Бульмастиф

• Походження: Великобританія
• Рік першої згадки: 1923
• Тривалість життя: 8-10 років
• Зріст у холці: 61-68 см
• Вага: 41-59 кг

Бульмастиф – це собака, яка поєднує в собі найкращі якості двох давніх порід: англійського мастифа та староанглійського бульдога. Це потужна, але водночас елегантна тварина, яка привертає увагу своїм величним виглядом та спокійним характером. Незважаючи на свої значні розміри, бульмастиф є дуже адаптивною породою, яка може комфортно почуватися як у просторому будинку, так і у квартирі, за умови достатнього вигулу та фізичної активності.

Історія бульмастифа тісно пов’язана з потребами англійських лісників та єгерів 19-го століття. У той час браконьєрство було серйозною проблемою, і для захисту приватних угідь потрібні були собаки, здатні не лише виявляти, а й затримувати зловмисників, не завдаючи їм серйозних каліцтв. Існуючі породи не повністю відповідали цим вимогам: мастифи були надто повільними, а бульдоги – надто агресивними та схильними до нападу.

Саме тому виникла ідея схрещування цих двох порід. Метою було створити собаку, яка б поєднувала в собі силу та розмір мастифа з швидкістю, відвагою та хваткою бульдога. Результатом стало народження «нічного сторожа єгеря» – собаки, яка могла тихо підкрадатися до браконьєра, збивати його з ніг і утримувати до прибуття господаря. Ці собаки були відомі своєю здатністю працювати без гавкоту, що було критично важливо для несподіваного затримання.

Протягом багатьох років бульмастифи використовувалися виключно як робочі собаки, і їх розведення було орієнтоване на функціональні якості. Лише у 1924 році порода була офіційно визнана Англійським Кеннел-клубом, а в 1925 році був створений перший клуб любителів бульмастифів, який розробив стандарт породи. Це стало важливим кроком у становленні бульмастифа як самостійної породи.

У 30-х роках 20-го століття бульмастиф почав набувати популярності за межами Великобританії, зокрема в країнах Європи та США. Його унікальні якості – сила, інтелект, відданість та здатність до охорони – привернули увагу багатьох. Відомо, що серед шанувальників породи був і відомий американський промисловець Джон Д. Рокфеллер, що свідчить про високий статус та визнання бульмастифа.

Сьогодні бульмастиф – це не лише відмінний охоронець, а й чудовий компаньйон. Його історія від суворого сторожа до сімейного улюбленця демонструє дивовижну адаптивність та багатогранність цієї породи. Він зберігає свої природні інстинкти захисника, але водночас є ніжним і люблячим другом, який цінує близькість своєї родини.

Бульмастиф – це собака вражаючої статури, що поєднує в собі міць, атлетизм та гармонійність. Його зовнішній вигляд повністю відповідає його призначенню – бути надійним охоронцем та вірним компаньйоном. Розглянемо детальніше кожен аспект його зовнішності.

Голова та морда бульмастифа

Голова бульмастифа є однією з його найхарактерніших рис. Вона досить велика, з широким і квадратним черепом. При збудженні або концентрації на морді можуть з’являтися численні зморшки, що надає собаці виразності. Морда тупа, широка і коротка, що підкреслює силу щелеп. Ніс великий, з широкими ніздрями, завжди чорний. Брилі не повинні бути надмірно відвислими і ніколи не опускаються нижче рівня нижньої щелепи, що відрізняє бульмастифа від деяких інших мастифоподібних порід, таких як бурбуль.

Очі та вуха бульмастифа

Очі бульмастифа мають темно-горіховий колір, середнього розміру, широко розставлені. Світлі очі вважаються серйозним недоліком і вкрай небажані, оскільки вони можуть надавати собаці менш виразного або навіть “порожнього” вигляду. Погляд бульмастифа зазвичай спокійний, уважний і розумний. Вуха маленького розміру, V-подібні, високо розташовані і щільно прилягають до голови. Їх колір повинен бути темнішим за основний тон шерсті, що створює характерну “маску” на морді.

Тілобудова бульмастифа

Шия бульмастифа мускулиста, не довга, злегка вигнута, плавно переходить у потужні плечі. Спина коротка і пряма, міцна, що свідчить про велику фізичну силу. Груди широкі та глибокі, що забезпечує достатній об’єм для легень та серця, необхідний для витривалості. Ребра добре вигнуті. Лінія верху міцна, без провисань. Хвіст високо розташований, товстий біля основи і звужується до кінця. Він може бути прямим або зовсім небагато загнутим вгору, але ніколи не повинен закручуватися над спиною.

