Такса

• Походження: Німеччина
• Класифікація FCI: Група 4. Такси.
• Рік першої офіційної згадки стандарту: 1888 (Німецький клуб такс)
• Тривалість життя: 12-16 років
• Зріст у холці (стандартна): до 35 см (визначається за обхватом грудей)
• Вага: Залежить від розміру (кроляча до 3.5 кг, карликова до 4 кг, стандартна до 9-12 кг)
• Темперамент: Сміливий, допитливий, впертий, відданий, грайливий, розумний
• Використання: Норний мисливець, компаньйон

Історія такси сягає корінням у глибину століть, хоча її точне походження залишається предметом дискусій. Вважається, що предками такс були низькорослі німецькі гончаки (бракки). Зображення коротконогих мисливських собак знаходили навіть у Давньому Єгипті (епоха XVIII–XXIII ст. до н.е.), а давньогрецькі історики Ксенофонт та Арріан згадували про подібних псів. Проте цілеспрямоване розведення породи, схожої на сучасну таксу, розпочалося значно пізніше.

Ключовою країною у формуванні породи стала Німеччина. Назва “Dachshund” перекладається саме як “борсучий собака” (dachs – борсук, hund – собака), що прямо вказує на первинне призначення цих тварин – полювання на борсуків, лисиць та інших норних звірів. Їхнє унікальне тіло – довге, на коротких лапах – ідеально підходило для роботи під землею. Перші згадки про “борсучих” або “земляних” собак у німецьких джерелах датуються ще XVI-XVII століттями.

Систематична селекційна робота розпочалася у XVIII столітті, а офіційне визнання прийшло у XIX столітті. У 1888 році було засновано Німецький клуб такс (Deutscher Teckelklub), який затвердив перший стандарт породи. Спочатку існувала лише гладкошерста варіація, але згодом, шляхом схрещування зі спанієлями та шнауцерами/тер’єрами, були виведені довгошерсті та жорсткошерсті такси відповідно.

Цікаво, що мініатюрні різновиди (карликові та кролячі) з’явилися пізніше, ймовірно, за участі той-пінчерів. Це могло вплинути на деякі риси їхньої зовнішності, наприклад, більш опуклі очі, що іноді вважається недоліком.

Популярність такс швидко зростала не лише в Німеччині, а й за її межами. Зокрема, у Великій Британії вони стали улюбленцями королівської родини завдяки королеві Вікторії, яка привезла їх з Німеччини. Однак під час Першої та Другої світових воєн популярність породи в англомовних країнах різко впала через асоціації з Німеччиною. На щастя, з часом такси повернули свою заслужену любов у всьому світі.

Такса – це порода, яка вражає своєю різноманітністю. Головна відмінна риса – видовжений тулуб на коротких, міцних лапах. Це низькорослий, але міцний собака з добре розвиненою мускулатурою та широкими грудьми. Передні лапи масивніші за задні, що є адаптацією до риття нір. Лінія спини має бути прямою. Морда видовжена, з мінімально вираженим переходом від лоба до носа. Стандарт FCI виділяє дев’ять основних різновидів такс, які класифікуються за двома параметрами: типом шерсті та розміром (визначається за обхватом грудної клітки у віці не молодше 15 місяців).

Типи шерсті Такси

• Гладкошерста: Найстаріший тип. Шерсть коротка, густа, блискуча, щільно прилягає до тіла. Не потребує складного догляду, добре захищає від бруду та вологи.
• Довгошерста: Шерсть м’яка, шовковиста, пряма або злегка хвиляста, довша на вухах, нижній частині тіла, задній стороні лап та хвості (утворює “прапор”). Вимагає регулярного розчісування, щоб уникнути ковтунів. Вважається, що довгошерсті такси мають більш спокійний темперамент порівняно з гладкошерстими.
• Жорсткошерста: Шерсть щільна, жорстка, дротоподібна, з добре розвиненим підшерстям. Характерні риси – густі “брови”, “вуса” та “борода” на морді. Потребує періодичного тримінгу (вищипування відмерлої шерсті) для підтримки правильної структури та зовнішнього вигляду. Жорсткошерсті такси часто вважаються найбільш витривалими та впертими.

Розміри Такси

Розмір такси визначається не зростом у холці чи вагою (хоча орієнтовні значення існують), а обхватом грудної клітки, виміряним у віці щонайменше 15 місяців:

Важливо зазначити, що в деяких країнах (наприклад, США та Великобританії) класифікація може відрізнятися, і виділяють переважно стандартних та мініатюрних такс за вагою.

