Бородатий коллі

Історія бородатого коллі сягає корінням углиб століть, тісно переплітаючись з пастушим життям Шотландського високогір’я. Хоча точні дані про походження загубилися в часі, вважається, що предками “берді” були різні європейські вівчарські собаки, можливо, завезені до Британії ще римлянами або торговцями. Існують теорії про спорідненість з польською низинною вівчаркою, комондором та іншими кошлатими пастухами.

Перші згадки про собак, схожих на сучасних бородатих коллі, датуються XVI століттям. Їх цінували за витривалість, здатність працювати в суворих погодних умовах Шотландії та неймовірний пастуший інстинкт. Ці собаки були не просто помічниками, а справжніми партнерами пастухів, здатними самостійно приймати рішення під час перегону великих отар овець та великої рогатої худоби на ринки. Їхня густа, кошлата шерсть захищала від холоду, вітру та дощу, а характерна “борода” – морду від колючих рослин.

Довгий час порода розвивалася природним шляхом, орієнтуючись на робочі якості. Ці собаки були відомі під різними назвами: Хайленд-коллі (Highland Collie), Гірський коллі (Mountain Collie) або просто Волохатий коллі (Hairy Mou’ed Collie). Назва “бородатий коллі” закріпилася пізніше, підкреслюючи одну з найвиразніших рис їхньої зовнішності.

Формальне визнання породи почалося наприкінці XIX століття. У 1891 році був написаний перший стандарт породи, а в 1912 році в Единбурзі було засновано Клуб бородатих коллі. Однією з ключових фігур у становленні породи стала місіс Г. О. Віллісон (G. O. Willison), яка у 1940-х роках заснувала розплідник “Bothkennar”. Саме її собаки відіграли величезну роль у відродженні породи після Другої світової війни, коли кількість “берді” значно скоротилася. Багато сучасних бородатих коллі ведуть свій родовід від собак розплідника “Bothkennar”.

Особливу популярність порода здобула після того, як бородатий коллі став улюбленцем королеви Вікторії, що значно підвищило інтерес до цих собак серед аристократії та широкої публіки. Яскраві якості породи – благородство, доброта, винахідливість та невтомна енергія – оспівувалися навіть у баладах поетів. Сьогодні бородатий коллі – це популярна порода в багатьох країнах світу, яка цінується як чудовий компаньйон, сімейний улюбленець та талановитий спортсмен у різних кінологічних дисциплінах.

Бородатий коллі – це собака середнього розміру, міцної, але не важкої статури, що поєднує в собі силу, спритність та елегантність. Її зовнішність гармонійна, без перебільшених рис, а найхарактернішою ознакою є, звісно, її розкішна кошлата шерсть.

Загальний вигляд: “Берді” справляє враження активної, пильної та впевненої в собі собаки. Тіло трохи розтягнуте в довжину, ніж висота в холці, приблизно у співвідношенні 5:4. Кістяк міцний, але не масивний.

Шерсть: Головна прикраса та візитівка породи. Шерстний покрив подвійний:    

• Зовнішня шерсть (остьова): Довга, пряма або злегка хвиляста, жорстка на дотик, кошлата, але не кучерява і не ватна. Вона забезпечує захист від негоди.
• Підшерсток: М’який, густий, щільно прилягає до тіла, забезпечуючи теплоізоляцію.

На морді шерсть утворює характерні “вуса” та “бороду”, а над очима – довгі “брови”, які, однак, не повинні закривати огляд. Шерсть на спині природно розділяється проділом. Важливо, що шерсть не повинна бути надто густою, щоб приховувати природні лінії тіла, і не повинна піддаватися штучній стрижці чи формуванню для виставок, окрім легкої корекції на лапах.

Забарвлення: Цуценята бородатого коллі народжуються значно темнішими, ніж дорослі собаки. Типові кольори новонароджених – чорний, темно-коричневий, темно-синій або палевий. З віком (приблизно з 8 тижнів до 3-4 років) шерсть поступово світлішає, набуваючи остаточного забарвлення. Допустимі варіанти забарвлення дорослих собак:    

• Шиферно-сірий
• Рудувато-палевий (від кремового до насичено-рудого)
• Чорний
• Блакитний (сіро-блакитний)
• Усі відтінки сірого, коричневого та пісочного.