Кінцівки та лапи бульмастифа

Кінцівки бульмастифа сильні, прямі та мускулисті, з міцним кістяком. Передні кінцівки прямі, з добре розвиненими плечима. Задні кінцівки потужні, з вираженими кутами суглобів, що забезпечує сильний поштовх під час руху. Лапи компактні, з добре зібраними пальцями, що нагадують котячі. Подушечки товсті та міцні, кігті темні. Це забезпечує бульмастифу стійкість та маневреність, незважаючи на його вагу.

Шерсть та забарвлення бульмастифа

Шерсть бульмастифа коротка, жорстка на дотик і щільно прилягає до тіла. Вона не має підшерстя, що робить догляд за нею відносно простим. Забарвлення може бути рудим, жовтувато-коричневим (палевим) або тигровим. Тигрове забарвлення передбачає наявність темних смуг на світлішому фоні. Допускається невелика біла пляма на грудях, але вона не повинна бути великою. Обов’язковою є наявність чорної маски на морді, яка поширюється на очі та ніс, створюючи характерний вигляд породи. Це надає бульмастифу суворого, але водночас виразного вигляду.

Бульмастиф – це собака з унікальним характером, що поєднує в собі силу, благородство, інтелект та глибоку відданість. Його темперамент робить його ідеальним компаньйоном для досвідчених власників, які розуміють потреби цієї породи. Розглянемо ключові аспекти характеру бульмастифа.

Спокій та розсудливість

Однією з найвизначніших рис бульмастифа є його спокійний та врівноважений характер. Це не та собака, яка буде без причини гавкати або проявляти зайву нервозність. Бульмастиф завжди тверезо оцінює ситуацію, є спостережливим і здатним приймати самостійні рішення у разі небезпеки. Ця розсудливість робить його надійним охоронцем, який не піддається паніці.

Відданість родині

Бульмастифи надзвичайно віддані своїй родині. Вони глибоко прив’язуються до своїх власників і вимагають від них турботи та уваги. Для бульмастифа сім’я – це все, і він готовий заради неї на все. Вони чудово ладнають з дітьми, проявляючи терпіння та ніжність, що робить їх відмінними няньками. Проте, як і з будь-якою великою породою, взаємодія дітей та собаки має відбуватися під наглядом дорослих.

Охоронні якості

Безстрашність та спритність бульмастифа роблять його чудовим охоронцем. Він здатний зупинити будь-який напад та вторгнення на приватну територію. Проте, на відміну від деяких інших охоронних порід, бульмастиф не схильний до безконтрольної агресії. Його інтелігентність проявляється навіть у роботі: він ніколи не буде бездумно атакувати або завдавати зайвих каліцтв. Зазвичай, його мета – зупинити зловмисника, збити його з ніг і утримувати до прибуття господаря. Ця порода відома своєю повагою до оточення, навіть до тих, на кого вони нападають. Це робить їх дуже адекватними та керованими собаками, незважаючи на їхню фізичну міць.

Поступливість та слухняність

Бульмастифи досить поступливі та слухняні, що робить їх відносно легкими для дресирування, особливо якщо почати з раннього віку. Вони прагнуть догодити своєму власнику і добре реагують на позитивне підкріплення. Проте, їм потрібен твердий, послідовний, але справедливий лідер. Без належного виховання та соціалізації, бульмастиф може стати впертим або надмірно домінуючим.

Активність та флегматичність

У будинку бульмастифи можуть бути досить флегматичними та ледачими, люблячи повалятися на дивані поруч зі своїм господарем. Вони не є гіперактивними собаками і не потребують постійного руху. Проте, на прогулянках вони перетворюються на енергійних, активних та життєрадісних тварин. Їм потрібні регулярні, але не надмірні фізичні навантаження, щоб підтримувати хорошу фізичну форму та ментальне здоров’я. Важливо пам’ятати, що бульмастиф – це не собака для марафонських дистанцій, але йому потрібні щоденні прогулянки та можливість вільно побігати на безпечній території.

