Фінський лаппхунд: короткий огляд та характеристики
Фінський лаппхунд: короткий огляд та характеристики · 10
| Параметр | Характеристика |
|---|---|
| Країна походження | Фінляндія (регіон Лапландія) |
| Оригінальна назва | Suomenlapinkoira |
| Група FCI | Група 5 (Шпіци та примітивні породи), секція 3 (Північні їздові та пастуші собаки) |
| Рік визнання стандарту | 1954 (попередній), 1975 (сучасний) |
| Тривалість життя | 12–15 років (довгожителі) |
| Зріст у холці (пси) | 49 см (ідеально), допустимо 46–52 см |
| Зріст у холці (суки) | 44 см (ідеально), допустимо 41–47 см |
| Вага | 18–24 кг (залежно від статі та конституції) |
| Тип шерсті | Довга, густа, подвійна, з потужним підшерстям |
| Рівень активності | Високий, потребує ментальних навантажень |
Характер та поведінка
Якщо порівнювати темперамент фінського лаппхунда з іншими північними породами, наприклад, з незалежним хаскі або гордим маламутом, то фін - це інтелігентний екстраверт. Представники цієї породи веселі, грайливі, життєрадісні, рухливі, енергійні. В той же час вони напрочуд спокійні і урівноважені вдома. Кінологи часто називають це «кнопкою вимкнення»: на вулиці собака готовий бігати годинами, а вдома непомітно дрімає біля ніг.
Особливості психіки:
- Відсутність агресії: Лаппхунди історично відбраковувалися за будь-який прояв агресії до людини. Вони можуть гавкати, попереджаючи про прихід чужака, але ніколи не нападуть першими. До сторонніх підозрілі, але зазвичай добре відчувають відношення людей до себе і своїх близьких.
- Орієнтованість на людину: Вони залежні від спілкування. Це не та собака, яку можна посадити у вольєр і приходити раз на день годувати. Вони люблять, коли господарі приділяють їм увагу, прагнуть брати участь у всіх сімейних справах.
- Інтелект і хитрість: Як і самоїдський собака, фінський лаппхунд дуже розумний, але має власну думку. Вони швидко вчаться, проте можуть шукати шляхи, як виконати команду з меншими зусиллями.
- Дружба з іншими: Якщо господар зайнятий, знаходять собі розваги самі. Дуже люблять грати з іншими домашніми тваринами, навіть з кішками, що живуть з ними з дитинства. Їхній пастуший інстинкт м’який - вони не «кусають» овець чи котів за п’яти, як коргі, а скоріше контролюють простір.
Плюси і мінуси породи
Плюси і мінуси породи · 6
| Плюси (+) | Мінуси (-) |
|---|---|
| Дуже орієнтовані на сім’ю, люблять дітей. | Схильність до гавкання (історична необхідність при випасі). |
| Ефектна зовнішність, що викликає захват. | Рясна линька 1–2 рази на рік («шерстяний шторм»). |
| Високий інтелект та здатність до навчання. | Можуть бути впертими, потребують мотивації. |
| Не схильні до бродяжництва та втеч. | Погано переносять самотність та ізоляцію. |
| Міцне здоров’я та довголіття. | Важко переносять сильну спеку (потрібен кондиціонер або тінь). |
| Легко уживаються з іншими тваринами. | Потребують активного вигулу, не для ледачих. |
Дресирування, спорт та соціалізація
Представники цієї породи - надзвичайно розумні собаки, яким під силу практично будь-які завдання. Навчити їх можна всьому, що прийде Вам в голову, від циркових трюків до пошукової роботи. З давніх часів лаппхунди працювали на півночі і допомагали місцевим жителям в господарстві, ці собаки одні з найвитриваліших і універсальних.
Вони чудово беруть слід, тому в наші дні вони часто допомагають рятувальникам в пошуку зниклих людей, або людей, що опинилися під завалами після стихійних лих. Лаппхунди завжди на чеку, з них виходять відмінні сторожі-сигналізатори (але не тілоохоронці). Завдяки м’якому характеру та «плюшевій» зовнішності вони успішно беруть участь в каніс-терапії - допомагають хворим людям з обмеженими фізичними або розумовими здібностями.
Рекомендовані види спорту:
- Аджиліті: Лаппхунди маневрені і люблять взаємодію з господарем.
- Ноузворк (Nosework): Пошук запахів ідеально навантажує їхній мозок.
- Пастуша служба: Якщо є можливість, спробуйте заняття з вівцями. Це пробуджує їхні древні інстинкти, подібно до того, як це робить шведський вальхунд.
- Обідієнс: Слухняність на високому рівні, але тренування мають бути цікавими.
Головне правило дресирування «фіна»: ніякого примусу. Тільки позитивне підкріплення. Якщо ви будете тиснути на собаку, він просто «вимкнеться» і перестане реагувати. Тренування мають бути різноманітні, інакше лаппхунд нудьгуватиме і втратить цікавість. Прекрасним стимулом для виконання завдань будуть ласощі та щира похвала.
