Назва породи в оригіналі: Devon Rex
Девон-рекс — порода котів із зовнішністю, яку майже неможливо сплутати: величезні низько посаджені вуха, широко розставлені очі, коротка кучерява шерсть і мордочка, через яку їх звуть «ельфами», «піксі» й «мавпочками в котячому костюмі». Це кішка, яка живе не поруч із людиною, а буквально на людині: на плечах, під ковдрою, у рукаві светра. Догляд за шерстю в неї мінімальний, але це не означає, що порода безпроблемна: у девона є свій набір особливостей шкіри, свій обов’язковий аналіз крові перед в’язкою і своя спадкова хвороба з готовим ДНК-тестом. Більше про породи — на Tvaryny.
І одразу — те, що в інтернеті про девон-рекса переплутано найчастіше. Кучерявих котячих порід кілька, і майже скрізь написано, що в кожної «своя мутація». Насправді картина інша й цікавіша: девон-рекс не родич корніш-рексу — у них різні гени; натомість девон-рекс і сфінкс — це два варіанти одного й того самого гена. Саме з цього факту випливає майже все інше: і чому схрещування девона з корнішем дає прямошерстих кошенят, і чому та сама спадкова хвороба трапляється і в девонів, і у сфінксів, і чому в девона шерсть нерівна, а не просто «кучерява».
Девон-рекс: короткий огляд породи
Девон-рекс: короткий огляд породи · 14
| Характеристика | Опис |
|---|---|
| Походження | Бакфастлі, графство Девон, Велика Британія |
| Родоначальник | Кіт Kirlee, послід 1959 року |
| Ген кучерявості | KRT71, алель re, рецесивний |
| Визнання | GCCF — 1967; CFA — реєстрація 1979, чемпіонський статус 1983; TICA — 1979 |
| Тривалість життя | 12–16 років |
| Зріст у холці | 25–30 см |
| Вага | Самки 2,5–3,5 кг; самці 3–4,5 кг |
| Темперамент | Дуже ласкавий, грайливий, розумний, допитливий, енергійний; потребує уваги |
| Догляд за шерстю | Мінімальний і підкреслено делікатний; регулярне чищення вух та увага до шкіри |
| Активність | Висока |
| Вокалізація | Помірна (тихий голос) |
| Сумісність з дітьми | Дуже добра |
| Сумісність з іншими тваринами | Добра (за правильної соціалізації) |
| Обов’язкові перевірки у заводчика | ДНК-тест на COLQ (міопатія девон-рексів / CMS), група крові обох батьків |
Три кучеряві коти: чому девон — не родич корнішу
У середині XX століття в Англії майже одночасно знайшли кілька кучерявих кішок. Логічно було припустити, що це одна й та сама мутація, яка спливає то тут, то там. Перевірити це можна було єдиним доступним тоді способом — звести носіїв і подивитися на кошенят. Якщо мутація одна, всі кошенята будуть кучерявими. Якщо мутації різні, кожна закриє собою поломку іншої, і кошенята народяться прямошерстими.
Дослід, який створив породу
Kirlee, кучерявого кота з Девонширу, звели з кішками — нащадками Kallibunker, родоначальника корніш-рексів із сусіднього Корнуоллу. Усі кошенята народилися з прямою шерстю. Це й була відповідь: у Kirlee інша мутація. Генетик Рой Робінсон описав її 1969 року в журналі Genetica як «третю рексову мутацію в кішки» — звідси й старі позначення, які досі кочують довідниками: «ген I» (корніш) і «ген II» (девон).
Зверніть увагу на логіку: прямошерсті кошенята — це не невдача експерименту, а його результат. Саме тому, що схрещування «провалилося», девон-рекс існує як окрема порода, а не як лінія всередині корніш-рексів.
Що знайшли, коли навчилися читати ДНК
Через сорок років обидві мутації знайшли поіменно, і картина виявилася не такою, як у популярних описах.
- Девон-рекс — ген KRT71. 2010 року група під керівництвом Леслі Лайонс (UC Davis) описала в журналі Mammalian Genome складну перебудову в цьому гені: делецію на 81 пару основ зі вставками, яка ламає сплайсинг. Алель позначили re, успадкування рецесивне — кучерявий девон несе дві копії.
- Корніш-рекс — ген LPAR6. Його знайшли 2013 року, теж команда Лайонс, робота вийшла в PLOS ONE: делеція чотирьох пар основ у п’ятому екзоні, що обриває білок раніше часу. У породі вона закріплена повністю.
- Герман-рекс — той самий LPAR6, що й у корніша. Це, мабуть, головна поправка до того, що зазвичай пишуть про «три різні рексові гени». Ту саму делецію виявили й у герман-рексів; у цій нечисленній породі вона не закріплена повністю, а лише сегрегує. Тож кучерявих порід три, а генів — два.
KRT71 і LPAR6 — цілком різні молекули. LPAR6 — рецептор на поверхні клітини, без якого стрижень волосини втрачає структурну цілісність (у людей поломки того самого гена дають «вовнисте волосся»). KRT71 — кератин типу II, який будує внутрішню кореневу піхву фолікула: шари Генле і Гакслі та кутикулу цієї піхви. Простіше кажучи, це форма для відливання волосини. Зіпсуйте форму — і волосина вийде викривленою незалежно від того, з чого вона зроблена.
