Алано (Іспанський бульдог)

Історія іспанського алано читається як пригодницький роман. Назва породи походить від кочового племені аланів, які вторглися на Піренейський півострів у V столітті. Ці войовничі племена привели з собою величезних, лютих собак для охорони табунів та участі у військових діях. Саме ці пси стали прабатьками сучасного іспанського бульдога.

Алано або іспанський бульдог – давня порода, що офіційно згадується в літературі з 1350 року. Король Альфонсо XI у своїй “Книзі про полювання” описував цих собак як незамінних помічників, чий укус здатен знерухомити вепра або бика. Міцні і витривалі собаки за типом молосів століттями допомагали мисливцям у травлі дичини, утримуючи звіра до приходу людини.

Окрім полювання, їх активно використовували як охоронців великої рогатої худоби. Напівдикі стада биків потребували жорсткого контролю, і алано справлялися з цим ідеально. Найбільшої відомості алано набули через участь у кориді на ранніх етапах її розвитку. Відважні собаки з міцними щелепами виходили проти розлючених биків, демонструючи дива хоробрості та спритності.

До речі, Іспанія подарувала світу чимало чудових порід. Якщо вам цікаві інші іспанські молоси, радимо звернути увагу на канарського дога, який має схоже коріння, або на легендарного Ка-де-Бо (Майорський мастиф), чия історія також тісно пов’язана з биками та портовими містами.

У XX столітті порода опинилася на межі зникнення. Заборона на використання собак у кориді, зміна методів полювання та ведення сільського господарства зробили алано “безробітними”. До 1970-х років вважалося, що порода вимерла. Проте група ентузіастів та кінологів знайшла вцілілих представників робочих ліній у віддалених скотарських районах Естремадури та Кастилії. Розпочалася копітка робота з відродження. Хоча іспанські бульдоги досі не визнані FCI на міжнародному рівні, Іспанське королівське товариство (RSCE) визнало їх, і поєднання стабільної психіки та фізичної сили привело їх на службу в поліцію і служби розшуку.

Зовнішність алано іспанського – це гімн функціональності. У ньому немає нічого зайвого, ніякої декоративності, що заважала б роботі. Це атлети, створені для швидкого бігу та силової боротьби.

• Голова: Брахіцефального типу, але не екстремальна. Череп широкий і міцний. Морда коротка, широка, з дуже потужними щелепами. Важливою особливістю є чорна маска, яка часто присутня незалежно від основного забарвлення.
• Тіло: Корпус трохи розтягнутого формату. Спина пряма і мускулиста, поперек широкий. Грудна клітка глибока, але не бочкоподібна, що дозволяє собаці ефективно дихати під час галопу.
• Кінцівки: Сильні, з добре вираженими кутами зчленувань. Лапи великі, зібрані в грудку (“котячі”), що забезпечує відмінне зчеплення з ґрунтом.
• Шкіра та шерсть: Іспанських бульдогів вирізняє товста шкіра, що захищає від іклів кабана та рогів бика. На шиї вона утворює невеликий підвіс. Шерсть коротка, жорстка на дотик.
• Забарвлення: Найпопулярнішим є тигрове (всіх відтінків – від світлого до чорного тигра). Також поширені рудий, палевий, вовчий окраси. На широких грудях часто бувають білі плями.

В порівнянні з іншими важкими молосами, такими як бордоський дог, алано виглядає більш “сухим” та підтягнутим, нагадуючи спринтера, а не важкоатлета. Його рухи легкі, розмашисті, що дозволяє йому без втоми долати великі відстані.

Найголовніша якість сильного і відважного іспанського бульдога – дивовижно врівноважена психіка. Для собаки з таким потужним мисливським і охоронним інстинктом це неабияке надбання. У побуті алано поводиться спокійно, навіть дещо флегматично, економлячи енергію для роботи.

Правильно виховане цуценя зростає слухняним й не опирається командам господаря. Однак лише тоді, коли вважає його незаперечним авторитетом. Це не той пес, який буде служити за їжу; він служить, бо поважає. Алано демонструють стрімку реакцію і без страху кидаються у двобій, якщо виникає загроза власнику або території. Пам’ятаючи, що ці сбаки здатні загнати не тільки дичину, а й бика, їх категорично не рекомендують заводити господарям-новачкам, невпевненим у собі людям або тим, хто не має часу на серйозні заняття.

В сім’ї алано ніжні та терплячі. Вони мають високий больовий поріг, тому спокійно ставляться до дитячих пустощів (хоча нагляд дорослих обов’язковий). Їхня охоронна поведінка базується на контролі території: вони не гавкають даремно, а атакують блискавично і без попередження, якщо порушник перетнув межу дозволеного.