Часто присутні білі відмітини на морді (у вигляді “полум’я”), грудях, лапах та кінчику хвоста. Білий комір допустимий, але білий колір не повинен переважати за лінією плечей або поширюватися на корпус за скакальними суглобами. Підпалини можуть бути на бровах, щоках, внутрішній стороні вух, під хвостом та на кінцівках у місцях переходу основного кольору в білий.

Голова та морда: Голова пропорційна до розміру тіла. Череп широкий, плаский. Перехід від чола до морди (стоп) помірно виражений. Морда сильна, приблизно дорівнює довжині черепної частини. Спинка носа пряма. Ніс великий, квадратний, зазвичай чорного кольору, але у блакитних та коричневих собак може бути в тон основного забарвлення (блакитний або коричневий відповідно). Губи щільно прилягають, пігментовані в тон носа.

Очі: Великі, виразні, широко розставлені, але не опуклі. Колір очей гармонує з основним забарвленням шерсті – від горіхового до темно-карого. У блакитних собак очі можуть бути світлішими. Вираз очей – розумний, допитливий та лагідний.

Вуха: Середнього розміру, висячі. Посаджені досить низько. У стані спокою прилягають до щік, при збудженні трохи піднімаються біля основи, роблячи череп візуально ширшим. Вкриті довгою шерстю.

Щелепи та зуби: Щелепи сильні, з ідеальним, регулярним та повним ножицеподібним прикусом (верхні різці щільно перекривають нижні та стоять перпендикулярно до щелеп).

Шия: Помірно довга, м’язиста, злегка вигнута, плавно переходить у холку.

Тіло: Спина пряма, лінія верху рівна. Поперек міцний, короткий. Груди глибокі, сягають ліктів, з добре розвиненими ребрами, але не бочкоподібні.

Хвіст: Низько посаджений, без заломів та вигинів, досягає щонайменше скакального суглоба. Густо вкритий шерстю. У спокої висить з легким вигином на кінці. При русі або збудженні собака несе хвіст низько з вигином догори, або піднімає його до рівня спини, але ніколи не закидає над спиною.

Кінцівки:    

• Передні кінцівки: Прямі, вертикальні, з міцним кістяком, добре вкриті кошлатою шерстю. Лопатки добре відведені назад. Лікті щільно прилягають до грудей.
• Задні кінцівки: М’язисті, з добре розвиненими стегнами та гомілками. Кути скакальних суглобів добре виражені. Плюсни короткі, перпендикулярні землі.

Лапи овальної форми, з щільно зібраними пальцями та міцними подушечками. Пальці вигнуті. Між пальцями та подушечками росте густа шерсть.

Рухи: Вільні, плавні, з хорошим поштовхом задніх кінцівок та широким вимахом передніх. Рухи повинні бути ефективними та невтомними, що відповідає історичному призначенню породи.

Цікаво, що цуценята бородатого коллі народжуються значно темнішого кольору, а потім поступово світлішають, набуваючи остаточного дорослого забарвлення. У малят віком до чотирьох тижнів практично неможливо точно визначити майбутній колір дорослої тварини. Бородатий коллі по праву вважається одним з найкращих «клоунів» серед собак. Завжди весела і емоційна, грайлива і по-дитячому безпосередня, з приголомшливим почуттям гумору і невичерпною енергією.

Бородатий коллі – це справжній згусток позитивної енергії, інтелекту та відданості. Її характер багатогранний і поєднує в собі риси працьовитого пастуха та ніжного компаньйона. Альфред Оллівант влучно описав її як «найблагороднішого лицаря в одязі темно-сірому, але подекуди мерехтливому від місячного світла; джентльмена, стриманого, як принц, гнучкого, як циган, граціозного, як дівчина, які по-королівськи високо несуть свою голову і рухаються легко, як фея».

