Історія породи
Історія великого німецького шпіца сягає глибини віків. По назві ми можемо здогадатися, що батьківщиною цих чудових собак є Німеччина, хоча їхній генетичний слід можна знайти по всій Північній та Центральній Європі. Поширені і надзвичайно популярні вони були історично в Голландії, Австрії та Великобританії.
Великі німецькі шпіци — це класичні північні собаки. На жаль, сьогодні досить складно визначити їх точне походження до конкретного року. Проте кінологи та історики припускають, що в жилах шпіців тече кров давніх «торф’яних собак» (Canis familiaris palustris), рештки яких знаходять на місцях стоянок людей кам’яного віку. Також існує теорія, що предки цих собак були привезені на територію сучасної Німеччини і Голландії вікінгами. Це робить шпіців однією з найдавніших порід Центральної Європи.
Історично гросшпіц не був «диванною собачкою». Це був робочий собака селян та ремісників. Його цінували за універсальність: він охороняв виноградники від птахів та злодіїв, супроводжував візки, стеріг майно на баржах. Особливою рисою, за яку їх любили, була відсутність мисливського інстинкту — шпіц не тікав до лісу за зайцем, а завжди залишався біля дому чи господаря.
У 1899 році в Німеччині був заснований клуб любителів шпіців («Verein für Deutsche Spitze»), а в 1906 році був прийнятий єдиний стандарт для шпіців усіх розмірів, в якому уточнювалися параметри і забарвлення кожного з них. Однак з часом мода змінилася. У післявоєнні роки популярність великих шпіців катастрофічно впала, поступаючись місцем вівчаркам та тер’єрам. Сьогодні гросшпіц занесений до списку порід, що знаходяться під загрозою зникнення (в Німеччині цей список веде організація GEH). Тому кожен власник такої собаки фактично бере участь у порятунку живого культурного спадку.
Як виглядає Великий німецький шпіц: детальний опис стандарту та зовнішності
Великий німецький шпіц — собака середнього розміру, квадратного формату, що означає, що висота в холці приблизно дорівнює довжині тулуба. Це створює враження компактності та міці. Його силует безпомилково впізнаваний завдяки розкішній шерсті та гордовитій поставі.
Голова та морда
Голова у гросшпіца клиновидної форми, середнього розміру, при погляді зверху вона найширша в задній частині і звужується клином до кінчика носа, нагадуючи лисячу. Перехід від лоба до морди (стоп) плавний, але чітко виражений, ніколи не різкий. Мочка носа кругла, маленька і обов’язково чисто чорного кольору (у собак коричневого забарвлення — темно-коричнева).
Очі та вуха
Вуха високо поставлені, близько розташовані один до одного, невеликого розміру із загостреними жорсткими кінцями, мають форму рівнобедреного трикутника. Вони завжди стоять вертикально, що надає собаці зухвалого та уважного вигляду. Очі середнього розміру, овальної форми, трохи косо поставлені, темного кольору. Повіки чорні (або темно-коричневі у коричневих собак), що створює ефект «підведення».
Корпус і кінцівки
Шия трохи зігнута, середньої довжини, без підгруддя; шерсть навколо шиї утворює знаменитий пишний комір (гриву), який особливо виражений у псів. Спина пряма і коротка, поперек міцний. Грудна клітка дуже добре розвинена, вона глибока і широка, що свідчить про витривалість. Кінцівки прямі, паралельні один одному, з розвиненою мускулатурою і міцним кістяком. Лапи зібрані в грудку («котячі лапи»), з твердими подушечками.
Хвіст та шерсть
Хвіст високо посаджений, середньої довжини, одразу біля основи піднімається вгору і закручується в кільце над спиною. Він вкритий дуже густою та пишною шерстю, що робить силует собаки завершеним.
Шерсть у шпіца подвійна: довгий, прямий, віддалений від тіла покривний волос і короткий, ватний, густий підшерсток. На голові, вухах і передніх частинах кінцівок шерсть коротка і оксамитова (густа), на решті тіла — довга і багата. Важливо відзначити, що шерсть не повинна бути хвилястою або кучерявою. Забарвлення великого шпіца згідно зі стандартом допускається трьох видів:
- Білий: Шерсть повинна бути чисто білою, без жовтизни, особливо на вухах.
- Чорний: Підшерстя і шкіра повинні бути темними, а колір шерсті — лаково-чорним без білих плям чи відмітин.
- Коричневий: Рівномірний темно-коричневий колір. На жаль, це забарвлення нині зустрічається вкрай рідко.
