Історія та відродження артуазького гончака
Історія артуазького гончака сягає корінням у глибоке минуле, що робить його однією з найдавніших порід французьких гончаків. Перші згадки про собак, дуже схожих на сучасних представників породи, датуються ще XV століттям. Їх високо цінували французькі аристократи, зокрема Генріх IV та Людовик XIII, за виняткові мисливські здібності. Назва породи походить від історичної провінції Артуа на півночі Франції, яка вважається її колискою.
Протягом століть цих собак використовували для полювання зграєю на дрібну та середню дичину, переважно на зайців, лисиць та косуль. Їх цінували за здатність невтомно переслідувати здобич, гучний голос та вміння працювати у складній місцевості. Однак, як і багато інших старих порід, артуазький гончак зазнав значних труднощів. У XIX столітті, з появою моди на британських мисливських собак, почалося неминуче схрещування, що поставило чистоту крові під загрозу. Багато французьких гончих, включно з гончаком Артуа, були «покращені» кров’ю англійських фоксхаундів, що призвело до втрати оригінального типу.
На початку XX століття порода опинилася на межі зникнення. Ентузіасти доклали титанічних зусиль для її відновлення. Особливу роль у цьому відіграв пан Леонс Левуар (Léonce Levoir) на початку 1920-х років, а пізніше, в 1970-х роках, пан Маллард Одреші (Mallard Audrechy). Вони буквально по крихтах збирали вцілілих чистокровних представників, щоб відродити породу в її первісному вигляді. Завдяки їхній самовідданій праці сьогодні ми можемо бачити артуазького гончака таким, яким він був століття тому. Кількість представників породи зростає, хоча вони все ще залишаються досить рідкісними за межами Франції.
Стандарт породи та зовнішній вигляд артуазького гончака
Артуазький гончак — це міцний, м’язистий і добре збалансований собака середнього розміру, що справляє враження сили та енергії. Він не має нічого зайвого, кожен елемент його тіла підпорядкований функціональності. Це собака, створений для тривалої та напруженої роботи.
Стандарт породи та зовнішній вигляд артуазького гончака · 13
| Характеристика | Опис згідно зі стандартом FCI №28 |
|---|---|
| Загальний вигляд | Добре збудований, м’язистий, компактний собака, що справляє враження сили та енергії. |
| Голова | Широка, сильна, досить коротка. Череп широкий і округлий, потиличний бугор ледь виражений. Стоп (перехід від чола до морди) добре помітний. |
| Морда | Пряма, трохи коротша за черепну частину. Губи товсті, верхня губа значно перекриває нижню. |
| Очі | Великі, виразні, трохи навикаті. Темного кольору, з меланхолійним, але лагідним поглядом. |
| Вуха | Довгі, широкі, пласкі, із заокругленими кінцями. Посаджені на рівні очей. Повинні легко діставати до кінчика носа. |
| Ніс | Чорний, широкий, з добре відкритими ніздрями. |
| Корпус | Спина широка і пряма. Поперек міцний, трохи випуклий. Груди широкі та глибокі, опускаються до рівня ліктів. Ребра добре вигнуті. |
| Хвіст | Досить довгий, шаблевидної форми. Собака несе його високо, коли збуджений. Добре вкритий шерстю. |
| Кінцівки | Сильні, м’язисті, з міцним кістяком. Лапи компактні, «котячі», з міцними чорними подушечками. |
| Шерсть | Коротка, густа і гладка. Добре прилягає до тіла. |
| Забарвлення | Класичне триколірне: палево-рудий (від світлого до темного, заячого або борсучого відтінку) з чорним чепраком (мантією) та білими відмітинами. |
| Зріст у холці | Самці: 53–59 см; Самки: 53–59 см. Допускається відхилення +/- 1 см. |
| Вага | 28–30 кг. |
Детальніше про зовнішність
Голова артуазького гончака є однією з його характерних рис — вона неширока, але потужна, з помітними, але не надмірними зморшками на морді. Великі темні очі створюють враження задумливості та м’якості, що контрастує з його мисливським азартом. Величезні пласкі вуха, що звисають уздовж щік, є типовою ознакою гончаків і допомагають «зачерпувати» запахи з землі до носа під час роботи по сліду. Шия мускулиста, без підвісу, переходить у широку та глибоку грудну клітку, яка забезпечує достатньо місця для легенів та серця, що є критично важливим для витривалого бігуна. Потужні лапи з чорними подушечками дозволяють йому долати кілометри по пересіченій місцевості без втоми.
