Історія походження породи шарпей
Шарпей — одна з найдавніших порід собак, історія якої налічує тисячоліття. Її назва перекладається з китайської як «піщана шкіра» (沙皮, shā pí), що дуже точно описує унікальну текстуру шерсті — коротку, жорстку і колючу на дотик. Батьківщиною породи вважаються південні провінції Китаю, що межують з Тибетом. Генетичні дослідження підтвердили, що вік породи становить не менше 3000 років.
Перші згадки та зображення собак, що нагадують сучасних шарпеїв, датуються періодом династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.). Археологи знаходили глиняні фігурки «зморшкуватих» собак у гробницях китайської знаті. Ці собаки були універсальними помічниками селян: вони охороняли житло, полювали на дичину і навіть використовувалися як бійцівські собаки, хоча їхня основна роль завжди була сторожовою. Їхні складки шкіри слугували своєрідною «бронею», захищаючи від серйозних ушкоджень під час сутичок з іншими тваринами.
Вважається, що шарпей має спільних предків з іншою відомою китайською породою — чау-чау. Про це свідчить унікальна спільна риса — синьо-чорний язик. Довгий час шарпеї були поширені виключно в Китаї. Проте у XX столітті на породу чекали важкі часи. З приходом до влади комуністичної партії на чолі з Мао Цзедуном, володіння домашніми тваринами було оголошено «буржуазною розкішшю». Почалося масове знищення собак по всій країні. Друга світова війна та подальша політика влади поставили шарпеїв на межу повного зникнення.
Відродження породи почалося в 1970-х роках завдяки зусиллям гонконзького ентузіаста Матго Лоу. Він звернувся до американських собаківників через журнали з проханням допомогти врятувати «останніх китайських шарпеїв». Його заклик знайшов відгук, і кілька собак було вивезено до США. Ці вісім особин стали основою для відновлення популяції. Завдяки своїй екзотичній зовнішності порода швидко набула популярності. У 1976 році було затверджено перший стандарт породи, а в 1978 році шарпея навіть занесли до Книги рекордів Гіннеса як найрідкіснішу породу у світі. Сьогодні, на щастя, шарпеї вже не є рідкістю і є одними з найпопулярніших собак у багатьох країнах.
Як виглядає шарпей: стандарт та опис зовнішності
Шарпей — це компактний, міцний собака середнього розміру, квадратного формату з унікальними рисами, які неможливо сплутати з іншою породою. Його зовнішність поєднує в собі силу, гідність і екзотичність.
- Голова: Велика по відношенню до тіла, з широким, пласким черепом. Морда широка від основи до кінчика носа, за формою нагадує морду бегемота. Характерною особливістю є «подушечки» на морді.
- Складки: У цуценят складки шкіри покривають все тіло. У дорослих собак (після року) надмірна кількість складок на тілі є небажаною. Вони повинні залишатися переважно на голові, шиї та холці.
- Язик: Язик, піднебіння, ясна і губи мають бути синювато-чорного кольору. Рожевий плямистий язик допускається, але суцільно рожевий є дискваліфікуючою ознакою.
- Очі: Темні, мигдалеподібні, з похмурим, суворим виразом. Через глибокі складки шкіри очі можуть здаватися маленькими.
- Вуха: Дуже маленькі, товсті, трикутної форми, високо посаджені, кінчики спрямовані до очей і щільно прилягають до черепа. Стоячі вуха є серйозним недоліком.
- Тіло: Міцне, з короткою і сильною спиною. Лінія верху злегка опускається за холкою, а потім знову піднімається до попереку. Груди широкі й глибокі.
- Хвіст: Товстий і круглий біля основи, звужується до кінця. Дуже високо посаджений. Може бути закручений в щільне кільце і лежати на спині або збоку.
- Кінцівки: Передні кінцівки прямі, міцні. Задні – м’язисті та потужні. Складки на кінцівках у дорослих собак небажані.
Типи шерсті та забарвлення шарпея
Шерсть шарпея — одна з його ключових ознак. Вона коротка, жорстка, щетиниста і не має підшерстка. Існує два основних типи шерсті:
- «Хорс» (horse coat): Дуже коротка (до 1 см), жорстка і колюча. Вважається більш традиційним типом.
- «Браш» (brush coat): Трохи довша (від 1 до 2.5 см), м’якша на дотик, але все ще без підшерстка.
Стандарт породи допускає будь-яке суцільне забарвлення, крім білого. Найпоширеніші кольори: рудий, оленячий (палевий), кремовий, чорний, шоколадний, ізабеловий, блакитний, ліловий. Часто на спині та вухах є затемнення основного тону.