Забарвлення Такси

Такси мають надзвичайно широку палітру забарвлень:

• Одноколірні: Рудий (від світло-пісочного до насиченого червоного дерева), палевий. Невеликі білі відмітини на грудях допустимі, але не бажані.
• Двоколірні: Чорно-підпалий, коричнево-підпалий (шоколадний), блакитно-підпалий (сірий), ізабелово-підпалий (ліловий). Підпалини мають бути чітко окреслені, насиченого рудого або палевого кольору.
• Плямисті (мармурові, мерль): Основний колір (чорний, рудий, сірий) з нерівномірними сірими або бежевими плямами. Великі плями небажані. Жоден з кольорів не повинен домінувати.
• Тигрові: Основний рудий або палевий колір з темними (чорними) смугами.

Білий колір, за винятком невеликої плями на грудях, вважається серйозним недоліком у більшості забарвлень, окрім плямистих, де він може бути присутнім у вигляді невеликих плям.

Такса – це собака з великою особистістю у маленькому тілі. Її характер – це яскравий коктейль із сміливості, впертості, допитливості, відданості та грайливості. Не варто забувати про її мисливське минуле: інстинкти переслідування та риття у такс дуже сильні. Вони енергійні, люблять активні прогулянки, дослідження навколишнього світу та готові сунути свій довгий ніс у кожну шпарину.

Відвага та незалежність: Такси безстрашні, іноді аж до безрозсудства. Вони можуть кинутися на супротивника, що значно перевершує їх за розміром, захищаючи свою територію чи господаря. Ця риса робить їх чудовими сторожами – вони завжди попередять гучним гавкотом про наближення незнайомців. Водночас вони досить незалежні й іноді можуть бути дуже впертими, особливо якщо відчувають, що їхні інтереси ігнорують.

Розум та кмітливість: Такси – розумні собаки, здатні запам’ятовувати багато слів і команд. Вони швидко вчаться, але їхня впертість може ускладнювати процес дресирування. Вони також відомі своєю хитрістю та здатністю до маніпуляцій, щоб досягти бажаного (наприклад, випросити ласощі).

Відданість та товариськість: Попри свою незалежність, такси дуже прив’язуються до своєї родини і часто обирають одного “головного” господаря, якому безмежно віддані. Вони ласкаві, люблять бути в центрі уваги, проводити час із людьми. Більшість такс добре ладнають з дітьми, особливо якщо ростуть разом, і готові брати участь у їхніх іграх. Однак важливо навчити дітей поважати собаку та її особистий простір.

Ставлення до інших тварин: За належної соціалізації такси можуть уживатися з іншими собаками і навіть котами. Проте їхній сильний мисливський інстинкт може становити загрозу для дрібних домашніх тварин (гризунів, птахів). Важливо знайомити їх з іншими вихованцями обережно та під контролем.

Любов до комфорту: Такси цінують затишок. Вони обожнюють м’які лежанки, ковдри і з задоволенням влаштуються на хазяйському дивані чи кріслі, зарившись під плед.

Потреба в активності: Незважаючи на короткі лапи, такси – активні собаки, які потребують регулярних прогулянок та розумових навантажень. Їм подобається бігати, грати, досліджувати нові маршрути. Недостатня активність може призвести до набору зайвої ваги та проблем з поведінкою.

Важливо пам’ятати, що кожна собака індивідуальна, і характер конкретної такси може дещо відрізнятися залежно від типу шерсті (довгошерсті часто спокійніші), виховання та генетики. Проте загальні риси породи – сміливість, розум і відданість – притаманні більшості її представників.

Такси загалом вважаються досить міцними собаками зі стійкою психікою, здатними прожити 12-16 років. Однак їхня унікальна будова тіла (довгий хребет і короткі лапи) робить їх схильними до певних проблем зі здоров’ям. Найсерйозніша та найпоширеніша проблема – захворювання міжхребцевих дисків (МХД), або дископатія.

Захворювання міжхребцевих дисків (Дископатія)

Це дегенеративне захворювання, при якому міжхребцеві диски втрачають свою еластичність, можуть зміщуватися або руйнуватися, тиснучи на спинний мозок. Це викликає сильний біль, неврологічні розлади, а у важких випадках може призвести до часткового або повного паралічу задніх кінцівок.

