Бурмілла – елегантна кішка зі сріблястою «серпанковою» шерстю й тонко окресленими, наче підведеними олівцем, очима. Вона з’явилася на світ через прочинені двері: у 1981 році в Британії кіт і кішка двох різних порід зустрілися там, де не мали зустрітися, — і результат виявився настільки вдалим, що випадковість перетворили на повноцінну програму розведення. Від бурманської лінії бурмілла отримала товариськість і міцну м’язисту будову, від перської шиншили – сріблясту «вуаль» і спокійнішу вдачу. Разом це дає кішку, яка легко живе у квартирі, рідко подає голос і однаково добре почувається і в тихій оселі старшої людини, і в гамірній родині з дітьми.
Але за красивою обгорткою є практична річ, заради якої варто прочитати цей текст до кінця: бурмілла успадкувала генетичний ризик від обох батьківських порід одразу. І на обидва ці ризики сьогодні існують точні ДНК-тести. Нижче ми розберемо, чим вони відрізняються за типом успадкування, — бо саме від цього залежить, які два конкретні документи ви маєте попросити у заводчика, перш ніж брати кошеня.
Бурмілла: короткий огляд породи
Бурмілла: короткий огляд породи · 6
| Короткі факти про породу Бурмілла | |
|---|---|
| Походження | Великобританія, 1981 р. |
| Офіційне визнання | GCCF (попереднє 1990, повне 2003), FIFe (1995), CFA (2014), TICA (2015), WCF |
| Зріст у холці | 24–28 см |
| Вага дорослого кота | 4,0–7,0 кг |
| Середня тривалість життя | 12–16 років |
| Тип шерсті | Коротка / напівдовга, із шовковистим підшерстком |
Важливо: бурманський кіт передав бурміллі енергійність і товариськість, а персидський кіт – вишукану сріблясту «вуаль» шерсті.
Як влаштоване визнання порід у світі кішок
Тут потрібне важливе пояснення, бо саме на цьому місці читачі найчастіше плутаються. У світі кішок немає єдиної головної організації, чиє слово було б остаточним для всіх. Є кілька паралельних систем, кожна зі своїм списком визнаних порід, своїм стандартом, своїми кодами й своїми родоводами. Порода може бути повноправною в одній системі, «попередньо визнаною» в другій і взагалі невідомою в третій – і всі три будуть по-своєму праві.
Основні гравці, назви яких ви зустрінете в родоводі бурмілли:
- GCCF (Governing Council of the Cat Fancy) – британська національна організація, батьківщина породи.
- FIFe (Fédération Internationale Féline) – європейська федерація національних організацій; в Україні її представляє окреме членське об’єднання.
- WCF (World Cat Federation) – міжнародна федерація клубів, найпоширеніша система на пострадянському просторі й у Східній Європі.
- CFA (Cat Fanciers' Association) і TICA (The International Cat Association) – дві найбільші американські системи.
Шлях бурмілли до визнання
Порода йшла до статусу повільно й через кілька систем одночасно. Стандарт GCCF почали розробляти майже одразу після заснування клубу, а 1990 року бурмілла отримала в GCCF попередній чемпіонський статус – це означало право виставлятися, але з обмеженнями. Повний чемпіонський статус усі різновиди групи Asian, разом із бурміллою, здобули лише 2003 року: від першого приплоду до повних прав минуло понад двадцять років.
У континентальній Європі справа рухалася швидше: FIFe прийняла породу 1 січня 1995 року. Американські системи були найобережнішими: CFA спершу відкрила бурміллі лише реєстрацію (2011), і тільки 2014 року порода дістала чемпіонський статус; у TICA рішення ухвалили 2014-го, а в дію воно вступило з 1 травня 2015 року. Бурмілла – одна з наймолодших порід у реєстрі CFA.
| Система | Статус бурмілли | Код породи |
|---|---|---|
| GCCF (Велика Британія) | Попередній чемпіонський – 1990; повний – 2003 | у складі групи Asian |
| FIFe (Європа) | Визнана з 1 січня 1995 | BML |
| WCF | Визнана; у переліку порід, які визнають усі провідні системи | BMS (короткошерста) |
| CFA (США) | Реєстрація 2011; чемпіонський статус 2014 | Burmilla |
| TICA (США) | Рішення 2014, чинне з 1 травня 2015 | Burmilla |
Одна кішка – два різні коди
Тут ховається пастка, через яку українські покупці часом сперечаються з заводчиками на порожньому місці. Код породи в родоводі залежить від системи, яка цей родовід видала.