Бульмастиф — мовчазний охоронець, виведений зупиняти браконьєрів: масивний, безстрашний, але спокійний удома. Як у більшості гігантів, його розмір означає коротке життя (8–10 років) і підвищену онкологію (лімфома та інші пухлини). Поширені також дисплазія суглобів, заворот шлунка й заворот повік. Рясно слиниться й погано переносить спеку.

Незважаючи на свою міцну статуру та вражаючу фізичну форму, бульмастифи, як і багато великих порід, схильні до певних генетичних та набутих захворювань. Розуміння цих ризиків та знання профілактичних заходів є ключовим для забезпечення довгого та здорового життя вашого улюбленця.

Дисплазія тазостегнового та ліктьового суглобів

Це одне з найпоширеніших захворювань серед великих порід, і бульмастиф, на жаль, не є винятком. Дисплазія – це аномалія розвитку суглобів, яка може призвести до болю, кульгавості та артриту. Профілактика:

• Обмеження фізичних навантажень у цуценят: Не дозволяйте цуценятам бульмастифа самостійно спускатися зі сходів, стрибати з висоти або брати участь у надмірних фізичних вправах. Їхні суглоби ще формуються, і надмірне навантаження може призвести до пошкоджень.
• Контроль ваги: Зайва вага створює додаткове навантаження на суглоби, погіршуючи перебіг дисплазії.
• Якісне харчування: Збалансований раціон, багатий на хондропротектори (глюкозамін, хондроїтин), може підтримувати здоров’я суглобів.
• Регулярні ветеринарні огляди: Рання діагностика дозволяє своєчасно розпочати лікування та уповільнити прогресування захворювання.

Здуття живота та заворот шлунка

Ці стани є небезпечними для життя і вимагають негайної ветеринарної допомоги. Заворот шлунка часто зустрічається у великих порід з глибокою грудною кліткою. Профілактика:

• Відпочинок після їжі: Ніколи не дозволяйте собаці активно бігати або гратися відразу після їжі. Дайте їй мінімум 1-2 години спокійного відпочинку.
• Дробове годування: Годуйте бульмастифа частіше, але меншими порціями (2-3 рази на день замість одного великого годування).
• Миски на підставці: Використання мисок на підставці, що знаходяться на рівні грудей собаки, може зменшити кількість повітря, яке собака заковтує під час їжі.
• Уникайте швидкого поглинання їжі: Якщо собака їсть надто швидко, використовуйте спеціальні миски-головоломки, які уповільнюють прийом їжі.

Алергії на харчові продукти

Бульмастифи схильні до харчових алергій, які можуть проявлятися шкірними висипаннями, свербежем, проблемами з травленням. Профілактика:

• Якісний корм: Вибирайте гіпоалергенні корми супер-преміум класу без штучних барвників, ароматизаторів та консервантів.
• Виключення алергенів: Якщо ви помітили алергічну реакцію, спробуйте виключити з раціону потенційні алергени (наприклад, курку, пшеницю, сою). Консультуйтеся з ветеринаром щодо дієти для собак з алергією.

Виворіт повік (Ектропіон/Ентропіон)

Це офтальмологічні проблеми, при яких повіки або вивертаються назовні (ектропіон), або завертаються всередину (ентропіон), викликаючи подразнення очей та інфекції. Профілактика:

• Регулярний огляд очей: Звертайте увагу на почервоніння, сльозотечу або примружування очей.
• Хірургічне втручання: У більшості випадків ці стани виправляються шляхом невеликого хірургічного втручання.

Інші можливі захворювання

Бульмастифи також можуть бути схильні до: серцевих захворювань (наприклад, субаортальний стеноз), раку (остеосаркома, лімфома), гіпотиреозу (знижена функція щитовидної залози) та проблем з диханням у спекотну погоду через брахіцефальну будову морди (хоча у бульмастифів це виражено менше, ніж у англійських бульдогів).

Регулярні візити до ветеринара, збалансоване харчування, помірні фізичні навантаження та уважне ставлення до змін у поведінці чи стані здоров’я вашого бульмастифа допоможуть мінімізувати ризики та забезпечити йому довге та щасливе життя.

Догляд за бульмастифом не є надто складним, але вимагає регулярності та уваги до деталей, щоб ваш улюбленець залишався здоровим і доглянутим. Хоча його коротка шерсть не потребує інтенсивного грумінгу, є інші аспекти догляду, які важливо враховувати.