Ключові риси характеру:    

• Життєрадісність та оптимізм: “Берді” майже завжди у гарному настрої. Вони випромінюють позитив і готові ділитися ним з усіма навколо. Їхня грайливість зберігається до похилого віку.
• Інтелект та кмітливість: Це дуже розумні собаки, які швидко засвоюють нову інформацію та команди. Їхній інтелект потребує постійної стимуляції через ігри, навчання та нові завдання. Іноді їхня кмітливість може проявлятися у вигляді хитрощів, тому послідовність у вихованні дуже важлива.
• Енергійність та активність: Бородаті коллі – це “вічні двигуни”. Вони потребують значних фізичних навантажень та тривалих прогулянок. Без достатньої активності можуть нудьгувати та проявляти деструктивну поведінку (наприклад, надмірний гавкіт, гризіння речей).
• Відданість та компанійськість: “Берді” надзвичайно прив’язуються до своєї сім’ї. Вони обожнюють бути в центрі уваги, брати участь у всіх сімейних справах і погано переносять самотність. Це справжній друг, який завжди буде поруч.
• Дружелюбність: Зазвичай вони доброзичливо ставляться до незнайомців, дітей та інших тварин, особливо якщо пройшли ранню соціалізацію. Їхня пильність проявляється гавкотом, але агресія для них не характерна.
• Чутливість: Бородаті коллі досить чутливі до настрою господаря та атмосфери в домі. Вони погано реагують на крики та жорсткі методи виховання. Найкраще вони навчаються через позитивне підкріплення.
• Пильність: Як колишні пастуші собаки, вони мають вроджену пильність і завжди сповістять господаря про щось незвичне гучним гавкотом.

Ставлення до дітей та інших домашніх тварин: Бородаті коллі, як правило, чудово ладнають з дітьми. Вони терплячі, грайливі та можуть стати для дитини найкращим другом. Однак, через свою енергійність та розмір, вони можуть випадково штовхнути маленьку дитину під час гри, тому важливо контролювати їхню взаємодію, особливо з малюками. З іншими собаками та котами “берді” зазвичай уживаються мирно, особливо якщо росли разом або були правильно соціалізовані з раннього віку. Їхній пастуший інстинкт може іноді проявлятися у спробах “пасти” інших домашніх улюбленців або навіть дітей, що виглядає досить кумедно.

Схильність до гавкоту: Бородаті коллі можуть бути досить галасливими. Вони використовують гавкіт для вираження різних емоцій: радості, збудження, попередження або нудьги. Щоб мінімізувати надмірний гавкіт, важливо забезпечити собаці достатньо фізичної активності, розумової стимуляції та уваги.

Для людей, що живуть у сільській місцевості або мають приватний будинок з просторим двором, бородатий коллі стане ідеальним компаньйоном. Вона із задоволенням супроводжуватиме вас на прогулянках, у походах та братиме участь у будь-яких активних заняттях. Цей домашній улюбленець дуже розумний, і його можна з легкістю навчити практично всього за короткий термін, якщо знайти правильний підхід.

Бородатий коллі — кошлатий «усміхнений» пастух із невгамовною енергією: дружній, грайливий і розумний. Його пишна довга шерсть потребує серйозного догляду — регулярного ретельного вичісування, інакше збивається в ковтуни. Зі здоровʼя характерні дисплазія суглобів, автоімунна хвороба Аддісона та хвороби очей. Це активна порода, якій потрібно багато руху.

Бородатий коллі загалом вважається відносно здоровою породою, яка при належному догляді та увазі може прожити довге та активне життя, в середньому 12-15 років. Однак, як і багато інших порід, “берді” мають схильність до певних генетичних та набутих захворювань. Важливо знати про ці потенційні проблеми, щоб вчасно їх розпізнати та звернутися за допомогою.

