираєте натуральне годування, раціон повинен бути ретельно продуманий та збалансований. Він може включати сире або відварене м’ясо (яловичина, індичка, курка без кісток), субпродукти, морську рибу (без кісток), каші (рис, гречка, вівсянка), овочі (морква, гарбуз, кабачки, броколі), фрукти (в обмеженій кількості), кисломолочні продукти (нежирний сир, кефір), яйця. При натуральному годуванні важливо проконсультуватися з ветеринарним дієтологом щодо правильного співвідношення компонентів та необхідності додавання вітамінно-мінеральних комплексів.

Режим годування: Дорослу Довгошерсту коллі зазвичай годують 1-2 рази на день. Цуценят годують частіше – 3-4 рази на день, поступово зменшуючи кількість годувань з віком. Розмір порції залежить від віку, ваги, рівня активності собаки та калорійності корму. Дотримуйтесь рекомендацій виробника корму або порад ветеринара. Важливо не перегодовувати коллі, оскільки зайва вага може призвести до проблем зі здоров’ям, включаючи навантаження на суглоби та серцево-судинну систему. Забезпечте собаці постійний доступ до свіжої чистої питної води.

Особливості харчування:

• Деякі коллі можуть мати чутливе травлення, тому будь-які зміни в раціоні слід вводити поступово, протягом 7-10 днів.
• З огляду на можливу чутливість до медикаментів (MDR1), будьте обережні з деякими харчовими добавками, попередньо проконсультувавшись з ветеринаром.
• Раз на тиждень можна давати собаці спеціальні “жувальні” ласощі для очищення зубів, наприклад, кісточки з пресованих жил або шкіри, або спеціальні дентальні палички. Натуральні трубчасті кістки (особливо курячі) давати категорично заборонено, оскільки вони можуть розколюватися на гострі уламки та спричинити серйозні пошкодження шлунково-кишкового тракту. Великі яловичі “цукрові” кістки (маслаки) можна давати зрідка, під наглядом, для чищення зубів, але без можливості їх розгризти на дрібні шматки.

Збалансоване харчування, багате на якісні білки, жирні кислоти Омега-3 та Омега-6, вітаміни групи В та цинк, сприятиме підтримці розкішної шерсті вашого Довгошерстого коллі в чудовому стані, а також забезпечить йому внутрішню силу та зовнішню красу.

• Лессі – найвідоміший коллі: Персонаж Лессі, створений письменником Еріком Найтом, зробив породу всесвітньо відомою. Першу роль Лессі у фільмі “Лессі повертається додому” (1943) зіграв пес на ім’я Пел. Цікаво, що хоча Лессі за сюжетом – сука, її роль у більшості фільмів та серіалів виконували пси, оскільки вони мають пишнішу шерсть, яка краще виглядає на екрані, та менш схильні до сезонних змін, пов’язаних з тічкою.
• Королівська прихильність: Англійська королева Вікторія була великою шанувальницею коллі і сприяла зростанню їхньої популярності у XIX столітті.
• Собаки-герої: Під час Першої та Другої світових воєн коллі використовувалися як зв’язківці, санітарні собаки та для пошуку поранених.
• Надзвичайний слух: Коллі відомі своїм дуже чутливим слухом. Вважається, що вони можуть почути поклик господаря на відстані до 1,5 кілометра.
• “Ніс коллі”: Специфічний стан шкіри на носі (фотодерматоз), що може розвиватися у деяких коллі через чутливість до сонячного світла, іноді так і називають – “ніс коллі”.
• Три визнані забарвлення: Попри різноманіття відтінків, офіційно визнані лише три основні забарвлення: соболиний з білим, триколірний та блю-мерль.
• Інтелект та тренування: Коллі стабільно посідають високі місця у рейтингах найрозумніших порід собак. Їх легко тренувати, і вони швидко засвоюють нові команди.
• Різновиди коллі: Окрім Довгошерстого коллі (Rough Collie), існує також Короткошерстий коллі (Smooth Collie), який відрізняється лише типом шерсті, а також інші породи, що мають у назві слово “коллі”, але є окремими породами, наприклад, Бородатий коллі та Бордер-коллі.