Історія походження породи
Історія прямошерстого ретривера тісно пов’язана з розвитком мисливського собаківництва у вікторіанській Англії XIX століття. Як і більшість ретриверів, його коріння сягає острова Ньюфаундленд, звідки були привезені так звані «собаки Святого Джона» (малі ньюфаундленди) — пращури всіх сучасних ретриверів. Ці собаки були відомі своєю любов’ю до води та вмінням апортирувати підбиту дичину.
У Великобританії цих собак почали схрещувати з іншими породами для вдосконалення певних якостей. Ключовою фігурою у створенні породи став містер С. Е. Ширлі (S.E. Shirley), засновник Кеннел-клубу Великобританії. Саме він у 1860-х роках почав цілеспрямовану роботу над розведенням ретривера з прямою шерстю, який на той час називався «хвилястошерстим ретривером» (Wavy-Coated Retriever). Для створення флета використовували ірландських сетерів (для покращення нюху та додання елегантності), водяних спаніелів та, можливо, бордер-коллі для підвищення інтелекту та слухняності.
Метою було отримати не просто ефективного мисливського собаку, а й елегантного компаньйона. До кінця XIX століття прямошерстий ретривер був найпопулярнішим собакою-апортувальником на виставках та польових випробуваннях у Британії. Однак на початку XX століття його популярність почала згасати, поступаючись місцем таким породам, як лабрадор-ретривер та золотистий ретривер. Попри це, віддані ентузіасти зберегли породу, і сьогодні флети, хоч і не є найчисельнішими, мають стабільне коло шанувальників у всьому світі.