Найбільш поширені проблеми зі здоров’ям у бородатих коллі:    

• Дисплазія кульшових суглобів (ДКС): Це спадкове захворювання, при якому кульшовий суглоб розвивається неправильно, що призводить до болю, артриту та кульгавості. Відповідальні заводчики тестують своїх собак на ДКС перед розведенням.
• Дисплазія ліктьових суглобів (ДЛС): Схожа на ДКС проблема, але стосується ліктьових суглобів. Також має генетичну схильність.
• Прогресуюча атрофія сітківки (PRA): Спадкове захворювання очей, що призводить до поступової втрати зору та сліпоти. Існують генетичні тести для виявлення носіїв цього захворювання.
• Катаракта: Помутніння кришталика ока, що може призвести до погіршення зору. Може бути спадковою або віковою.
• Дистрофія рогівки: Спадкове захворювання, що характеризується помутнінням рогівки.
• Гіпотиреоз: Недостатня активність щитоподібної залози, що може призводити до ожиріння, проблем зі шкірою та шерстю, млявості. Діагностується аналізом крові та лікується гормональною терапією.
• Хвороба Аддісона (гіпоадренокортицизм): Серйозне захворювання, викликане недостатнім виробленням гормонів наднирковими залозами. Симптоми можуть бути неспецифічними (млявість, блювота, діарея, втрата ваги).
• Аутоімунні захворювання: “Берді” можуть бути схильні до різних аутоімунних розладів, коли імунна система атакує власні тканини організму. Прикладом є листоподібна пухирчатка (аутоімунне захворювання шкіри).
• Фолікулярна дисплазія чорної шерсті: Рідкісне спадкове захворювання, що призводить до випадіння шерсті на ділянках чорного забарвлення.
• Здуття живота (заворот шлунка): Небезпечний для життя стан, частіше зустрічається у великих порід з глибокими грудьми. Важливо знати симптоми (неспокій, спроби блювоти без результату, роздутий живіт) та негайно звертатися до ветеринара.

Профілактика та догляд за здоров’ям:    

• Вибір відповідального заводчика: Купуйте цуценя у заводчиків, які тестують своїх племінних собак на поширені спадкові захворювання.
• Регулярні ветеринарні огляди: Щорічні огляди, вакцинація та обробка від паразитів (бліх, кліщів, глистів) є обов’язковими.
• Збалансоване харчування: Якісний корм, відповідний віку та активності собаки, допоможе підтримувати оптимальну вагу та здоров’я.
• Достатня фізична активність: Регулярні вправи зміцнюють м’язи, підтримують здоров’я суглобів та серцево-судинної системи.
• Догляд за зубами: Регулярне чищення зубів запобігає утворенню зубного нальоту та каменю.
• Уважність до змін у поведінці: Будь-які раптові зміни в апетиті, активності, настрої або поява незвичних симптомів повинні стати приводом для звернення до ветеринара.

Своєчасне звернення до кваліфікованих спеціалістів допоможе при виникненні питань зі здоров’ям собаки та забезпечить їй довге та щасливе життя. Жвавість та рухливість бородатого коллі зберігаються протягом усього життя за умови належного піклування.

Розкішна кошлата шерсть бородатого коллі – це її гордість, але вона ж потребує регулярного та ретельного догляду. Без належної уваги шерсть швидко збивається в ковтуни, що не тільки псує зовнішній вигляд собаки, але й може спричиняти дискомфорт та проблеми зі шкірою. Тому потенційні власники “берді” повинні бути готові приділяти грумінгу достатньо часу.

Догляд за шерстю:    