Якщо продовжити перепис, виявиться, що KRT71 — це взагалі головний «кучерявий» ген котів. Крім девона, у ньому сидить і мутація селкірк-рекса: сплайсинговий варіант c.445–1G>C, описаний 2013 року в Scientific Reports, з неповним домінуванням — тобто однієї копії вже вистачає, щоб шерсть завилася. Разом на чотири кучеряві й безшерсті породи припадає два гени: три варіанти KRT71 (сфінкс, девон, селкірк) і один LPAR6 (корніш і герман).
Девон і сфінкс — одна сходинка одного гена
А ось це в описах породи майже не трапляється, хоча пояснює дуже багато. Та сама робота 2010 року показала, що безшерстість сфінкса — теж поломка KRT71, тільки інша: точкова заміна, що зачіпає той самий сплайс-механізм. Її позначили hr. Вийшов алельний ряд із трьох варіантів одного гена:
KRT71+ (нормальна шерсть) > KRT71hr (сфінкс) > KRT71re (девон)
Читається це так: нормальна шерсть домінує над обома поломками, а безшерстість сфінкса домінує над кучерявістю девона. Усі обстежені девон-рекси були гомозиготні за re, а серед сфінксів багато хто виявився або гомозиготним за hr, або компаунд-гетерозиготним — тобто ніс одночасно «сфінксовий» і «девоновський» алель.
Це не абстракція, а чинне правило розведення — причому різні федерації вирішили питання по-різному, і асиметрія тут показова. У CFA сфінкс досі має девон-рекса в списку дозволених аутбредних партнерів, із застереженням, що сфінкси, народжені 31 грудня 2033 року й пізніше, зможуть мати лише батьків-сфінксів. А британська GCCF у племінній політиці щодо девон-рекса формулює протилежне і жорстко: жодна кішка зі сфінксовими предками не має вводитися в породу девон-рекс, бо добір на безшерстість суперечить вимогам до якості шерсті рексів; потомство від в’язок сфінкса з девоном заноситься до довідкового реєстру, варіантами не вважається і в розведенні девонів не використовується.
Тобто рух дозволено в один бік: девон може покращувати генофонд сфінкса, але не навпаки. Десятиліття таких в’язок — це спільний генофонд, а отже й спільні спадкові хвороби. Нижче, у розділі про здоров’я, ви побачите, що головна генетична проблема девона описана рівно в цих двох породах і в жодних інших.
Порівняння кучерявих порід
Порівняння кучерявих порід · 9
| Характеристика | Девон-рекс | Корніш-рекс | Герман-рекс |
|---|---|---|---|
| Ген | KRT71 (алель re) | LPAR6 | LPAR6 — той самий, що в корніша |
| Успадкування | Рецесивне | Рецесивне | Рецесивне |
| Старе позначення | «Ген II», Rex Type 2 | «Ген I», Rex Type 1 | Довго вважався окремим |
| Тип тіла | Міцний, мускулистий, широкі груди | Тонкий, «східний», дугоподібна спина | Округліший, ближчий до європейського типу |
| Голова | Короткий клин, високі вилиці, виражений «пінч» | Яйцеподібна, «римський» профіль | Округла |
| Вуха | Дуже великі, низько посаджені, широкі біля основи | Великі, високо посаджені, зближені | Середні, широко розставлені |
| Типи волосся | Усі три типи, але остьова волосина дуже рідка, коротка й теж завита | Остьової волосини немає, шерсть із підшерстя | Остьової волосини немає |
| Текстура | М’яка, нерівна, місцями розріджена | Щільна, регулярна хвиля | М’яка, плюшева |
| Схрещування з девоном | — | Дає прямошерстих кошенят | Дає прямошерстих кошенят |
Цікаві факти про девон-рексів
- Кіт із шахти: батьком Kirlee був бродячий кучерявий кіт, який тримався біля закинутої олов’яної шахти в Девоні.
- Порода народилася з невдалої в’язки: прямошерсті кошенята від схрещування з корніш-рексами довели, що мутація нова, — і тільки тому девон став окремою породою.
- Найближчий генетичний родич — сфінкс, а не корніш: безшерстість сфінкса і кучерявість девона — два варіанти одного гена KRT71.
- Прізвиська: «ельфи», «піксі», «інопланетяни» і «мавпочки в котячому костюмі».
- Любителі плечей: плече господаря — штатна спостережна позиція девона.
- Обламані вуса — норма породи: короткі кучеряві вібриси ламаються через ту саму мутацію, що дає завиток.
- Довгошерсті девони існують: ген довгої шерсті був у породі від самого початку — Kirlee виявився його доведеним носієм. Британська племінна політика допускає розведення довгошерстих девонів і варіантів, але вимагає добирати їм партнерів, які не несуть цього гена.
- Прямошерстий девон — теж девон: кошенят зі звичайною шерстю від двох девон-рексів реєструють як «варіанти» породи і повноцінно використовують у розведенні.
- Усі забарвлення разом: стандарт допускає будь-які генетично можливі забарвлення й малюнки за будь-якого кольору очей.