Історія походження Тонкінського кота
Історія породи Тонкінський кіт – це захоплива розповідь про цілеспрямовану селекцію та прагнення створити ідеального компаньйона. Хоча офіційне визнання прийшло до породи лише у другій половині XX століття, її коріння сягає глибше.
Від Вонг Мау до визнання породи
Все почалося у 1930 році, коли доктор Джозеф К. Томпсон привіз із Рангуну (Бірма, нині Янгон, М’янма) до Сан-Франциско незвичайну кішку на ім’я Вонг Мау (Wong Mau). Вона мала тепліший коричневий колір тіла та темніші відмітини, ніж у традиційних сіамських котів. Спочатку її вважали просто варіацією сіамської породи. Однак саме Вонг Мау стала прародителькою не лише сучасних бурманських котів, але й, як вважається, зіграла ключову роль у формуванні генофонду тонкінезів. Схрещування Вонг Мау з сіамськими котами дало кошенят трьох типів: схожих на сіамських (з контрастними відмітинами), схожих на бурманських (темніших) та проміжного типу – саме цей тип і ліг в основу майбутньої тонкінської породи.
Роль канадських селекціонерів
Справжня цілеспрямована робота над створенням тонкінської породи розпочалася у 1960-х роках у Канаді. Заводчиця Маргарет Конрой (Margaret Conroy) та її колега Джейн Барлетт (Jane Barletta) незалежно одна від одної вирішили схрестити сіамських та бурманських котів. Їхньою метою було отримати кота, який би поєднував елегантність і блакитні очі сіамця з міцнішою статурою та лагідним характером бурми. Вони прагнули створити тварину з «проміжним» забарвленням (яке пізніше назвали «мінк») та характерним аквамариновим кольором очей.
Їхні зусилля увінчалися успіхом. Нова порода, яку спочатку називали «золотим сіамом», швидко завоювала популярність завдяки своїй привабливій зовнішності та чудовому характеру. Назву «Тонкінський» порода отримала пізніше, на честь затоки Тонкін у Південно-Східній Азії, хоча прямого зв’язку з цим регіоном порода не має – назва мала створити екзотичний образ, подібний до сіамських та бурманських предків.
Канадська асоціація любителів котів (CCA) першою визнала породу в 1971 році. Згодом її визнали й інші великі фелінологічні організації, зокрема Асоціація любителів котів (CFA) у США, хоча спочатку лише в забарвленні мінк. З часом стандарти були розширені, включивши також пойнт та солід (сепія) забарвлення, визнаючи таким чином весь спектр генетичної спадщини породи.
Як виглядає Тонкінський кіт: стандарти породи
Тонкінський кіт – це втілення гармонії та елегантності. Він є «золотою серединою» між витонченим, легким сіамським котом та більш кремезним, округлим бурманським. Стандарти породи описують ідеального тонкінеза як добре збалансовану, м’язисту тварину середнього розміру.
Загальний опис
Тіло середньої довжини, з добре розвиненою мускулатурою, але не грубе. Грудна клітка округла, спина трохи піднята до задньої частини. Кіт відчувається важчим, ніж виглядає, що свідчить про його міцну статуру. Самці зазвичай помітно більші та масивніші за самок.
Голова та морда
Голова має форму модифікованого клина з м’яко заокругленими контурами. Вона трохи довша, ніж ширша. Мордочка округла, з помітними подушечками вусів і легким стопом на рівні очей. Профіль з легким вигином. Підборіддя міцне, утворює вертикальну лінію з кінчиком носа.
Вуха
Вуха середнього розміру, широкі біля основи, з овальними кінчиками. Вони розташовані досить широко, продовжуючи лінії клина голови.
Очі: аквамариновий погляд
Очі – одна з найвиразніших рис тонкінеза. Вони мають мигдалеподібну форму, злегка розкосі, розташовані досить широко. Верхня лінія ока мигдалеподібна, нижня – більш округла. Колір очей залежить від типу забарвлення:
- Мінк (Mink): Характерний аквамариновий колір (блакитно-зелений). Це візитівка породи.
- Пойнт (Point): Насичений блакитний колір, як у сіамських котів.
- Солід/Сепія (Solid/Sepia): Зеленувато-золотий або жовто-зелений колір, як у бурманських котів.
Найбільш цінується саме яскравий, насичений аквамариновий колір очей у котів забарвлення мінк.
Тіло та кінцівки
Кінцівки пропорційні до тіла, досить стрункі, але з добре розвиненими м’язами. Задні лапи трохи довші за передні. Лапки овальної форми, середнього розміру.
Хвіст
Хвіст середньої товщини біля основи, поступово звужується до кінчика. Його довжина приблизно дорівнює довжині тулуба (від плечей до крупа).
Шерсть: унікальна текстура
Шерсть тонкінеза – коротка, тонка, щільно прилягає до тіла, неймовірно м’яка і шовковиста на дотик, з виразним природним блиском. Підшерсток практично відсутній. Її текстуру часто порівнюють з норкою.
Забарвлення тонкінез: три типи
Унікальність тонкінської породи полягає в тому, що вона демонструє три типи забарвлення, які є результатом поєднання генів сіамського (колор-пойнт) та бурманського (сепія) забарвлень:
| Тип забарвлення | Опис | Колір очей | Контраст |
|---|---|---|---|
| Пойнт (Point) | Світле тіло з чітко вираженими, значно темнішими відмітинами (пойнти) на мордочці, вухах, лапах та хвості. Найбільший контраст між основним кольором тіла та пойнтами. | Блакитний | Високий |
| Мінк (Mink) | Основний колір тіла тепліший і насиченіший, ніж у пойнта. Відмітини помітно темніші за основний колір, але контраст менш виражений, ніж у пойнта. Перехід між кольорами плавніший. | Аквамариновий | Середній |
| Солід / Сепія (Solid / Sepia) | Найтемніший варіант. Основний колір тіла насичений, відмітини лише трохи темніші або майже не відрізняються від основного кольору. Мінімальний контраст. | Зеленувато-золотий / Жовто-зелений | Низький |
Ці три типи забарвлення можуть проявлятися в різних кольорах, основними з яких є:
- Натуральний (Natural): Теплий коричневий (у мінків та солідів) або світло-бежевий (у пойнтів) з темно-коричневими відмітинами.
- Шампань (Champagne): Бежевий або буйволової шкіри (у мінків та солідів) або кремовий (у пойнтів) з середньо-коричневими відмітинами.
- Блакитний (Blue): Холодний сіро-блакитний (у мінків та солідів) або крижано-білий (у пойнтів) зі сланцево-сірими відмітинами.
- Платиновий (Platinum): Блідий сріблясто-сірий (у мінків та солідів) або перлинно-білий (у пойнтів) з лілово-сірими відмітинами.
Існують також інші, менш поширені варіації кольорів, такі як медовий, червоний, кремовий, черепаховий.
