Історія породи: від фараонів до сучасності
Ці незвичайні собаки були створені самою природою, без селекційного втручання людини. Це ставить їх в один ряд з так званими «примітивними» породами (в кінологічному сенсі це означає «первісний», а не «простий»). Вважається, що басенджи - одні з найдревніших собак на Землі. Їх зображення були знайдені на барельєфах у гробницях фараонів Стародавнього Єгипту, зокрема у похованні Тутанхамона. Збереглися навіть ретельно забальзамовані мумії цих собак, що свідчить про їх високий статус — вони вважалися живими оберегами та дорогоцінними подарунками. Історично вони дуже близькі до іншої древньої породи — фараонового собаки, хоча їх шляхи розвитку розійшлися тисячоліття тому.
Після занепаду єгипетської цивілізації сліди цих собак загубилися, але, як виявилося, вони продовжували жити в країнах Центральної і Західної Африки, вгору за течією Нілу. Вважається, що ці собаки жили разом з племенами пігмеїв та інших народів, які мешкали в густих лісах Африки. Там вони виконували роль незамінних помічників на полюванні.
У Європі басенджи уперше були представлені на виставці Крафта в 1895 році; у той час їх називали «собаки джунглів» або «конго-тер’єри». На жаль, перші спроби вивезти їх до Старого Світу закінчилися трагічно — собаки гинули від чумки, до якої у них не було імунітету. «Басенджи» - цих собак стали називати набагато пізніше. Слово «Басенджи», в перекладі з одного з діалектів народів Конго, означає «собака, що стрибає вгору і вниз» або «лісова істота».
Здавна племена Африки використовували цих собак в загонному полюванні на дичину, мавп, великих очеретяних щурів і навіть на антилоп. Щоб побачити здобич у високій слоновій траві, басенжди високо підстрибують (роболять «свічку»), звідси і з’явилася така назва. Цілеспрямоване і, головне, успішне розведення собак цієї породи розпочалося лише з 30-х років 20-го століття в Англії, а згодом і в США. Міжнародна федерація кінологів (FCI) остаточно визнала та затвердила стандарт басенджи в 1964 році (зі змінами).
Як виглядає Басенджи: опис зовнішності та стандарт
Басенджи - собака невеликого зросту, легкої, аристократичної і напрочуд пропорційної статури. Це втілення грації та атлетизму в компактному розмірі. Їхні рухи легкі, наче у газелі, з довгим кроком.
- Голова: Красиво виточена, звужується до носа. Череп плоский, в міру широкий. Головною «родзинкою» є тонкі зморшки на лобі, що рясно з’являються у басенжди, коли він чимось зацікавлений або зосереджений, надаючи йому «стурбованого» виразу.
- Вуха: Стоячі, високо посаджені, невеликого розміру, з гострими кінчиками. Вони злегка нахилені вперед, наче капюшон кобри, що додає морді уважного виразу.
- Очі: Мигдалеподібної форми, посаджені косо, темного кольору. Погляд розумний, загадковий і пронизливий.
- Корпус: Шия досить довга, міцна, з гарним загривком, плавно переходить у пряму і коротку спину. Грудна клітка глибока, овальної форми, з опуклими ребрами, що свідчить про витривалість. Живіт помітно підтягнутий, формуючи елегантний силует.
- Хвіст: Це індикатор чистокровності та настрою. Високо поставлений, сідничні горби виступають за лінію кореня хвоста. Він туго закручений в одне або подвійне кільце і щільно притиснутий до крупа.
- Кінцівки: Прямі, тонкоксті, але міцні. Лапи компактні, овальної форми, «не розпущені», з товстими подушечками.
Варіації забарвлення
Шерсть тонка, дуже м’яка, коротка і щільно прилегла до тіла. Вона виблискує на сонці, як мідь. Стандарт виділяє чіткі типи забарвлень:
- Рудо-білий: Насичений червоно-рудий колір.
- Чорно-білий: Глибокий чорний без домішок бурого.
- Триколор: Чорно-білий з яскравими рудими підпалинами над очима (так звані «динні насінини»), на вилицях та біля хвоста.
- Тигровий: Чорні смуги на червоно-рудому фоні (найбільш пізнє визнане забарвлення).
Важлива деталь: на грудній клітці, кінчику хвоста і лапах обов’язково має бути білий колір. Білими також можуть бути комір, проточина на голові і частково кінцівки, але білий колір ніколи не повинен домінувати над основним забарвленням.
