Детальна історія породи
Історія італійського спіноне сягає корінням у глибоку давнину, що робить її однією з найстаріших мисливських порід Європи. Хоча точне походження губиться в тумані часу, існують докази існування схожих жорсткошерстих собак в Італії ще за часів Римської імперії. Деякі історики вважають, що спіноне є нащадками давніх сегуджіо італьяно (італійських гончих), схрещених з жорсткошерстими собаками, привезеними грецькими та адріатичними торговцями.
Найбільш правдоподібна версія пов’язує виникнення породи з регіоном П’ємонт на північному заході Італії. Вважається, що у формуванні породи взяли участь місцеві жорсткошерсті лягаві, італійські бракки та, можливо, французькі гриффони, такі як гриффон Кортальса. Сама назва «спіноне» (Spinone) походить від італійського слова «spino», що означає «колючка» або «тернистий кущ». Це пряме посилання на тип місцевості, в якій собака полював - густі, непрохідні чагарники, де він з легкістю знаходив і подавав дичину, завдяки своїй захисній шерсті.
Порода була надзвичайно популярною серед італійських мисливців протягом століть завдяки своїй універсальності - спіноне чудово працював як на суші, так і на воді, роблячи стійку та апортуючи дичину. Проте, як і багато європейських порід, італійський спіноне опинився на межі зникнення під час Другої світової війни. Завезення більш швидких іноземних лягавих, таких як англійські сетери та пойнтери, також сприяло зниженню популярності повільного, але методичного спіноне.
Відродження породи - це заслуга групи ентузіастів, зокрема доктора Андреа Черезолі (Dr. Andrea Ceresoli) та інших заводчиків, які в 1950-х роках почали ретельну роботу з відновлення поголів’я. Вони шукали вцілілих представників по всій Італії, щоб зберегти унікальні робочі якості та тип породи. Завдяки їхнім зусиллям, у 1954 році порода була офіційно визнана Міжнародною кінологічною федерацією (FCI). Сьогодні італійський спіноне - це не лише чудовий мисливець, але й улюблений компаньйон, хоча й залишається відносно рідкісною породою за межами Італії.
Як виглядає Італійський спіноне: стандарт та опис зовнішності
Італійський спіноне - це великий, міцно збудований собака з виразним «сільським» (rustic) виглядом. Його конституція сильна і м’язиста, з міцним кістяком. Загальне враження - це потужність і витривалість, а не швидкість чи елегантність. Корпус має майже квадратний формат, де довжина тіла приблизно дорівнює висоті в холці.
Голова та вираз
Голова - одна з найбільш характерних рис породи. Вона довга, з масивною, але не грубою мордою, яка при погляді збоку виглядає квадратною. Перехід від лоба до морди (стоп) ледь помітний. Очі великі, округлі, кольору вохри, їхній вираз часто описують як «ніжний, сумний або майже людський». Густі, жорсткі брови, вуса та борода надають собаці мудрого, дещо буркотливого вигляду. Вуха висячі, трикутної форми, посаджені на рівні очей, покриті коротшою шерстю.
Корпус, кінцівки та хвіст
Шия м’язиста, з невеликим підвісом. Лінія верху пряма, холка трохи піднята. Грудна клітка широка і глибока, опускається до ліктів. Кінцівки прямі, з міцними кістками та великими, круглими «котячими» лапами з перетинками, що допомагає при плаванні. Хвіст товстий біля основи. Історично хвіст купірували приблизно на половину довжини для мисливських цілей, але в багатьох країнах (включаючи Україну) купірування зараз заборонено, і собаки мають довгий, природний хвіст, який вони несуть горизонтально або трохи нижче.
Шерсть та забарвлення італійського спіноне
Шерсть - ключова особливість породи. Вона жорстка, дротоподібна, пряма і щільно прилягає до тіла, довжиною 4–6 см. На голові, вухах та передній частині кінцівок шерсть коротша, але утворює характерні вуса, бороду та брови. Підшерсток відсутній або дуже слабко виражений. Така шерсть ідеально захищає собаку від холодної води та колючих чагарників, а також швидко сохне і не збирає багато бруду.
Стандарт породи допускає наступні забарвлення:
- Чисто білий (дуже рідко)
- Білий з помаранчевими плямами (arancio) - плями можуть бути різних відтінків, від блідо-помаранчевого до насиченого.
- Біло-помаранчевий чалий (roano-arancio) - суміш білих та помаранчевих волосків, що створює ефект «крапчастості».
- Білий з каштановими плямами (marrone) - плями насиченого коричневого («каштанового») кольору.
- Біло-каштановий чалий (roano-marrone) - найпоширеніше забарвлення, суміш білих та каштанових волосків. Маска на обличчі може бути присутня або відсутня.
Чорний колір у будь-яких варіаціях (плями, ніс, подушечки лап) є дискваліфікуючою ознакою.