Догляд за шерстю

Шерсть бульмастифа коротка, жорстка і щільно прилягає до тіла. Вона не має підшерстя, що значно спрощує догляд. Розчісувати бульмастифа бажано щодня або хоча б 2-3 рази на тиждень за допомогою спеціальної гумової рукавички або щітки з натуральною щетиною. Це допоможе видалити відмерлі волоски, стимулювати кровообіг шкіри та підтримувати шерсть у блискучому стані. Під час линьки (яка відбувається двічі на рік) розчісувати потрібно частіше.

Купати бульмастифа треба дуже рідко, тільки у разі сильного забруднення. Часте купання може пересушити шкіру та шерсть, порушивши природний захисний шар. У більшості випадків бруд можна видалити за допомогою вологого жорсткого рушника або сухого шампуню. Якщо купання все ж необхідне, використовуйте спеціальний шампунь для собак, який не викликає подразнення шкіри. Після купання ретельно висушіть собаку, особливо в холодну пору року.

Гігієна та профілактика

• Вуха: Регулярно перевіряйте вуха бульмастифа на наявність бруду, почервоніння або неприємного запаху. Чистіть їх за допомогою спеціальних засобів для чищення вух, використовуючи ватний диск або марлю.
• Очі: Щодня протирайте очі собаки вологим ватним диском, змоченим у чистій воді або спеціальному лосьйоні для очей, щоб видалити виділення.
• Зуби: Регулярна чистка зубів (кілька разів на тиждень) за допомогою спеціальної зубної щітки та пасти для собак допоможе запобігти утворенню зубного нальоту та каменю, а також розвитку захворювань ясен. Також можна використовувати спеціальні жувальні іграшки та ласощі для чищення зубів.
• Кігті: Обрізайте кігті бульмастифа приблизно раз на місяць, або частіше, якщо вони швидко ростуть. Якщо собака багато гуляє по твердих поверхнях, кігті можуть сточуватися природним шляхом. Проте, важливо стежити за їхньою довжиною, оскільки занадто довгі кігті можуть викликати дискомфорт і проблеми з лапами.
• Паразити: Після кожної прогулянки перевіряйте пса на наявність кліщів та інших паразитів, особливо у теплу пору року. Регулярно обробляйте його спеціальними засобами від бліх та кліщів (краплі, спреї, таблетки, нашийники), а також давайте засоби від внутрішніх паразитів (глистів) згідно з графіком, рекомендованим ветеринаром.

Фізична активність та місце проживання

Бульмастифи чудово почуватимуться в квартирі, якщо їм забезпечити достатній рівень фізичної активності. Для цього їм обов’язково потрібне затишне і чисте місце для відпочинку, бажано велике і м’яке ліжко, де собака зможе комфортно розтягнутися. Влаштовуйте своєму улюбленцеві регулярні тривалі прогулянки зі всілякими іграми. Це не означає, що бульмастиф повинен бігати марафони, але йому потрібні щоденні помірні навантаження: швидка ходьба, ігри з м’ячем або фрісбі. Важливо пам’ятати, що бульмастифи схильні до перегріву в спекотну погоду, тому прогулянки краще планувати на ранній ранок або пізній вечір. Також слід уникати надмірних навантажень на цуценят, щоб не нашкодити їхнім суглобам, що формуються.

Дресирування та соціалізація є критично важливими аспектами виховання бульмастифа. Ці собаки мають високий інтелект і прагнуть догодити своєму власнику, але водночас вони можуть бути впертими та домінуючими, якщо не відчувають твердої руки. Правильний підхід до навчання забезпечить вам слухняного, впевненого та добре адаптованого компаньйона.

Раннє дресирування та послідовність

У дресируванні бульмастифа треба проявляти твердість характеру, Ви маєте бути послідовні і невблаганні. Привчати до вивчення основних команд цуценя треба з раннього віку, як тільки воно з’явилося у вашому домі (приблизно з 8-10 тижнів). Команди повинні бути чіткими, короткими та завжди однаковими. Важливо, щоб усі члени сім’ї дотримувалися одних і тих же правил і вимог до собаки. Бульмастифи дуже добре запам’ятовують, що їм дозволено, а що ні. Завжди домагайтеся виконання команди, інакше цуценя може розбалуватися. Якщо ви дали команду, собака повинен її виконати. Це не означає, що потрібно бути жорстоким, але потрібно бути наполегливим і терплячим. Використовуйте позитивне підкріплення – похвалу, ласощі, ігри – щоб заохочувати правильну поведінку.

