Пікардійський спаніель — Історія та стандарт

Історія та походження

Історія пікардійського спаніеля тісно переплетена з історією самої Франції, особливо її північних регіонів. Вважається, що він є прямим нащадком старовинних французьких спаніелів (Oysel Hounds), які були популярні ще в середньовіччі. Ці собаки були описані в працях, датованих ще 1300-ми роками, зокрема у творах Гастона Феба. Це робить його одним із найдавніших, якщо не найдавнішим, з усіх континентальних спаніелів. Його походження дуже близьке до іншої французької породи - французького спаніеля, і, ймовірно, колись вони були єдиною породою, яка з часом розділилася через географічну ізоляцію та різні селекційні пріоритети.

До Французької революції ці собаки були улюбленцями французької знаті. Їх можна побачити на картинах відомих анімалістів XVIII століття, таких як Александр-Франсуа Депорт та Жан-Батист Удрі. Вони цінувалися за їхню здатність працювати на різноманітній місцевості, особливо на болотах, полюючи на птахів.

Після революції, коли полювання перестало бути привілеєм виключно аристократії, пікардійський спаніель став собакою простого люду, особливо мисливців у регіоні Пікардія. Його густа, водонепроникна шерсть робила його незамінним для роботи в суворих, вологих умовах долини річки Сомма. Він був відомий своєю витривалістю та здатністю працювати годинами без втоми.

Поява «британців» та народження блакитного спаніеля

На початку XX століття до Франції почали активно завозити британські мисливські породи, зокрема англійських сетерів. Це призвело до того, що багато місцевих французьких порід, включаючи пікардійського спаніеля, втратили популярність. Мисливці почали схрещувати своїх «пікардійців» з англійськими сетерами, щоб додати швидкості та, можливо, покращити нюх. Це схрещування призвело до появи нової, окремої породи - блакитного пікардійського спаніеля. Важливо розуміти, що пікардійський спаніель (коричнево-рябий) є оригінальною та старішою породою, а блакитний спаніель (чорно-рябий) - його нащадком з домішкою крові сетера.

Ця «британська інвазія» та дві світові війни, фронти яких проходили безпосередньо через Пікардію, поставили породу на межу повного зникнення. Регіон був спустошений, і поголів’я собак було практично знищено. Лише завдяки неймовірним зусиллям кількох відданих мисливців та заводчиків, які переховували та зберігали собак, вдалося врятувати породу. Перший клуб породи (Club de l'Épagneul Picard) був заснований у 1921 році, що допомогло стандартизувати та зберегти її.

Стандарт породи пікардійський спаніель

Пікардійський спаніель - це міцний, м’язистий собака середнього розміру, трохи довший, ніж високий, з гордою поставою та добрим, виразним поглядом. Він поєднує в собі силу та елегантність, необхідні для невтомної роботи в полі.

• Загальний вигляд: Сильний, широкоспинний собака з міцними кінцівками. Рухи вільні та енергійні.
• Голова: Череп широкий і округлий, з вираженим потиличним бугром. Перехід від чола до морди (стоп) пологий, не різкий.
• Морда: Довга, досить широка, злегка звужується до носа. Спинка носа може бути трохи вигнутою. Мочка носа завжди коричнева, ніздрі добре відкриті.
• Очі: Темно-бурштинового кольору, великі, добре відкриті. Погляд дуже виразний, відвертий, м’який і доброзичливий.
• Вуха: Посаджені досить низько, на рівні або трохи нижче лінії очей. Вони обрамляють обличчя і вкриті красивою, хвилястою, шовковистою шерстю.
• Корпус: Спина міцна, поперек широкий і мускулистий. Круп злегка похилий і округлий. Груди глибокі, широкі, доходять до рівня ліктів.
• Хвіст: Посаджений не надто високо. Має два легких вигини (опуклий і увігнутий), утворюючи форму «шаблі». Не надто довгий, вкритий шовковистими «очосами».
• Шерсть: Густа, але не надто шовковиста, злегка хвиляста на тілі та більш тонка на голові. Добре захищає від негоди та води.
• Забарвлення: Характерне сіре рябе (суміш білих і чорних волосків, що дає сірий відтінок) з коричневими плямами різного розміру, розкиданими по тілу. Це забарвлення часто називають «вбранням осіннього листя» (autumn leaves). Часто є руді (палеві) відмітини на голові та лапах.

Нижче наведена детальна таблиця з основними характеристиками стандарту породи.