- У FIFe код BML означає бурміллу – короткошерсту, у категорії короткошерстих порід.
- У WCF короткошерста бурмілла позначається як BMS, а код BML закріплено за напівдовгошерстим варіантом – Burmilla Longhair.
Тобто буквосполучення BML у документі FIFe і в документі WCF означають різних кішок. Якщо ви бачите в родоводі незнайомий код – спершу подивіться, чий бланк ви тримаєте в руках, і лише потім робіть висновки.
Ще одна деталь із офіційного переліку WCF, яка добре ілюструє статус породи: короткошерста бурмілла стоїть у графі «визнана всіма» – тобто і WCF, і CFA, і FIFe, і TICA, і британською GCCF, і австралійськими, новозеландськими, південноафриканськими та французькою системами. Далеко не кожна порода має таку повну згоду; для бурмілли це фактично максимальний можливий статус.
Тіффані, або довгошерста бурмілла
У тих самих приплодах, де народжувалися короткошерсті бурмілли, час від часу з’являлися кошенята з довшою шерстю – адже перський ген довгошерстості нікуди не подівся, він просто рецесивний і виринає, коли зустрічаються двоє носіїв. Цих кішок теж не стали викидати з програми: із них виросла окрема порода – Тіффані (Tiffanie), вона ж Asian Semi-longhair, вона ж «довгошерста бурмілла».
Тіффані – це та сама бурманська будова й та сама вдача, але з напівдовгою шовковистою шерстю без ватного підшерстка. У британській системі вона входить до тієї ж групи Asian і разом з іншими різновидами отримала повний чемпіонський статус 2003 року. У FIFe ситуація інша: там Тіффані значиться не як визнана порода, а як «сестринська» до бурмілли, і реєструється окремим службовим кодом. Іншими словами, дві однопомітні кішки з різною довжиною шерсті можуть мати дуже різну виставкову долю залежно від того, у якій системі ви їх реєструєте.
Група Asian: бурмілла та її родичі
У GCCF бурмілла – не самостійна одиниця, а один із п’яти різновидів групи Asian, які мають однаковий тип (бурманський), але різне забарвлення й довжину шерсті:
- Burmilla – затушований і вуальований (shaded/tipped) різновид; саме через це її іноді називають Asian Shaded.
- Asian Self і Asian Tortie – однотонні, серед них чорний варіант відомий як бомбей.
- Asian Smoke – димчасті.
- Asian Tabby – смугасті в чотирьох малюнках.
- Tiffanie – напівдовгошерста.
Генетика та забарвлення бурмілли
Головна візуальна ознака бурмілли – це не колір як такий, а розподіл кольору вздовж волосини. Візьміть одну шерстинку: біля кореня вона майже біла, і лише верхній відрізок забарвлений. Що коротший цей забарвлений відрізок, то світлішою й «димнішою» здається кішка; що довший – то контрастнішою.
За цей ефект відповідають два гени, які працюють у парі. Inhibitor (I) пригнічує вироблення пігменту в нижній частині волосини й дає сріблясту основу. Agouti (A) вмикає зональний розподіл пігменту, тобто дозволяє забарвленню лягати смужками вздовж волосини, а не суцільно. Без агуті срібло дає димчастий (smoke) тип, а не затушований – саме тому в групі Asian «дими» виділені в окремий різновид.
Shaded і tipped: у чому різниця
Це дві градації одного явища, і плутають їх постійно. У міжнародній системі кодів позначення такі:
- 11 – shaded (затушований): забарвлено приблизно третину довжини волосини. Кішка виглядає контрастною, з чітким «плащем» уздовж спини.