Важливість соціалізації

Також важлива соціалізація тварини. Це означає, що цуценя бульмастифа має з раннього віку знайомитися з різними людьми, іншими тваринами, місцями та звуками. Частіше бувайте з ним в громадських місцях і парках, де вигулюють інших собак. Це допоможе йому навчитися правильно реагувати на нові ситуації та не проявляти агресію або страх. Добре соціалізований бульмастиф буде впевненим у собі, спокійним і доброзичливим до незнайомців, якщо вони не становлять загрози. Він повинен звикнути до того, що незважаючи на усі зовнішні відволікаючі чинники, пес повинен слухатися тільки Вас і виконувати усі Ваші вимоги.

Професійна допомога

Якщо Вам потрібен компаньйон і друг сім’ї, Ви цілком впораєтеся з вихованням бульмастифа самостійно, за умови, що ви готові приділяти час і зусилля дресируванню. Проте, якщо Вам потрібен серйозний робочий собака (наприклад, для охорони) або якщо ви відчуваєте труднощі з вихованням, можете звернутися в спеціальні школи для собак. Там досвідчені кінологи допоможуть вам і підкажуть всілякі типи і способи дресирувань, враховуючи особливості породи та ваші цілі. Наприклад, для навчання захисних функцій, які притаманні бульмастифам, або для розвитку специфічних навичок, як у буковинської вівчарки чи крайської вівчарки, які також є чудовими охоронцями, може знадобитися професійний підхід.

Правильне харчування є основою здоров’я та довголіття бульмастифа. Через його розмір та схильність до певних захворювань (наприклад, здуття живота та алергії), вибір раціону має бути дуже відповідальним.

Вибір типу годування

Змішувати типи годування не рекомендується. Це може призвести до проблем з травленням, оскільки різні типи їжі перетравлюються по-різному. Тому з перших днів визначтесь, чим Ви годуватимете свого пса: натуральними продуктами або сухим кормом. Перехід з одного типу на інший має бути поступовим.

Сухий корм

Якщо Ви вибрали сухий корм, пам’ятайте, що він має бути якісним, супер-преміум або холістик класу. Уникайте кормів з низькоякісними інгредієнтами, штучними барвниками, ароматизаторами та консервантами. Якісний сухий корм забезпечить Вашого улюбленця усіма необхідними вітамінами і мікроелементами. Крім того, це зручно і не вимагає багато часу для приготування їжі. Обирайте корми, розроблені спеціально для великих порід або для собак з чутливим травленням/алергіями.

Натуральне годування

Якщо Ви все ж вибираєте натуральні продукти, врахуйте, що основний продукт в раціоні – чисте м’ясо. М’ясо (яловичина, баранина, індичка, курка – якщо немає алергії) слід давати сирим, адже саме в сирому вигляді містяться усі необхідні собаці речовини, ферменти та вітаміни. Варене м’ясо втрачає значну частину своїх поживних властивостей і не принесе такої користі. М’ясо має становити близько 60-70% раціону. Додатково до м’яса слід включати:

• Крупи: рис, гречка (варені).
• Овочі: морква, кабачок, гарбуз, броколі (сирі або злегка відварені).
• Кисломолочні продукти: кефір, натуральний йогурт, сир (нежирні).
• Яйця: 1-2 рази на тиждень.
• Риба: морська нежирна риба без кісток (варена або сира, попередньо заморожена) 1-2 рази на тиждень замість м’яса.
• Добавки: вітамінно-мінеральні комплекси, омега-3 жирні кислоти (після консультації з ветеринаром).

Режим годування та заборонені продукти

Годування бульмастифа має бути дробовим, тобто пса треба годувати часто невеликими порціями. Для дорослої собаки це 2-3 рази на день, для цуценят – 3-5 разів на день. Це допоможе запобігти здуттю живота та завороту шлунка.

Не давайте вихованцеві солодощі, жирну, солону і копчену їжу, а також їжу, що викликає алергію. До заборонених продуктів також відносяться: кістки (особливо трубчасті), цибуля, часник, шоколад, виноград, родзинки, авокадо, горіхи макадамія, ксиліт. Завжди забезпечуйте собаці постійний доступ до свіжої чистої води.