• Частота розчісування: Дорослого бородатого коллі рекомендується розчісувати 2-3 рази на тиждень, а в періоди активної линьки (весна та осінь) – щодня. Цуценя треба привчати до процедури розчісування з раннього віку, роблячи її позитивним досвідом. Починайте з коротких сеансів, поступово збільшуючи їх тривалість.
• Інструменти для грумінгу: Вам знадобляться:
  • Гребінь з рідкими металевими зубцями (для розплутування ковтунів та перевірки якості розчісування).
  • Гребінь з частими зубцями (для ділянок з коротшою шерстю).
  • Пуходерка (для видалення відмерлого підшерстку, використовувати обережно, щоб не подряпати шкіру).
  • Щітка з натуральною щетиною або масажна щітка (для фінального пригладжування шерсті та масажу шкіри).
  • Колтуноріз (для дуже запущених ковтунів, використовувати з великою обережністю).
  • Спрей-кондиціонер для розчісування (полегшує процес, запобігає ламкості шерсті та утворенню статичної електрики).
• Техніка розчісування: Перед розчісуванням злегка зволожте шерсть спреєм-кондиціонером або чистою водою. Розчісуйте собаку пошарово, починаючи з нижніх шарів і поступово просуваючись до верхніх. Проводьте гребенем від коренів до кінчиків шерсті. Особливу увагу приділяйте місцям, де ковтуни утворюються найчастіше: за вухами, на шиї (під нашийником), у пахвах, на внутрішній стороні стегон та на животі. Якщо виявили ковтун, намагайтеся розібрати його руками, а потім обережно розчешіть. Великі та щільні ковтуни краще акуратно розрізати колтунорізом вздовж росту шерсті.
• “Лінійне розчісування”: Популярний метод, коли шерсть розділяють на пасма і ретельно прочісують кожне пасмо від коренів.
• Чубчик: Довгу шерсть на лобі (“чубчик”) можна заколювати спеціальною шпилькою, щоб вона не лізла собаці в очі, або заплітати в нетугу кіску.

Багато господарів збирають вичесану шерсть своїх бородатих улюбленців та в’яжуть з неї дивовижні речі – светри, шкарпетки, рукавиці. Вважається, що така шерсть дуже тепла і навіть має лікувальні властивості.

Купання: Купати бородатого коллі потрібно за потребою, зазвичай раз на 1-3 місяці, або якщо собака сильно забруднилася. Часте купання може пересушити шкіру та шерсть. Використовуйте тільки спеціальні шампуні та кондиціонери для довгошерстих собак. Ретельно змивайте миючі засоби. Після купання добре просушіть шерсть рушником, а потім феном (на невисокій температурі), одночасно розчісуючи, щоб уникнути утворення ковтунів.

Догляд за очима та вухами:    

• Очі: Щодня оглядайте очі собаки. Видаляйте природні виділення з куточків очей м’якою вологою тканиною або спеціальними серветками. Якщо помітили надмірне сльозотечіння, почервоніння або гнійні виділення, зверніться до ветеринара.
• Вуха: Регулярно (раз на тиждень) оглядайте вушні раковини. Через висячу форму та густу шерсть вуха “берді” погано вентилюються, що може сприяти розвитку інфекцій. Чистіть вуха спеціальним лосьйоном за рекомендацією ветеринара. Видаляйте надлишок шерсті з вушного каналу (це може робити грумер або ветеринар).

Догляд за зубами та кігтями:    

• Зуби: Привчайте цуценя до чищення зубів змалечку. Чистіть зуби спеціальною щіткою та пастою для собак 2-3 рази на тиждень для профілактики зубного нальоту та каменю.
• Кігті: Підстригайте кігті за потребою, зазвичай раз на 3-4 тижні, спеціальним кігтерізом. Якщо собака багато гуляє по твердих поверхнях, кігті можуть сточуватися природним шляхом. Не забувайте про п’ятий (прибулий) палець, якщо він є.

Чи можна стригти бородатого коллі? Для виставкових собак стрижка зазвичай не допускається, крім легкої корекції форми лап. Однак, для полегшення догляду, особливо в жарку погоду або для літніх собак, деякі власники роблять своїм “берді” гігієнічну або “цуценячу” стрижку. Варто пам’ятати, що після стрижки структура шерсті може змінитися.

Нижче наведено приклад таблиці з орієнтовним графіком догляду:

Бородатий коллі – це не тільки красива, але й надзвичайно розумна та здібна до навчання собака. Її пастуше минуле наділило її кмітливістю, самостійністю та бажанням співпрацювати з людиною. Однак, ці ж якості можуть іноді проявлятися у вигляді впертості, тому послідовність, терпіння та правильний підхід є ключовими у вихованні “берді”.