1. Симптоми дископатії:
   • Небажання рухатися, стрибати (на диван, сходами).
   • Скутість рухів, зміна ходи.
   • Вигинання спини (“горбата” спина).
   • Скиглення, вищання при дотику до спини або піднятті на руки.
   • Слабкість або повна відмова задніх лап.
   • Втрата контролю над сечовипусканням та дефекацією.
2. Фактори ризику:
   • Генетична схильність: Такси мають вроджену хондродистрофію, що сприяє ранній дегенерації дисків.
   • Зайва вага: Надмірна маса тіла створює додаткове навантаження на хребет.
   • Надмірні фізичні навантаження: Стрибки з висоти (дивани, крісла, сходи), різкі рухи.
   • Травми.
3. Профілактика дископатії:
   • Контроль ваги: Не перегодовуйте собаку, підтримуйте її в оптимальній фізичній формі. Це найважливіший фактор профілактики!
   • Обмеження стрибків: Не дозволяйте таксі стрибати з меблів, використовуйте пандуси або привчайте чекати, поки її спустять. Уникайте частого підйому та спуску сходами.
   • Правильне підняття: Піднімайте таксу, підтримуючи однією рукою під груди, іншою – під задню частину тіла, тримаючи спину рівно.
   • Помірні фізичні навантаження: Регулярні прогулянки на повідці корисні для підтримки м’язового корсета, але уникайте надмірних навантажень та ігор, пов’язаних зі стрибками чи різкими поворотами.
   • Використання шлейки: Деякі фахівці рекомендують використовувати шлейку замість нашийника, щоб зменшити тиск на шийний відділ хребта.

При появі будь-яких симптомів дископатії необхідно негайно звернутися до ветеринарного лікаря! Рання діагностика та лікування (консервативне або хірургічне) значно підвищують шанси на одужання.

Інші потенційні проблеми зі здоров’ям Такси

• Ожиріння: Такси мають схильність до набору зайвої ваги, що посилює ризик дископатії та інших проблем (діабет, хвороби серця).
• Проблеми з очима: Прогресуюча атрофія сітківки (PRA), катаракта, глаукома.
• Синдром Кушинга: Гормональний розлад.
• Епілепсія: Неврологічне захворювання, що проявляється судомами.
• Акантоз нігріканс (Acanthosis nigricans): Специфічне для такс захворювання шкіри, що характеризується потемнінням та потовщенням шкіри, часто в пахвових западинах та паху.
• Проблеми з зубами: Схильність до утворення зубного каменю та пародонтиту.
• Серцеві захворювання.
• Цукровий діабет.

Регулярні ветеринарні огляди (хоча б раз на рік, для старших собак – двічі на рік), своєчасна вакцинація, обробка від паразитів та уважне ставлення до будь-яких змін у поведінці чи стані собаки допоможуть зберегти її здоров’я на довгі роки.

Догляд за таксою не є надто складним, але має свої особливості залежно від типу шерсті та загальних потреб породи.

Догляд за шерстю Такси

• Гладкошерсті такси: Потребують мінімального догляду. Достатньо протирати шерсть вологою тканиною або спеціальною рукавичкою 1-2 рази на тиждень для видалення відмерлих волосків та пилу і підтримки блиску. Линяють помірно.
• Довгошерсті такси: Вимагають регулярного розчісування (2-3 рази на тиждень, а в період линьки – щодня) за допомогою гребінця та щітки, щоб запобігти утворенню ковтунів, особливо на вухах, під пахвами, на “штанях” та хвості. Можливо, знадобиться періодичне підстригання шерсті між подушечками лап.
• Жорсткошерсті такси: Потребують регулярного розчісування (1-2 рази на тиждень) та професійного тримінгу (вищипування відмерлої остьової шерсті) 2-4 рази на рік. Стрижка машинкою не рекомендується, оскільки вона псує структуру шерсті, роблячи її м’якою та тьмяною, що позбавляє собаку природного захисту. Необхідно також доглядати за “бородою” та “бровами”, підтримуючи їхню охайність.

