Історія походження німецького лангхаара
Історія німецького лангхаара - це історія цілеспрямованої німецької селекції, спрямованої на створення ідеального, універсального мисливського помічника. На відміну від багатьох порід, чиє походження губиться в століттях, шлях лангхаара чітко задокументований.
Формування породи припадає на кінець XIX століття. До цього в Німеччині існувало безліч типів довгошерстих лягавих (нім. «Wachtelhund» - перепелиний собака, «Habichtshund» - яструбиний собака), які використовувалися для різних видів полювання. Їх кров і лягла в основу майбутньої породи. Головною метою селекціонерів було об’єднати в одному собаці здібності до роботи в полі (пошук і стійка по птаху), в лісі (робота по сліду) і на воді (подача дичини).
Перші представники породи були досить потужними, міцно збитими, дещо важкуватими і навіть схожими на ведмедя, з різким і твердим характером. Вони були чудовими працівниками, але їм бракувало елегантності та швидкості.
Поворотним моментом в історії стало рішення «облагородити» породу. У 1920-х роках заводчики почали схрещувати лангхаарів з англійськими породами, зокрема з сетер-гордонами та ірландськими сеттерами. Це «вливання крові» кардинально змінило екстер’єр: собака став легшим, витонченішим, набув характерної вишуканості в рухах і більш шляхетного вигляду. Грубий «ведмідь» перетворився на елегантного атлета.
Офіційною датою початку чистопородного розведення вважається 1879 рік. А в 1897 році барон фон Шорлемер (Baron von Schorlemer) склав перший детальний стандарт для німецького лангхаара, заклавши фундамент для сучасного розведення. Цікаво, що в той час порода була розділена за кольором. Собаки коричневого та біло-коричневого забарвлення реєструвалися як Deutsch Langhaar, а чорно-білі лягли в основу іншої, хоч і дуже близької породи - великого мюнстерлендера.
Сучасні заводчики продовжують приділяти основну увагу саме робочим якостям лангхаарів, прагнучи зберегти їх як універсальних мисливських собак, здатних адаптуватися до будь-яких умов.
Як виглядає німецький лангхаар: стандарт породи
Німецький лангхаар - це сильний, м’язистий, але водночас елегантний собака з плавними лініями. Він не повинен бути ані надто масивним, ані надто легким. Його вигляд випромінює силу, витривалість і благородство.
- Голова: Шляхетна, подовжена. Череп злегка опуклий. Перехід від чола до морди (стоп) плавний, не різкий. Морда і черепна частина мають бути приблизно однакової довжини.
- Очі: Карі, бажано якомога темнішого відтінку. Повіки щільно прилягають. Погляд розумний і спокійний.
- Вуха: Висячі, посаджені не надто низько, злегка повернені вперед. Вони широкі біля основи і заокруглені на кінцях, вкриті довгою, хвилястою шерстю (очісами), що спадає пасмами.
- Корпус: Міцний. Спина пряма, міцна, не надто довга. Холка помітно виражена. Поперек дуже м’язистий. Грудна клітка глибока (опускається до ліктів або трохи нижче) і об’ємна, але не бочкоподібна.
- Хвіст: Високо посаджений, прямий або злегка шаблеподібний. У спокійному стані тримається горизонтально або трохи опущений. Вкритий довгою шерстю, що утворює гарний «підвіс» або «прапор».
- Кінцівки: Прямі, паралельні, з міцними кістками і добре розвиненою мускулатурою. Лапи компактні, зібрані, з густою шерстю між пальцями.
Шерсть та забарвлення
Головна прикраса породи - це, звичайно, шерсть. Вона має бути гладкою, щільно прилягаючою, з гарним підшерстком, який захищає собаку від негоди та холодної води. Шерсть не повинна бути ані надто кучерявою, ані кошлатою.
На спині та боках довжина шерсті становить 3–5 см. На шиї, грудях і животі вона може бути довшою, утворюючи «жабо» і «спідницю». На голові шерсть значно коротша, але довша, ніж у короткошерстих лягавих. Вуха вкриті довгими очісами. На задній стороні кінцівок також є «очіси», а на хвості - пишний підвіс.
Стандарт FCI допускає кілька основних забарвлень:
- Суцільний коричневий: Насичений, глибокий колір.
- Коричневий з білими відмітинами: Можливі білі плями на грудях («зірочка») та лапах.
- Темно-крапчастий (темний шімель): Основний колір коричневий, але шерсть густо перемішана з білими волосками.
- Світло-крапчастий (світлий шімель): Основний колір білий, з густим коричневим крапом і плямами.
- Форель (Trout roan): Безліч дрібних коричневих цяток на білому тлі.