Основи дресирування та виховання:    

• Ранній початок: Починайте навчання та соціалізацію цуценяти з перших днів появи в домі. Чим раніше собака засвоїть базові правила поведінки, тим легше буде в майбутньому.
• Позитивне підкріплення: Бородаті коллі найкраще реагують на методи, засновані на похвалі, ласощах та іграх. Уникайте криків, фізичних покарань та жорсткості – це може викликати у собаки страх, недовіру або впертість.
• Короткі та цікаві заняття: “Берді” можуть швидко нудьгувати від монотонних повторень. Робіть тренування короткими (10-15 хвилин), різноманітними та веселими. Закінчуйте заняття на позитивній ноті.
• Послідовність та чіткість: Усі члени сім’ї повинні дотримуватися однакових правил та команд, щоб не плутати собаку. Команди мають бути чіткими та короткими.
• Терпіння: Навіть найрозумніші собаки не завжди засвоюють все з першого разу. Будьте терплячими та наполегливими.

Соціалізація: Рання та правильна соціалізація є критично важливою для бородатого коллі. Знайомте цуценя з різними людьми (дорослими, дітьми), іншими собаками (після відповідних щеплень), котами (якщо плануєте спільне проживання), а також з різними звуками, запахами, місцями та ситуаціями. Добре соціалізований “берді” виросте впевненою, спокійною та адекватною собакою.

Фізичні та розумові навантаження: Бородатий коллі – це високоенергійна порода, яка потребує значних щоденних навантажень.    

• Фізична активність: Мінімум 1-2 години активних прогулянок на день. Це можуть бути пробіжки, ігри з м’ячем або фрісбі, плавання (багато “берді” люблять воду), супровід на велосипедних прогулянках. Якщо ваша собака не випасає худобу, тоді залучайте її у будь-які види спорту, якими самі займаєтеся. Недостатня фізична активність може призвести до набору зайвої ваги, нудьги та деструктивної поведінки.
• Розумова стимуляція: Інтелект “берді” потребує постійних завдань. Навчайте нових команд, використовуйте інтерактивні іграшки-головоломки, займайтеся пошуковими іграми. Собака володіє хорошим нюхом, який дозволяє брати участь навіть у пошуках трюфелів!

Ця порода натхненно бере участь у змаганнях з аджиліті (вид спорту, в якому людина направляє собаку через смугу перешкод), обідієнс (послух), флайболу, фрістайлу (танці з собаками) та навіть у пастушій службі. Такі заняття не тільки забезпечують необхідне навантаження, але й зміцнюють зв’язок між собакою та господарем.

Вирушаючи на прогулянку, їм необхідно давати свободу дій, можливість самостійної гри і бігу в безпечних місцях. Вони повинні мати можливість спілкування з іншими собаками, щоб відчувати себе максимально упевнено та розвивати комунікативні навички.

Правильне харчування – запорука здоров’я, енергійності та довголіття вашого бородатого коллі. Оскільки це активна порода з густою шерстю, її раціон має бути збалансованим, поживним та відповідати її віку, рівню активності та індивідуальним особливостям.

Типи кормів:    

Готові сухі корми: Це найзручніший варіант. Обирайте корми преміум, супер-преміум класу або холістіки, розроблені для собак середнього розміру з високим рівнем активності. Звертайте увагу на склад: на першому місці має бути м’ясо (курка, індичка, яловичина, риба), а не зернові. Корм повинен містити достатню кількість білків (22-28%), жирів (12-18%), вітамінів та мінералів, включаючи Омега-3 та Омега-6 жирні кислоти для здоров’я шкіри та шерсті.

Натуральне харчування: цей тип годування потребує знань та часу для складання збалансованого раціону.

• М’ясо та субпродукти (нежирні): яловичина, індичка, курка (без кісток), рубець, серце, печінка (в обмеженій кількості). Приблизно 50-70% раціону.
• Каші: рис, гречка, вівсянка (небагато).
• Овочі: морква, гарбуз, кабачок, броколі (сирі або приварені).
• Кисломолочні продукти (нежирні): кефір, йогурт без добавок, сир.
• Яйця: 1-2 рази на тиждень (варені).
• Рослинна олія (лляна, оливкова) – 1 чайна ложка на день.

При натуральному годуванні часто потрібні додаткові вітамінно-мінеральні комплекси за призначенням ветеринара.

