Історія породи норвіч-тер’єр
Історія норвіч-тер’єра тісно переплетена з історією його найближчого родича — Норфолк-тер’єра. Протягом багатьох десятиліть вони вважалися однією породою, яку розрізняли лише за формою вух. Їхня батьківщина — графство Норфолк на сході Англії, а саме місто Норвіч (Norwich), яке й дало назву породі. Походження цих маленьких мисливців сягає 19 століття, коли вони були незамінними помічниками фермерів у боротьбі з гризунами.
У 1880-х роках ці маленькі руді тер’єри стали неймовірно популярними серед студентів Кембриджського університету. Володіти таким собакою вважалося модним і престижним. Студенти називали їх «Кентерберийскими тер’єрами» або «Трампінгтон-тер’єрами» (за назвою вулиці, де багато з них жили). Одним із ключових заводчиків того часу був Френк «Шорсткий» Джонс, який продавав цуценят студентам і тим самим значно сприяв популяризації породи.
Важливо розуміти, що норвіч — це не просто декоративний собачка. В його жилах тече кров серйозних мисливських та бойових собак. Для створення породи використовували різних невеликих тер’єрів, зокрема, ірландських тер’єрів та, можливо, глен-оф-імаал-тер’єрів. Існує версія, що до них домішували і кров тигрового стаффордширського тер’єра, що пояснює їхню безстрашність та міцну статуру. Завдяки цьому норвічі є не лише чудовими компаньйонами, але й ефективними мисливцями на дрібних звірів, таких як лисиці та щури.
Офіційне визнання прийшло до породи не одразу. Спочатку в 1932 році Англійський клуб собаківництва (The Kennel Club) визнав їх як єдину породу під назвою «Норвіч-тер’єр». Однак існували дві варіації: зі стоячими (prick ears) та висячими (drop ears) вухами. Це створювало певні труднощі в розведенні та на виставках. Лише у 1964 році було прийнято рішення розділити їх на дві окремі породи: собаку зі стоячими вухами залишили назву Норвіч-тер’єр, а собаку з висячими вухами назвали Норфолк-тер’єр. Сьогодні обидві породи є популярними в усьому світі, хоча норвіч-тер’єр зустрічається дещо рідше.
Як виглядає норвіч-тер’єр: стандарт та зовнішній вигляд
Норвіч-тер’єр — це маленький, кремезний, але дуже гармонійно складений собака. Він є одним із найменших представників групи тер’єрів, але його компактні розміри оманливі — під жорсткою шерстю ховається міцний кістяк та добре розвинена мускулатура. Його вигляд випромінює енергію, впевненість та життєрадісність.
Основні характеристики породи згідно зі стандартом FCI №72:
- Загальний вигляд: Низькорослий, компактний, міцний собака з короткою спиною та потужним кістяком.
- Голова: Череп широкий, злегка заокруглений. Морда клиноподібна та сильна, її довжина приблизно на третину менша за довжину черепної частини. Перехід від чола до морди добре виражений.
- Очі: Маленькі, овальної форми, темного кольору, з проникливим і розумним виразом.
- Вуха: Це ключова відмінність породи. Вуха середнього розміру, стоячі, загострені на кінцях і широко розставлені на голові. В стані збудження тримаються вертикально.
- Щелепи та зуби: Щелепи сильні, з ідеальним ножицеподібним прикусом (верхні зуби щільно перекривають нижні). Губи щільно прилягають.
- Шия: Сильна, середньої довжини, гармонійно переходить у плечі.
- Корпус: Компактний, з короткою прямою спиною та добре розвиненою, глибокою грудною кліткою.
- Кінцівки: Короткі, прямі та потужні, з добре розвиненою мускулатурою, що забезпечує сильний поштовх.
- Хвіст: Раніше хвіст купірували приблизно на половину довжини, щоб він був на одному рівні зі спиною. Сьогодні у багатьох країнах купірування заборонене. Некупірований хвіст середньої довжини, товстий біля основи, звужується до кінця. Собака несе його весело, але не закручує над спиною.
- Шерсть: Пряма, жорстка, дротоподібна, щільно прилягає до тіла. Є густий, м’який підшерсток, який захищає від негоди. На шиї та плечах шерсть довша і утворює своєрідний «комір». На голові, вухах та морді шерсть коротка і гладенька, за винятком невеликих брів та вусів.
- Забарвлення: Допускаються всі відтінки рудого (від світло-пшеничного до насичено-червоного), «грізлі» (суміш рудих, чорних та сірих волосків) та чорно-підпалий. Невеликі білі відмітини є небажаними, але допустимими.
- Розміри: Ідеальний зріст у холці становить 25–26 см, а вага — близько 5–5.5 кг.
