Історія походження породи
Історія лаготто-романьйоло сягає корінням углиб століть, що робить її однією з найдавніших відомих водяних порід. Назва «Lagotto Romagnolo» буквально перекладається з італійської як «озерний собака з Романьї». Перші згадки про кучерявих водяних собак в Італії датуються ще добою Відродження. Вважається, що вони є предками багатьох сучасних водяних порід, включаючи португальського та іспанського водяних собак.
Спочатку цих собак використовували для апортирування підбитої дичини, переважно водоплавної птиці, з болотистих низин Комаккьо та Равенни. Їхня густа, жирна шерсть чудово захищала від крижаної води, дозволяючи працювати годинами. Однак у XIX столітті масштабні осушення боліт у цьому регіоні призвели до того, що потреба в мисливських собаках на воді зникла.
Саме в цей момент порода знайшла своє нове, і тепер уже всесвітньо відоме, покликання. Завдяки феноменальному нюху та природній схильності до пошуку, лаготто перекваліфікувалися на єдину у світі породу, що спеціалізується на пошуку дорогоцінних трюфелів. Їхній гострий розум та відсутність мисливського інстинкту до дичини (який поступово зник) робили їх ідеальними для цієї роботи — собака не відволікався на запахи тварин у лісі.
До 1970-х років порода опинилася на межі зникнення через безконтрольне схрещування з іншими собаками. Група італійських ентузіастів, серед яких Квінтіно Тосетті, Франческо Баллотта та Антоніо Морсіані, взялася за її відновлення. У 1988 році був заснований Італійський клуб лаготто (Club Italiano Lagotto), а в 1995 році порода отримала попереднє визнання FCI, а повне — у 2005 році.
Як виглядає лаготто-романьйоло: стандарт та зовнішність
Лаготто-романьйоло — це собака середнього розміру, міцної, пропорційної статури, що справляє враження витривалої та спритної тварини. Їхній вигляд часто описують як «рустикальний» або сільський, що підкреслює їхнє робоче походження.
- Тіло: Компактне, довжина тіла приблизно дорівнює висоті в холці, що створює квадратний формат. Спина пряма, грудна клітка добре розвинена.
- Голова: При погляді зверху має трапецієподібну форму, помірно широка. Перехід від чола до морди не надто виражений. Морда досить широка, трохи коротша за черепну частину.
- Очі: Великі, округлі, колір варіюється від охри до темно-коричневого, залежно від забарвлення шерсті. Погляд уважний, жвавий та розумний.
- Вуха: Середнього розміру, трикутної форми із заокругленими кінчиками, висячі. Розташовані трохи вище надбрівних дуг.
- Хвіст: Шаблеподібний, не закручується, вкритий кучерявою шерстю. У стані спокою звисає, під час руху піднімається, але не вище лінії спини.
- Шерсть: Найвизначніша риса породи. Вона вовнистої текстури, формує тугі кільцеподібні кучері по всьому тілу, за винятком голови, де кучері менш тугі. Є густий водонепроникний підшерсток. Шерсть на дотик трохи жорстка. Важливо, що ця шерсть не линяє, як у більшості собак, а росте постійно, подібно до людського волосся.
