Бразильський короткошерстий кіт (Brazilian Shorthair / Pelo Curto Brasileiro) — перша порода котів, яку Бразилія дала світовій фелінології, і один із небагатьох випадків, коли породу не вивели схрещуванням, а вичленували з природної міської популяції. Її предки приїхали на португальських кораблях, кількасот років жили самі по собі в портових містах, а в 1980-х отримали письмовий стандарт і родоводи. Це робить «бразильця» цікавим не тільки як домашнього кота, а і як рідкісний приклад породи з відкритою межею між реєстром і вулицею. Нижче — що саме про нього написано в документах реєстру, що про бразильську котячу популяцію знає генетика, і що з цього випливає для людини, яка думає взяти такого кота. Дізнайтесь більше на Tvaryny.
Що означає «порода, зроблена з природної популяції»
Фразу «порода походить від вуличних котів» пишуть про багатьох, і зазвичай вона нічого не важить. Тут — важить, бо для бразильської популяції є виміряні числа, а не тільки красива легенда.
У 2008 році міжнародна група генетиків опублікувала в журналі Genomics велике дослідження «The ascent of cat breeds» (Lipinski та співавт.): понад 1100 котів, сімнадцять вільних популяцій із п’яти континентів і двадцять дві породи, усіх генотипували за мікросателітними маркерами. Бразильська вільна популяція увійшла в цю вибірку окремим рядком. Ось її показники поруч із середніми по породах:
Що означає «порода, зроблена з природної популяції» · 6
| Показник (Lipinski та ін., 2008) | Бразильська вільна популяція | Середнє по 17 вільних популяціях | Середнє по 22 породах |
|---|---|---|---|
| Обстежено тварин | 26 | 35 | 25 |
| Спостережена гетерозиготність | 0,66 | 0,65 | 0,51 |
| Очікувана гетерозиготність | 0,71 | 0,70 | 0,58 |
| Алельне багатство | 3,40 | 3,41 | 2,74 |
| Середня кількість алелів на локус | 6,82 | 7,48 | 4,71 |
| Коефіцієнт інбридингу | 0,08 | 0,09 | 0,12 |
Читається це так. Бразильські вуличні коти — не якийсь виняток серед вільних популяцій світу: за різноманіттям вони рівно посередині, поруч із італійськими, сингапурськими чи техаськими. Але від породних котів вони відрізняються помітно: середня гетерозиготність у вільних популяціях становила 0,65 ± 0,03, у породних — 0,51 ± 0,09. Автори підсумували це просто: чистопородне розведення супроводжується втратою генетичного різноманіття, причому втрата не залежить ані від популярності породи, ані від її віку. Ще один зріз того самого дослідження — аналіз молекулярної дисперсії: у вільних популяцій 86 % усієї мінливості міститься всередині популяції, у порід — лише 61 %.
Отже, коли про бразильського короткошерстого пишуть «широкий генофонд», це твердження має підставу — але стосується воно вихідної популяції, а не автоматично кожного кошеняти з родоводом. Щойно розведення замикається в межах кількох ліній, різноманіття починає падати за тими самими законами, що й у будь-якої іншої породи. Різниця в тому, чи має заводчик механізм його поповнювати.
Клас новачків: чому «бразильця» можна привести в реєстр просто з вулиці — але тільки в Бразилії
Найцікавіший рядок у стандарті WCF — не про очі й не про хвіст. Він у розділі «Особливі положення» і складається з одного речення: клас новачків для цієї породи не дозволений за межами Бразилії. Це не формальність, а прямий опис того, як влаштований генофонд породи.
Клас новачків (Novice class, клас 17 за виставковими правилами WCF) — це процедура, якою кота без родоводу вводять у реєстр за зовнішністю. Правила такі:
- кота без зареєстрованого родоводу можна виставити в цьому класі один раз, починаючи з 6 місяців;
- виставка має відбуватися в межах власної організації власника і під наглядом племінної комісії клубу;
- клуб зобов’язаний подати судді письмове пояснення, чому саме цього кота виставляють у цьому класі;
- щоб кота зареєстрували, він має отримати оцінку «відмінно» — щонайменше 88 балів — за підписами двох суддів;
- місць у цьому класі не розподіляють і титульного сертифіката не видають.
Далі кіт потрапляє не одразу в основну племінну книгу. Правила розведення й реєстрації WCF радять клубам вести дві книги: повну — LO (Livre d'Origine) і додаткову, експериментальну — RIEX (Registre Initial et Expérimental). У додаткову записують «усіх інших» котів: ауткросів, новачків і невизнані породи. Щоб потрапити в повну книгу, кіт має належати до породи, малюнка й кольору, офіційно вписаних у стандарти WCF, і мати щонайменше три покоління тієї самої або споріднених порід — тобто саме кошеня (покоління 0), батьків, дідів і прадідів.
Португаломовні джерела описують той самий механізм побутовою мовою: бразильська федерація видає початкову реєстрацію (RI) тваринам, які підходять під тип породи, і остаточну (LO) — тим, хто набрав потрібні виставкові результати або походить із поколінь, отриманих за встановленими правилами. Щоб отримати початкову реєстрацію, кота достатньо принести на огляд.
