Назва породи в оригіналі: Singapura. Сінгапурський кіт, або просто Сінгапура – це порода, що здобула всесвітню славу завдяки своїм мініатюрним розмірам, офіційно утримуючи титул найменшої домашньої кішки у світі. Середня вага дорослих особин рідко перевищує 2–3 кілограми. Цей крихітний, але енергійний та надзвичайно ласкавий компаньйон стане чудовим вибором для сімей з дітьми або для тих, хто шукає відданого друга. Сінгапури відомі своєю грайливістю, яка зберігається протягом усього життя, допитливістю та сильною прив’язаністю до людей. Незважаючи на свою екзотичну зовнішність та походження, догляд за ними не є надто обтяжливим, хоча й потребує уваги до певних аспектів. Важливою особливістю є те, що вивезення цих котів з їхньої батьківщини, Сінгапуру, обмежене, що робить їх досить рідкісними та ексклюзивними за межами Азії.
Сінгапурський кіт: короткий огляд породи
Сінгапурський кіт: короткий огляд породи · 15
| Параметр | Характеристика |
|---|---|
| Походження | Сінгапур |
| Інші назви | Сінгапура, Singapura |
| Визнання організаціями | CFA, TICA, FIFe, GCCF |
| Рік першої згадки / визнання | Близько 1975 (прибуття до США), 1982 (визнання TICA), 1988 (визнання CFA) |
| Тривалість життя | 11–15 років (іноді довше при належному догляді) |
| Розмір | Маленький |
| Зріст у холці | Близько 20–25 см |
| Вага | Самки: 1.8–2.7 кг, Самці: 2.5–3.6 кг |
| Тип шерсті | Коротка, тонка, шовковиста, щільно прилягає до тіла, без підшерстя |
| Забарвлення | Тільки одне – сепія агуті (sepia agouti), тіккінг |
| Темперамент | Ласкавий, грайливий, допитливий, енергійний, соціальний, інтелектуальний |
| Потреба в догляді | Низька (шерсть), середня (увага, активність) |
| Линяння | Мінімальне |
| Сумісність з дітьми | Висока |
| Сумісність з іншими тваринами | Добра, але потрібна соціалізація (обережно з дрібними гризунами) |
Цікаві факти про сінгапурських котів
- Найменша порода: Сінгапурський кіт офіційно визнаний Книгою рекордів Гіннеса як найменша домашня кішка у світі за розміром тіла (не враховуючи карликові породи типу Манчкін, чия мініатюрність зумовлена специфічною мутацією).
- «Любовний кіт»: Місцева назва «Kucinta» поєднує малайські слова «кіт» (kucing) та «любов» (cinta), що чудово відображає їхній ласкавий характер.
- Національний скарб: У 1990-х роках Рада з туризму Сінгапуру обрала сінгапурського кота національним туристичним талісманом. Скульптури цих котів можна знайти біля річки Сінгапур.
- Повільне дорослішання: Сінгапури досягають свого повного розміру та розвитку відносно пізно – приблизно у віці 15–24 місяців.
- Забарвлення «сепія агуті»: Це єдине визнане забарвлення для породи. Воно унікальне завдяки поєднанню теплого відтінку слонової кістки з темним тіккінгом.
- Любов до висоти: Незважаючи на маленький зріст, сінгапури обожнюють забиратися якомога вище – на шафи, полиці, спеціальні котячі дерева.
- Тихі мисливці: Їхні предки полювали на дрібну здобич у нічний час, тому сучасні сінгапури часто проявляють найбільшу активність у сутінках та на світанку.
- Суперечливе походження: Історія їхнього «відкриття» та привезення до США досі викликає дискусії серед фелінологів.