Змішане харчування: Деякі власники поєднують сухий корм з елементами натурального харчування. Важливо не змішувати їх в одне годування, а давати в різний час.

Норми та частота годування:    

• Цуценята (до 6 місяців): 3-4 рази на день.
• Молоді собаки (6-12 місяців): 2-3 рази на день.
• Дорослі собаки (після 1 року): 1-2 рази на день.

Кількість корму залежить від його калорійності, ваги собаки, віку та рівня активності. Дотримуйтесь рекомендацій виробника корму, зазначених на упаковці, та корегуйте порцію залежно від кондиції вашої собаки. Не перегодовуйте! Зайва вага створює додаткове навантаження на суглоби та серце.

Важливі аспекти харчування бородатого коллі:    

• Чиста свіжа вода повинна бути завжди доступна для вашого улюбленця.
• Не давайте собаці їжу зі свого столу. Людська їжа часто містить спеції, сіль, цукор та інші компоненти, шкідливі для собак.
• Уникайте різкої зміни корму. Переводьте собаку на новий корм поступово, протягом 7-10 днів, підмішуючи новий корм до старого.
• Кістки: Категорично не можна давати трубчасті пташині кістки! Вони можуть розколюватися на гострі уламки та пошкодити травний тракт. Можна давати великі яловичі мосли (для гризіння та чищення зубів) під наглядом, але не як основну їжу.
• Контролюйте вагу собаки. Ви повинні легко промацувати ребра, але вони не повинні бути видно.
• І ще одна особливість породи: для повноцінного травлення їй необхідно багато бігати і мати достатнє фізичне навантаження. Активний спосіб життя сприяє кращому метаболізму.

Заборонені продукти для бородатого коллі (та й для будь-якої собаки): Шоколад (особливо темний), какао, кава, алкоголь, цибуля, часник, виноград, родзинки, авокадо, горіхи макадамія, сире тісто, кісточки від фруктів, гриби, копченості, солодощі, жирна та смажена їжа.

Бородатий коллі – порода з багатою історією та унікальними особливостями. Ось декілька цікавих фактів, які допоможуть вам краще зрозуміти цих дивовижних собак:

• Зміна кольору “хамелеон”: Одна з найдивовижніших рис “берді” – це зміна кольору шерсті з віком. Цуценята народжуються дуже темними (наприклад, майже чорними або темно-коричневими), а потім, протягом перших кількох років життя, їхня шерсть поступово світлішає, набуваючи остаточного, часто значно світлішого відтінку. Цей процес може тривати до 3-4 років.
• “Beardie Bounce” (Стрибок Берді): Бородаті коллі відомі своїм характерним пружним стрибком, який вони часто демонструють під час гри, роботи або просто від радості. Цей енергійний вертикальний стрибок дозволяв їм бачити поверх високої трави або овець під час пасіння.
• Пастух-інтелектуал: Історично “берді” використовувалися для перегону великої рогатої худоби та овець на великі відстані. Вони славилися своєю здатністю самостійно приймати рішення та працювати далеко від пастуха, що свідчить про їхній високий інтелект та винахідливість.
• Королівські улюбленці: Хоча офіційно порода не була “королівською”, відомо, що королева Вікторія була прихильницею шотландських порід, і інтерес до бородатих коллі також зріс у вікторіанську епоху.
• Борода – не просто прикраса: Густа шерсть на морді, що утворює “бороду” та “вуса”, не тільки надає породі характерного вигляду, але й історично слугувала захистом від колючих рослин, негоди та укусів під час роботи.
• Кінозірки: Завдяки своїй фотогенічності та розуму, бородаті коллі час від часу з’являються в кіно та рекламі. Наприклад, собака породи бородата коллі зіграла роль у фільмі “Лохматый папа” (The Shaggy Dog) 2006 року (хоча головну роль виконувала інша порода, “берді” були серед “акторів”).
• “Посмішка” берді: Багато власників відзначають, що їхні бородаті коллі ніби “посміхаються”, показуючи зуби у грайливому настрої. Це не ознака агресії, а скоріше вияв радості та дружелюбності.