Купання та гігієна

• Купання: Купати таксу слід за необхідності, коли вона дійсно забруднилася, використовуючи спеціальні шампуні для собак. Занадто часте купання може змити природний захисний жировий шар шкіри. Для довгошерстих можна використовувати кондиціонери для полегшення розчісування.
• Вуха: Оскільки вуха у такс висячі, вони погано вентилюються, що створює сприятливі умови для розвитку інфекцій. Регулярно (раз на тиждень) оглядайте вушні раковини. Чистіть їх спеціальним лосьйоном та ватними дисками лише за наявності видимих забруднень. Зверніть увагу на неприємний запах або почервоніння – це може бути ознакою отиту. У довгошерстих такс стежте, щоб їжа не потрапляла на шерсть на вухах.
• Очі: Щодня оглядайте очі. Невеликі виділення в куточках можна прибирати чистою вологою серветкою. При рясних виділеннях, почервонінні чи помутнінні зверніться до ветеринара.
• Зуби: Такси схильні до утворення зубного нальоту та каменю. Рекомендується чистити зуби спеціальною щіткою та пастою для собак 2-3 рази на тиждень (в ідеалі – щодня). Можна також використовувати спеціальні ласощі та іграшки для чищення зубів. Регулярний огляд ротової порожнини у ветеринара є обов’язковим.
• Кігті: Кігті у такс ростуть досить швидко. Якщо вони не сточуються природним чином під час прогулянок по твердій поверхні, їх потрібно регулярно підстригати (приблизно раз на 2-4 тижні) спеціальним кігтерізом. Цуценятам процедуру проводять частіше. Важливо не зачепити кровоносну судину всередині кігтя. Якщо ви не впевнені, краще довірити цю процедуру грумеру чи ветеринару.

Активність та прогулянки

Такси – енергійні собаки, які потребують щоденних прогулянок (щонайменше двічі на день по 30-40 хвилин). Прогулянки мають бути активними, з можливістю побігати (в безпечному місці) та дослідити територію. Проте пам’ятайте про ризик травмування хребта: уникайте стрибків з висоти та надто інтенсивних ігор з різкими поворотами. Забезпечте таксі достатньо іграшок вдома, щоб вона могла задовольнити свою потребу в активності та гризінні, не псуючи ваші речі.

Дресирування такси може бути водночас і захопливим, і складним процесом. Їхній розум та кмітливість дозволяють їм швидко схоплювати команди, але впертість та незалежність вимагають від власника терпіння, послідовності та позитивного підходу.

Ключові принципи дресирування Такси

• Ранній початок: Починайте навчання та соціалізацію якомога раніше, буквально з перших днів появи цуценяти у вашому домі.
• Позитивне підкріплення: Такси добре реагують на заохочення – похвалу, ласку, ігри та ласощі (використовуйте невеликі шматочки спеціальних собачих смаколиків або звичайного корму). Покарання та крик зазвичай неефективні і можуть призвести до ще більшої впертості або страху.
• Короткі та цікаві заняття: Такси швидко втрачають концентрацію. Проводьте тренування короткими сесіями (5-10 хвилин) кілька разів на день. Робіть заняття веселими та ігровими, щоб підтримувати інтерес собаки.
• Послідовність та чіткість: Використовуйте чіткі, короткі команди та будьте послідовними у своїх вимогах. Усі члени родини мають дотримуватися встановлених правил, щоб не заплутати собаку.
• Терпіння та наполегливість: Не чекайте миттєвих результатів. Такса може “перевіряти вас на міцність”. Будьте терплячими, але наполегливими, спокійно повторюючи команди та заохочуючи правильну поведінку.
• Подолання впертості: Якщо такса відмовляється виконувати команду, не наполягайте силою. Спробуйте зробити крок назад, повторити простішу команду, яку вона знає, заохотити, а потім повернутися до складнішої. Іноді достатньо просто змінити мотивацію або зробити паузу.

Соціалізація Такси

Рання та правильна соціалізація є надзвичайно важливою для такси, щоб вона виросла врівноваженою та впевненою у собі собакою. З раннього віку знайомте цуценя з:

• Різними людьми: Дорослими, дітьми різного віку.
• Іншими собаками: Спокійними, добре вихованими собаками різних порід та розмірів (під контролем).
• Різними місцями та звуками: Вулицею, парком, транспортом, гучними звуками міста.
• Різними ситуаціями: Поїздками в машині, візитами до ветеринара, грумера.

Позитивний досвід у цуценячому віці допоможе уникнути розвитку страхів та агресії в майбутньому.

Основні команди та навички

• Привчання до туалету: Виводьте цуценя на вулицю часто, особливо після сну, їжі та ігор. Хваліть та заохочуйте, коли воно робить свої справи надворі.
• Базові команди: “Сидіти”, “Лежати”, “Стояти”, “До мене”, “Поруч”, “Фу” (або “Не можна”), “Місце”. Ці команди необхідні для контролю над собакою та її безпеки.
• Привчання до повідця та шлейки/нашийника.
• Контроль гавкоту: Такси схильні до гавкоту. Навчайте команду “Тихо” або “Голос”, щоб контролювати цю поведінку.
• Подолання мисливських інстинктів: Навчіть собаку надійно повертатися за командою “До мене”, щоб уникнути переслідування котів чи інших дрібних тварин на прогулянці.

Якщо ви стикаєтеся з труднощами у вихованні або поведінці такси, не соромтеся звернутися за допомогою до професійного кінолога.

