Російський чорний тер’єр: короткий огляд та характеристики
Російський чорний тер’єр: короткий огляд та характеристики · 9
| Параметр | Характеристика |
|---|---|
| Походження | СССР / Російська Федерація |
| Рік першої згадки (стандарт) | 1983 (офіційне визнання FCI - 1984) |
| Призначення | Службова собака, собака-охоронець, собака-компаньйон |
| Класифікація FCI | Група 2 (Пінчери і шнауцери, молоси, швейцарські гірські та скотарські собаки), Секція 1.4 |
| Тривалість життя | 10–12 років (іноді до 14) |
| Зріст у холці (пси) | 72–76 см (бажано, але допускається до 78 см) |
| Зріст у холці (суки) | 68–72 см (допускається до 74 см) |
| Вага (пси) | 50–60 кг (може досягати 65+ кг) |
| Вага (суки) | 45–50 кг |
Характер: темперамент і особливості поведінки
Характер Російського чорного тер’єра - це складний сплав врівноваженості та миттєвої реакції. Вони активні, упевнені в собі, рішучі і безстрашні собаки. У повсякденному житті, коли немає загрози, вони поводяться спокійно, навіть флегматично, не метушаться під ногами. Вони ніколи не вступатимуть у бійку першими і не гавкатимуть даремно (брехливість цій породі не властива). Проте, ця зовнішня розслабленість оманлива.
Варто лише порушити особистий простір цього пса або, що ще гірше, зазіхнути на територію чи безпеку господаря, як реакція буде блискавичною. Російський чорний тер’єр переходить зі стану спокою в стан активної оборони за долі секунди. Для сторонніх людей, які проявляють агресію, ці собаки представляють реальну загрозу. Стиль охорони у РЧТ специфічний: вони не нападають, щоб вбити, а працюють на затримання або відлякування, проте при реальній небезпеці діють жорстко.
З цими псами треба бути обережними, ні в якому випадку не ставитися до них фамільярно, якщо ви не член «зграї». Водночас, до своїх хазяїв чорні тер’єри прив’язуються надзвичайно сильно. Вони готові відчайдушно захищати тих, хто був з ними з дитинства. Ця порода вимагає постійного контакту з людиною. Їх не можна просто посадити у вольєр і забути. Без спілкування інтелект тер’єра згасає, а характер псується. Цікаво, що незважаючи на розміри, потреба в емоційному контакті у них така ж висока, як у мініатюрних собак-компаньйонів. Хоча це гігант, у душі він потребує уваги не менше, ніж декоративний російський той довгошерстий. Це не та собака, яку можна просто «поставити на сигналізацію». А в плані інтелігентності вони можуть позмагатися навіть з таким аристократом, як континентальний той-спаніель (фален).
Відносини з дітьми: З дітьми своєї родини чорні тер’єри зазвичай терплячі, виступають у ролі няньок і охоронців. Проте, враховуючи розміри собаки, залишати їх наодинці з дуже маленькими дітьми не варто. Крім того, маленьким дітям не можна дозволяти грубо і необережно поводитися з собакою - смикати за вуса, тикати в очі. Російські чорні тер’єри - це особистості, які вимагають до себе поваги.
Плюси і мінуси породи
Обираючи таку серйозну собаку, важливо зважити всі «за» та «проти», щоб ваше співіснування було комфортним. Ми склали порівняльну таблицю переваг та недоліків.
Плюси і мінуси породи · 6
| Переваги (Плюси) | Недоліки (Мінуси) |
|---|---|
| Надійний охоронець: Вроджений інстинкт захисту території та людини. | Складний догляд за шерстю: Потребує регулярного розчісування, миття та професійного грумінгу (стрижки). |
| Врівноваженість: Міцна нервова система, відсутність безпричинної агресії. | Розмір та сила: Фізично втримати таку собаку непідготовленій людині важко. |
| Інтелект: Висока здатність до навчання та запам’ятовування команд. | Впертість: Схильність до домінування, потребує твердої руки досвідченого власника. |
| Універсальність: Живе як в квартирі, так і у вольєрі (при достатньому вигулі). | «Мокра борода»: Після пиття вода з бороди стікає на підлогу, потребує частого витирання. |
| Міцне здоров’я: Стійкість до застуд та інфекцій. | Тривале дорослішання: Психологічно формуються довго (до 2–2,5 років). |
| Мало линяє: При правильному догляді шерсть не сиплеться по дому. | Вартість утримання: Якісне харчування та косметика для великого собаки коштують недешево. |
Дресирування та соціалізація
Дресирування РЧТ - це не опція, а життєва необхідність. Некерований гігант вагою 60 кг - це небезпечна зброя. Цуценя російського чорного тер’єра треба виховувати з перших днів його появи у Вашому будинку. Формуванням його поведінки повинна займатися людина, яку цуценя вважатиме головною, так би мовити своїм «ватажком». Адже собаки цієї породи схильні до домінування, вони з дитинства повинні знати своє місце у Вашій родині.
Якщо Ви зумієте зайняти місце лідера у взаємовідносинах з твариною (не силою, а твердістю харакетру та послідовністю), то виховувати і дресирувати пса буде досить просто. Російські чорні тер’єри легко піддаються навчанню, вони схоплюють команди швидше, ніж багато інших молосів. Проте, на відміну від вівчарок, вони не будуть механічно виконувати одне й те саме 100 разів. Їм потрібно розуміти сенс дій.
Вони рухливі і активні, тому найкраще їх дресирувати на вулиці. Також російських тер’єрів з цуценячого віку (2–3 місяці) треба активно соціалізувати: знайомити з іншими людьми, дітьми, велосипедистами, шумом транспорту і собаками. Це критично важливо, щоб вони не були надмірно агресивними або боязкими, будучи дорослими.
Тренування мають бути послідовними і цікавими. Заборонено застосовувати жорстокі методи фізичного покарання - це озлобить собаку або зробить її замкнутою. Ці собаки можуть приймати участь абсолютно у будь-яких змаганнях, вони здатні досягти успіхів у багатьох видах спорту:
- Загальний курс дресирування (ЗКД);
- Захисно-вартова служба (ЗВС) - їх стихія;
- Обідієнс (слухняність);
- Вейтпуллінг (перетягування ваги);
- Слідова робота (вони прекрасні шукачі завдяки крові ерделів та шнауцерів).