Складіть це докупи — і виходить рідкісна конструкція. Племінна книга породи формально не закрита: у неї можна долити свіжу кров прямо з вулиці, з тієї самої популяції, чиї числа наведено вище. Але зробити це можна лише на батьківщині й лише через процедуру з двома суддями й порогом у 88 балів. Європейський чи американський заводчик такої можливості не має: за межами Бразилії його розведення закрите, як у будь-якої іншої породи, з усіма звичними наслідками — і саме тому питання «звідки взято плідників» для «бразильця» за кордоном важить більше, ніж для породи з тисячами розплідників.
Для повноти картини: чинна процедура визнання нових порід у WCF передбачає попередню виставку на 6–10 котів, потім виставку визнання, де клуб має показати двом призначеним суддям щонайменше 15 котів із повними родоводами на чотири покоління, причому не менш ніж сім із цих родоводів мусять містити три покоління чистої породи. Далі — письмові звіти суддів, затвердження стандарту комісією і рішення Генеральної асамблеї. Це той рівень доказовості, який стоїть за словом «визнана».
Де проходить межа між породою і просто бразильським котом
Це найтонше місце в темі, і в мережі воно розмите. Словосполучення «бразильський короткошерстий» вживають у двох різних значеннях: як назву реєстрової породи — і як побутове позначення звичайного бразильського безпородного кота. Плутанина не випадкова: тип у них справді той самий, бо порода з цього типу й зроблена.
Формально межа проста й проходить документами, а не зовнішністю:
- Порода — це кіт, записаний у племінну книгу клубу WCF: або в повну (LO), або в додаткову (RIEX), із номером реєстрації, назвою розплідника, породою, малюнком і кольором, датою народження і статтю.
- Не порода — кіт того самого вигляду без цього запису. На виставках WCF для нього є окремий клас 19, «домашні улюбленці»: це кастровані коти, які за фенотипом не відповідають визнаній породі. Їх оцінюють, але в породному ринзі вони не змагаються.
Практичний наслідок для покупця такий. Оголошення «бразильський короткошерстий» саме собою не означає нічого — це може бути і кіт із реєстрації CFB, і кошеня з двору, назване красивим ім’ям. Питання, які знімають невизначеність: у якій організації зареєстровано розплідник, у якій із двох книг записане конкретне кошеня (LO чи RIEX) і чи можна побачити номер реєстрації. Кодекс етики заводчика WCF, до речі, прямо вимагає, щоб кожне кошеня, народжене в члена федерації, було зареєстроване і не передавалося новому власнику без родоводу.
І окрема ремарка, яку варто сказати вголос: «без родоводу» не означає «поганий кіт». Бразильський двірський кіт і бразильський короткошерстий із реєстрації — за походженням та сама тварина; різниця в тому, що в другого є письмова історія походження. Якщо ви шукаєте компаньйона, а не виставкову кар’єру й розведення, вибір між ними — це питання ваших планів, а не якості тварини.
Цікаві факти про породу
- У стандарті цієї породи WCF окремо прописала географічне обмеження процедури: клас новачків для неї дозволено лише в Бразилії. Фактично це означає, що племінну книгу породи можна поповнювати з вулиці — але тільки на батьківщині.
- У WCF код BSH належить бразильському короткошерстому, а британський кодується як BRI. У FIFe BSH — це, навпаки, британська короткошерста. Один код, дві породи, дві організації.
- Бразильська вільна популяція котів увійшла до великого генетичного дослідження ще у 2008 році — окремим рядком, поруч із котами Стамбула, Каїра й Сінгапуру. Її спостережена гетерозиготність (0,66) виявилася вищою за середню по двадцяти двох породах (0,51).
- Дослідження 2022 року, у яке ввійшли й бразильські зразки, підтвердило генетичний бік легенди: коти Америк — близькі похідні західноєвропейських, і часу на те, щоб розійтися з ними генетично, у них просто не було. Домашні коти з’явилися на континенті лише з європейцями.
- У бразильській анатомічній літературі породу позначають абревіатурою «PCB» — від Pelo Curto Brasileiro. Саме під цим скороченням вона фігурує в порівняльній краніометрії 2016 року.
- За шкалою балів WCF колір і малюнок — при тому, що порода допускає майже будь-яке забарвлення — важать 15 балів зі ста, тобто вдвічі менше за корпус.
Коротко про головне
- Це перша бразильська порода котів із міжнародним визнанням — від WCF, 1998 рік, код BSH. У переліках FIFe, TICA і CFA її немає.
- Стандарт вимагає круглих очей (не мигдалеподібних), вух із китичками, хвоста не широкого біля основи й допускає всі забарвлення, крім поінтових.
- Племінну книгу породи можна поповнювати котами з вулиці — але тільки в Бразилії й тільки через клас новачків із порогом 88 балів і двома суддями.
- Про широкий генофонд вихідної популяції є виміряні числа: гетерозиготність 0,66 проти 0,51 у середньому по породах.
- Породних медичних досліджень немає — і це прогалина в даних, а не сертифікат здоров’я. Те, що виміряно в бразильській популяції (PKD1, групи крові, FIV/FeLV), варто врахувати при виборі кошеняти.
