Детальна історія породи бурманський кіт
Історія сучасної бурманської породи тісно пов’язана з однією кішкою на ім’я Вонг Мау (Wong Mau). Ця невелика кішка горіхово-коричневого кольору з темнішими мітками була привезена з Рангуну (Бірма, нині Янгон, М’янма) до Сан-Франциско у 1930 році доктором Джозефом К. Томпсоном (Dr. Joseph C. Thompson). Спочатку вважалося, що Вонг Мау – це просто темний варіант сіамської кішки, але доктор Томпсон запідозрив, що вона представляє щось унікальне.
Для перевірки своєї теорії та створення нової породи, доктор Томпсон, за допомогою генетиків Каліфорнійського університету та відомих заводчиків (Вірджинія Кобб, Біллі Герст, Клайд Кілер), розпочав програму розведення. Оскільки котів, схожих на Вонг Мау, більше не було, її схрестили з сіамським котом сил-пойнт забарвлення. У посліді народилися кошенята трьох типів: схожі на сіамських, схожі на Вонг Мау (гібриди), та суцільного темно-коричневого забарвлення без міток – це і були перші справжні бурманські коти.
Порода була вперше визнана Асоціацією любителів котів (CFA) у 1936 році. Однак через надмірне схрещування з сіамськими котами (через малу кількість чистокровних бурм) тип породи почав «розмиватися», і CFA призупинила реєстрацію у 1947 році. Реєстрацію відновили лише у 1953 році після того, як заводчики довели наявність трьох поколінь чистокровних бурм без домішок сіамів.
У 1949 році перші бурманські коти потрапили до Великобританії, де почався розвиток дещо іншого типу породи. З часом сформувалися два основні стандарти:
- Американський (Сучасний) Бурманський кіт: Більш компактний, кремезний, з округлою головою, короткою мордочкою та широко розставленими круглими очима.
- Британський / Європейський (Традиційний) Бурманський кіт: Більш помірний, елегантний тип з клиноподібною головою (з м’якими контурами), мигдалеподібними верхніми лініями очей та трохи довшим тілом. Саме цей тип є більш поширеним у Європі та Австралії. Європейський стандарт також визнає більше забарвлень (червоний, кремовий, черепахові).
Важливо відзначити, що бурманські коти зіграли ключову роль у створенні інших порід, таких як Бомбейський кіт (шляхом схрещування з чорним американським короткошерстим) та Тонкінський кіт (результат схрещування бурманської та сіамської порід, схожий на первинну Вонг Мау).
Як виглядає бурманський кіт: детальний опис зовнішності
Бурманський кіт – це тварина середнього розміру, але з дивовижною вагою для своїх габаритів, що породило прізвисько «цеглина, загорнута в шовк». Їхня зовнішність поєднує міцну мускулатуру та елегантність.
Опис зовнішності може дещо відрізнятися залежно від стандарту (американський чи європейський), але основні риси такі:
- Голова: У європейського типу – короткий тупий клин з широкими вилицями та округлим чолом, мордочка добре розвинена, але не загострена. У американського типу – виразно кругла голова з усіх боків, з короткою мордочкою та вираженим «стопом» (перехід від чола до носа).
- Вуха: Середнього розміру, широкі біля основи, злегка заокруглені на кінчиках. Розташовані досить широко, трохи нахилені вперед.
- Очі: Великі, виразні, широко розставлені. Верхня лінія ока у європейського типу злегка орієнтальна (мигдалеподібна), нижня – округла. У американського типу очі повністю круглі. Колір очей – відтінки жовтого та золотого, чим насиченіший, тим краще. Зелені очі вважаються недоліком.
- Тіло: Середнього розміру, мускулисте, компактне, з міцним кістяком та добре розвиненою, округлою грудною кліткою. Спина пряма. Американський тип більш кремезний та «округлий».
- Лапи: Пропорційні до тіла, досить стрункі (особливо у європейського типу), з овальними акуратними подушечками.
- Хвіст: Прямий, середньої довжини та товщини, злегка звужується до заокругленого кінчика.
- Шерсть: Дуже коротка, тонка, щільно прилягає до тіла, майже без підшерстка. На дотик неймовірно м’яка та шовковиста, схожа на атлас або сатин. Має характерний глянцевий блиск.
Забарвлення бурманських котів
Традиційно визнаними є чотири основні забарвлення в американському стандарті. Європейський стандарт визнає ширшу палітру.
Забарвлення бурманських котів · 7
| Забарвлення (Американська / Європейська назва) | Опис | Колір подушечок лап та мочки носа |
|---|---|---|
| Sable / Brown (Соболиний / Коричневий) | Насичений теплий темно-коричневий — класичний і найвідоміший окрас. | Темно-коричневий |
| Champagne / Chocolate (Шампань / Шоколадний) | Теплий медово-бежевий або молочно-шоколадний. | Рожевувато-коричневий чи кольору кориці |
| Blue / Blue (Блакитний) | Теплий сіро-блакитний зі сріблястим відливом. | Темно-сірий |
| Platinum / Lilac (Платиновий / Ліловий) | Блідий сіро-рожевий (колір голубиних крил) із світло-ліловим відтінком. | Лавандово-рожевий |
| Red (Червоний) | Теплий помаранчево-червоний. | Рожевий |
| Cream (Кремовий) | Ніжний абрикосовий. | Рожевий |
| Tortoiseshell (Черепаховий) | Поєднання основного кольору (коричневий, шоколадний, блакитний, ліловий) з червоними чи кремовими плямами; характерно для самок. | Залежить від базового кольору, може бути плямистим |
Характерною особливістю забарвлення бурми є те, що нижня частина тіла завжди трохи світліша за спину та лапи, але без різких контрастів чи міток (за винятком черепахових). Кошенята народжуються значно світлішими, їхній остаточний колір формується поступово.