- 12 – shell, або chinchilla (вуальований, tipped): забарвлено лише кінчик, приблизно одну восьму довжини. Кішка виглядає майже білою, а колір читається як легкий серпанок на світлі.
| Позначення | Назва кольору | Вигляд шерсті |
|---|---|---|
| BML ns 12 | Black tipped silver (shell) | Забарвлено лише кінчик волосини, близько 1/8 довжини – найсвітліший, «вуальований» варіант |
| BML ns 11 | Black shaded silver | Забарвлено близько 1/3 довжини – найконтрастніший варіант |
| BML bs 11 | Chocolate shaded silver | Молочно-шоколадне затінення на сріблястій основі |
| BML ds 11 | Red shaded silver | Теплий абрикосовий серпанок, рідкісний для породи |
У коді літера s означає срібло, а перша літера – базовий колір пігменту: n – чорний, a – блакитний, b – шоколадний, c – ліловий, d – червоний, e – кремовий. Тому «BML ns 11» читається як «бурмілла, чорна затушована срібна», а «BML as 12» – «бурмілла, блакитна вуальована срібна».
Срібло і золото
Крім сріблястої групи, стандарт CFA визнає для бурмілли й золоту (golden): у неї основа волосини не біла, а від кольору слонової кістки до теплого бежевого. Ефект той самий – світлий низ, забарвлений верх, – але загальне враження зовсім інше: замість холодного місячного сяйва виходить тепле медове світіння. Золоті бурмілли трапляються рідше за сріблястих і в українських розплідниках майже не представлені.
Той самий «макіяж»
Найвпізнаваніша риса бурмілли – тонка темна обвідка навколо очей, по краю вік, а також по контуру носа й губ. У породних описах її так і називають – make up, «макіяж». Це не окремий ген і не «підводка» у прямому сенсі: просто на межі світлої шкіри й забарвлених кінчиків шерсті виникає різкий контраст, який око зчитує як намальовану лінію.
Цікаво: рівномірність затушування експерти оцінюють, здуваючи шерсть проти росту – затінення має розтікатися плавно, без різких плям і без «іржавих» ділянок.
Бурмілла в Україні: фелінологія, документи, закон
Бурмілла й схожі породи: як не переплутати
- Перська шиншила. Та сама сріблясто-вуальована шерсть, але зовсім інша будова: коротка приплюснута мордочка, масивний кістяк, довга ватна шерсть, схильність до сльозотечі. Це друга «половина» родоводу бурмілли, а не її аналог.
- Бурманська кішка. Той самий тип і темперамент, але однотонне сепійне забарвлення без срібла й без обвідки. Активніша й голосніша за бурміллу.
- Британська короткошерста в сріблястому окрасі. Схожа за кольором, але зовсім інша за форматом: кругла голова, щільна плюшева шерсть, приземкуватий корпус, значно спокійніший темперамент.
Цікаві факти про бурміллу
- Порода з точною датою народження. Мало яка порода може назвати день своєї появи – у бурмілли він є: 11 вересня 1981 року, коли народився той самий приплід із чотирьох кішечок.
- Назва – склеєна абревіатура. BURM(ese-chinch)ILLA: у самому імені породи записано її походження.
- Британці зробили тест обов’язковим. З 1 січня 2018 року GCCF вимагає ДНК-тест на гіпокаліємію від усіх племінних кішок групи Asian – рідкісний приклад, коли організація не «рекомендує», а зобов’язує.
- Одна порода – два різні коди. BML у системі FIFe і BMS у системі WCF позначають ту саму короткошерсту бурміллу, а от BML у WCF – уже довгошерстий варіант.
- Гіпоалергенних кішок не буває. Головний котячий алерген Fel d 1 виробляють усі кішки без винятку – і бурмілла теж. Кількість алергену індивідуальна й від породи залежить слабо, тож обіцянки «гіпоалергенного» кошеняти варто сприймати скептично.
