Історія виникнення породи
Історія валлера почалася в 1994 році в Німеччині. Автором породи стала Карін Віммер-Кікбуш (Karin Wimmer-Kieckbusch), досвідчений заводчик бріарів. Вона помітила, що багато сучасних порід страждають від інбридингу (близькоспорідненого схрещування) та селекції, спрямованої виключно на зовнішній вигляд (шоу-розведення), що часто йде на шкоду здоров’ю та робочим якостям.
Метою Карін було створити собаку, який би:
- Мав міцне здоров’я та довгу тривалість життя;
- Володів високим інтелектом та здатністю до навчання;
- Був орієнтований на людину, але не надто нав’язливий;
- Мав зручну структуру шерсті, що дозволяє утримувати собаку як в домі, так і на вулиці.
Для досягнення цієї мети було обрано дві пастуші породи: бріар (французька вівчарка) та австралійська вівчарка (ауссі). Від бріара валлер успадкував спокій, впевненість та деяку незалежність, а від ауссі - енергійність, компактніший розмір та так званий «will to please» (бажання догодити господарю). Назва породи походить від місця проживання творця - регіону Вестервальд (Westerwald), звідси й «Wäller».
Перший клуб породи (1. Wäller-Club Deutschland e.V.) був заснований у 1995 році і досі суворо контролює розведення, не допускаючи перетворення породи на суто виставкову.
Зовнішній вигляд: чому кожен Валлер унікальний
Однією з найцікавіших особливостей валлера є те, що стандарт породи досить гнучкий щодо зовнішності. Оскільки головний пріоритет - це характер і робочі якості, собаки можуть відрізнятися за типом шерсті, забарвленням і навіть статурою. Це надає кожному представнику породи унікального шарму.
Розміри та статура
Валлер - це собака середнього або великого розміру. Вони атлетичні, м’язисті, але не важкі. Рухи вільні, розмашисті, що свідчить про їхнє пастуше коріння. Вони повинні бути витривалими, здатними долати великі відстані без ознак втоми.
| Параметр | Пси (самці) | Суки (самки) |
|---|---|---|
| Висота в холці | 55–65 см | 50–60 см |
| Вага | 25–35 кг | 20–30 кг |
| Тривалість життя | 13–15 років | 13–15 років |
Шерсть та забарвлення
Шерсть валлера - це його візитна картка. Вона довга, густа, з добре розвиненим підшерстям. Структура шерсті може варіюватися від хвилястої до кудлатої. На морді завжди присутні характерні для бріарів вуса та борода, а також чубчик, який, однак, не повинен повністю закривати очі, щоб не заважати огляду.
Забарвлення допускаються будь-які. Ви можете зустріти валлерів кольору мерль (мармуровий), чорних, рудих, палевих, сірих або комбінованих. Генетичне різноманіття кольорів, отримане від австралійської вівчарки, робить кожне цуценя неповторним витвором природи.