Алано (іспанський бульдог) — іспанський молос давніх воїнів: благородний, стриманий і безстрашний, відданий і потужний, але контрольований господарем. Це давня порода алаунтського типу, названа на честь племені аланів, що століттями була військовим псом, гуртувала напівдиких биків і полювала на вепра (згадується в літературі ще з 1350 року). У ХХ ст. порода опинилася на межі зникнення, але її відновили. Сьогодні це врівноважений сімейний охоронець для впевнених власників — домінантний, насторожений до чужих, не для квартири чи новачка. Як функціональний молос загалом міцний; серед ризиків — дисплазія кульшового суглоба та заворот шлунка (bloat).

У породи, що відродилась після тривалого забуття в суворих умовах іспанської глибинки, збереглось феноменально міцне здоров’я. Іспанські бульдоги демонструють не тільки силу, а й унікальну здатність до регенерації – рани на них загоюються дуже швидко. У їхніх нащадків досі не виявлено специфічних генетичних хвороб, притаманних штучно виведеним породам.

Проте, не варто розслаблятися. Слід мати на увазі такі ризики:

• Дисплазія кульшового суглоба: Це захворювання чатує на всіх собак великих порід, і сучасні алано не стали винятком, хоча страждають на неї рідше, ніж, наприклад, вівчарки.
• Заворот шлунка: Гостра проблема для всіх собак з глибокою грудною кліткою.
• Проблеми з опорно-руховим апаратом при неправильному вирощуванні цуценяти.

Представники породи чутливі до збалансованості раціону, особливо в період активного росту (до 1,5 року). Правильне харчування допомагає в запобіганні недугам суглобів.

Той факт, що в іспанського бульдога немає підшерстка, а сам собака – невибагливий у догляді, ще не робить його ідеальним квартирним улюбленцем. Замкнувши алано у чотирьох стінах без роботи, господар ризикує зіткнутись з деструктивною поведінкою або навіть агресією вихованця від нудьги. Заміський будинок з великою прилеглою територією та високим парканом дозволить бульдогу реалізовувати свою енергію та патрулювати периметр.

Основні процедури догляду:

• Шерсть: Коротку шерсть собаки регулярно чистять за допомогою гумової рукавиці або щітки з натуральної щетини. Це не тільки видаляє відмерлі волоски, але й масажує шкіру.
• Купання: До купання вдаються рідко, лише тоді, коли шерсть починає неприємно пахнути або собака сильно забруднився. Часте миття змиває захисний жировий шар.
• Кігті: Господар повинен контролювати довжину кігтів. Алано – активні собаки, і зазвичай кігті сточуються самі, але якщо собака бігає по м’якому ґрунту, їх треба підрізати.
• Вуха та очі: Регулярний огляд та чистка вух допоможуть уникнути інфекцій.

Потужна фізична сила і виразні інстинкти домінування вимгають якнайранішого початку дресирувань алано. Соціалізацію слід починати з перших днів появи цуценяти в домі: знайомити його з людьми, іншими тваринами, міським шумом, машинами. Несоціалізований алано може стати небезпечним для оточення.

З вихованцем слід поводитись м’яко, проте наполегливо і послідовно. Фізичне покарання неприпустиме – воно лише озлобить собаку і зруйнує контакт. Важливо одразу ствердити авторитет господаря, який уміє поставити неслуха на місце голосом та мовою тіла. Серйозний, майже людський погляд іспанських бульдогів доводить, що це собаки з високим інтелектом. Їм швидко надокучають одноманітні заняття та багаторазове повторення однієї й тієї ж команди (“сидіти-сидіти-сидіти”), тому програма дресирувань має бути цікавою, динамічною і будуватися на грі та мотивації здобиччю.

Для роботи зі скотом або охорони, їх навчання нагадує підготовку інших спеціалізованих порід. Наприклад, стиль роботи алано має спільні риси з тим, як працює австралійський скотогінний собака, хоча алано використовує більше фізичної сили та прямого контакту (хватка) для зупинки тварини.

Іспанські бульдоги харчуються або високоякісним комерційним кормом (класу супер-преміум або холістік для великих активних порід), або натуральними продуктами. Важливе правило: жодних змішувань сухих кубиків і каші у щоденному меню! Це призводить до дисбалансу і проблем зі шлунком.

Особливості натурального раціону:

• Основа (60-70%) – сире м’ясо (яловичина, конина) та субпродукти.
• Овочі та фрукти (кабачки, морква, яблука).
• Кисломолочні продукти (сир, кефір) – особливо цуценятам.
• Морська риба (без кісток).

Обравши один тип годування, слід дбати про його калорійність. Алано мають гарний апетит, але високий метаболізм. Щоб уникнути ожиріння (яке смертельне для їх суглобів) або виснаження, слід коригувати розмір порцій згідно з обсягом фізичних навантажень. Не зважаючи на міцні зуби, алано не повинен гризти трубчасті кістки птахів. Надмір хліба, макаронів і солодощі тільки нашкодять суворому охоронцю.