Історія походження породи шелті
Свою назву порода Шелті отримала на честь Шетландських островів, розташованих приблизно за 80 км на північ від узбережжя Шотландії. Ці суворі, вітряні острови стали батьківщиною для маленьких, але витривалих собак. У далекі часи жителі островів схрещували місцевих собак з представниками інших порід, щоб поліпшити їхні робочі якості. Спочатку цих собак називали «туні дог» (toonie dog), що означає «фермерська собака» або «маленька собачка з міста/ферми». Головним призначенням тварин було не стільки пасти великі стада, скільки відганяти гавкотом непроханих гостей (тварин та птахів) від невеликих городів та попереджати господарів про небезпеку. Нерідко шелті були й супутниками пастухів, допомагаючи переганяти невеликі стада шетландських поні, напівдиких овець та мініатюрних корів. Вважається, що предками сучасних шелті були місцеві шпицеподібні собаки, можливо, споріднені з нині зниклою породою яккі (Greenland Yakki Dog). Також у формуванні породи, ймовірно, взяли участь норвезький бухунд, ісландська пастуша собака, шипперке, різні шпиці, а також кавалер-кінг-чарльз-спаніель, який міг додати шовковистості шерсті та певних рис характеру. Свій більш впізнаваний, елегантний вигляд шелті набула на початку XX століття, в результаті цілеспрямованого схрещування з шотландською вівчаркою, відомою як довгошерстий коллі. Заводчики прагнули створити мініатюрну версію коллі, зберігши при цьому робочі якості та витривалість. Перший клуб породи був створений на Шетландських островах у 1908 році, а в 1909 році Англійський Кеннел Клуб визнав породу під назвою «Шетландський Коллі». Однак, через протести заводчиків коллі, назву було змінено на «Шетландська Вівчарка» (Shetland Sheepdog) у 1914 році.
Як виглядає шелті: детальний опис зовнішності
Сучасна шелті – це маленька, гармонійно складена собака з довгою, пишною шерстю та витонченою, клиноподібною мордочкою, яка трохи нагадує лисячу. Вона випромінює пильність, інтелект, ніжність та активність. Звичайно, головною гордістю шелті є її розкішна хутряна «шуба», що включає шикарне жабо на грудях, прекрасну гриву на шиї та пишний хвіст. Це невелика, але надзвичайно красива собака, з симетричними і пропорційними рисами тіла, густим вовняним покривом та неймовірно добрим, розумним поглядом.
- Голова: Клиноподібної форми, витончена, але не надто вузька, поступово звужується від лінії вух до мочки носа. Череп плаский, помірної ширини між вухами, потиличний бугор не виражений. Перехід від чола до морди (стоп) плавний, але помітний.
- Морда: Добре заповнена під очима, рівної довжини з черепною частиною. Губи сухі, щільно прилягають. Щелепи сильні, з ідеальним, рівним ножицеподібним прикусом.
- Очі: Середнього розміру, мигдалеподібної форми, посаджені косо. Колір очей – темно-карий, за винятком собак забарвлення блю-мерль, у яких одне або обидва ока можуть бути блакитними або з блакитними вкрапленнями. Вираз очей – пильний, розумний, ніжний та допитливий.
- Вуха: Маленькі, помірно широкі біля основи, розташовані досить близько одне до одного на маківці. У спокійному стані закладені назад, але при настороженості піднімаються, при цьому кінчики (приблизно 1/3 вуха) нахилені вперед.
- Корпус: Трохи довший, ніж висота в холці. Спина пряма, поперек злегка вигнутий, круп плавно опускається до основи хвоста. Груди глибокі, сягають ліктьових суглобів. Ребра добре вигнуті.
- Хвіст: Посаджений низько, досягає скакальних суглобів, рясно вкритий шерстю. У русі може злегка підніматися, але ніколи не закидається на спину.
- Кінцівки: Передні – прямі, мускулисті, з хорошим кістяком. Задні – м’язисті на стегнах, з добре вираженими кутами скакальних суглобів. Лапи овальні, компактні, з щільно зімкнутими пальцями та міцними подушечками.
- Шерсть: Подвійна. Остьове волосся довге, пряме і жорстке на дотик. Підшерсток м’який, короткий і дуже густий. Грива, жабо та «штани» на задніх кінцівках особливо пишні. Шерсть на морді, кінчиках вух та передній частині кінцівок коротка.
- Забарвлення:
- Соболине (Sable): Від світло-золотистого до насиченого махагонового. Може бути з білими відмітинами (на грудях, комірі, лапах, кінчику хвоста) або без них.
- Триколор (Tricolour): Інтенсивно чорний корпус з яскраво-рудими (тан) підпалинами на морді, над очима, на ногах та під хвостом. Білі відмітини обов’язкові.
- Блю-мерль (Blue Merle): Чистий сріблясто-блакитний фон з чорними плямами та прожилками (мармуровість). Яскраві руді підпалини бажані, але їх відсутність не є недоліком. Великі чорні плями, шиферний або іржавий наліт небажані. Білі відмітини обов’язкові.
- Чорно-біле (Black and White): Інтенсивно чорний з білими відмітинами.
- Чорне з рудим підпалом (Black and Tan): Інтенсивно чорний з рудими підпалинами, без білих відмітин або з мінімальними.