Правильне харчування – запорука здоров’я, довголіття та гарного самопочуття вашої такси. Особливу увагу слід приділяти раціону через схильність породи до ожиріння та проблем із хребтом. Вибір типу годування – натуральна їжа чи готовий сухий/вологий корм – залежить від ваших можливостей та переконань, але в обох випадках важливо дотримуватися певних правил.

Годування готовими кормами

Це зручний та збалансований варіант, оскільки якісні корми вже містять усі необхідні поживні речовини, вітаміни та мінерали.

• Клас корму: Обирайте корми преміум, супер-преміум або холістік класу. Дешеві корми економ-класу часто містять низькоякісні інгредієнти, багато наповнювачів (кукурудза, пшениця) та штучних добавок.
• Призначення корму: Існують спеціалізовані лінійки кормів для дрібних порід, які враховують їхні енергетичні потреби та розмір гранул. Також є корми для цуценят, дорослих, літніх собак, для собак із чутливим травленням, схильних до алергії чи ожиріння.
• Склад: Звертайте увагу на перші інгредієнти у списку – це має бути м’ясо (вказано конкретний вид: курка, індичка, яловичина, ягня) або дегідратоване м’ясо, а не “м’ясні субпродукти” чи злаки. Вміст білка тваринного походження має бути високим (від 22% і вище, м’яса – від 40% для якісних кормів). Таксам потрібен білок для підтримки м’язового корсета.
• Дозування: Чітко дотримуйтесь рекомендацій виробника, вказаних на пакуванні. Норма залежить від ваги, віку, рівня активності собаки та калорійності самого корму. Не перегодовуйте! Сухий корм розбухає у шлунку.
• Вода: При годуванні сухим кормом у собаки завжди має бути вільний доступ до свіжої чистої води.

Натуральне годування

Якщо ви обираєте натуральне годування, складання збалансованого раціону потребує більше зусиль та знань.

Заборонені продукти для Такси

• Солодощі (шоколад особливо токсичний!).
• Копченості, ковбаси, жирна їжа.
• Трубчасті кістки (курячі, риб’ячі) – можуть травмувати ШКТ.
• Цибуля, часник.
• Виноград, родзинки.
• Авокадо.
• Їжа зі спеціями, сіллю, гостра.
• Молоко (у дорослих собак часто викликає розлад травлення).
• Тісто, свіжий хліб.

Режим годування

Цуценят годують частіше (4-6 разів на день), поступово зменшуючи кількість прийомів їжі. Дорослу таксу (після 10-12 місяців) годують строго двічі на день – вранці та ввечері, бажано в один і той же час. Якщо собака не з’їдає їжу протягом 15-20 хвилин, миску слід прибрати до наступного годування. Не залишайте їжу у вільному доступі. Не підгодовуйте собаку зі столу!

Контроль ваги – ключовий момент у харчуванні такси. Собака має бути підтягнутою, з ледь помітними ребрами при пальпації. Ожиріння – прямий шлях до проблем із хребтом та іншими захворюваннями.

• “Борсучий собака”: Назва породи “Dachshund” буквально означає “борсучий собака” німецькою, вказуючи на її первісне призначення.
• Перший олімпійський талісман: Такса на ім’я Вальді (Waldi) стала першим офіційним талісманом Літніх Олімпійських ігор 1972 року в Мюнхені, Німеччина. Його дизайн символізував витривалість, завзятість та спритність – якості, притаманні спортсменам та таксам.
• Королівські улюбленці: Такси були улюбленою породою королеви Вікторії, що сприяло їхній популярності у Великій Британії.
• Символ Німеччини: Під час Першої світової війни такса стала неофіційним символом Німеччини в пропагандистських матеріалах країн Антанти, що негативно вплинуло на популярність породи в США та Британії.
• Мистецтво та такси: Пабло Пікассо обожнював свою таксу на ім’я Лумп, яка часто з’являлася на його фотографіях і навіть стала прототипом деяких його робіт. Енді Ворхол також мав двох такс, Арчі та Амоса, і часто зображував їх у своїх творах.
• “Сосисочний собака”: Неформальна назва “wiener dog” або “sausage dog” з’явилася через характерну довгу форму тіла такси.
• Дев’ять різновидів: Офіційно існує 9 різновидів такс (3 типи шерсті x 3 розміри), що робить їх однією з найрізноманітніших порід.
• Гонки такс: У деяких країнах (наприклад, Австралії, США) популярні жартівливі перегони такс (Wiener Races), де ці коротконогі спринтери змагаються на невеликих дистанціях.