Зовнішній вигляд та анатомія
Текст стандарту читається як опис робочого собаки, а не декоративного. Пропорції задані числом: корпус довший за висоту в холці приблизно на 10–15 %, співвідношення висоти до довжини десь 4:5 — 4:5,5. Груди глибокі — щонайменше половина загальної висоти від холки до землі. Морда і череп однакової довжини. Це формат витривалого рисака в мініатюрі, а не подовжений тулуб на коротких ногах, як у вельш-коргі пемброка: стандарт окремо застерігає, що кінцівки не повинні бути хондродистрофічними чи вкороченими, а набута кривизна лап названа небажаною.
- Голова: нагадує лисячу. Морда клиноподібна, звужується плавно й поступово, без гострого «шильця» і без недокусу. Стоп легкий — не глибокий, але помітний і чітко промальований. Спинка носа пряма.
- Череп: широкий, дуже злегка склепінчастий, просторий для мозку. Вилиці розвинені, але не випинаються. Потилична кістка не виступає сильно. Лобна борозна помітна в ділянці брів і м’яко згасає до маківки.
- Зуби й губи: щелепи сильні, зубна аркада рівна й повна, губи щільно прилягають.
- Очі: досить великі, мигдалеподібні до округлих, блискучі, посаджені нормально — не запалі й не витрішкуваті. Колір гармоніює з мастю. Стандарт прямо вимагає, щоб обидва ока були однакового кольору, і не приймає блакитних, безбарвних чи світло-жовтих очей із хижим виразом.
- Вуха: трикутні, досить великі, злегка заокруглені на кінцях, стоячі й дуже рухливі.
- Шия: помірної довжини, сильна, циліндроконічна, без підвісу, з чітким, але не перебільшеним загривком.
- Хвіст: довгий, серпастий, дістає до скакальних суглобів, посаджений і несений досить високо, з витонченою дугою — але не лягає на спину й не стирчить вертикально вгору. У спокої опускається прямо, без заломів і викривлень. Знизу вкритий довшим волосом.
- Лапи: еліпсоподібні, не такі округлі й не такі стиснуті, як котячі; кігті короткі й міцні, подушечки товсті й пружні. Задні лапи трохи менші за передні.
Окремий пункт стандарту стосується кобелів: обидва сім’яники мають бути нормальними за виглядом і розташуванням. Це не декоративна вимога — крипторхізм трапляється в собак загалом, і саме тому його виносять у текст стандарту як умову допуску до розведення.
