Цвергшнауцер

Цвергшнауцер – найменший представник славетного сімейства шнауцерів, батьківщиною якої є Німеччина. “Шнауцер” (Schnauze) в перекладі з німецької означає “морда” (або розмовно “вусань”), а префікс “цверг” (Zwerg) перекладається як “гном” або “мініатюрний”. Ця влучна назва була закріплена за породою наприкінці XIX століття.

Коріння породи сягає глибоко в історію німецького фермерства. Спочатку шнауцерів використовували як універсальних фермерських собак: вони охороняли майно та винищували щурів у стайнях. Для створення мініатюрної версії, яка була б зручніша для утримання в міських умовах, але зберігала б робочі якості, селекціонери проводили складну роботу. Припускають, що для зменшення розміру міттельшнауцер схрещувався з дрібними породами. Серед предків цверга можна знайти таку породу як аффенпінчер, а також, ймовірно, пуделів та мініатюрних пінчерів.

Офіційний рік першої реєстрації цвергшнауцера як окремої породи – 1888 рік, хоча перша згадка у виставкових каталогах датується 1898 роком. На відміну від своїх більших родичів, таких як різеншнауцер, які працювали в поліції та армії, цверги завоювали світ своєю харизмою компаньйона, не втративши при цьому пильності сторожа.

Цвергшнауцер – це собака квадратного формату. Це означає, що висота в холці приблизно дорівнює довжині тулуба. Такка будова забезпечує тварині компактність і елегантність.

Голова та морда

Голова велика, довгаста, поступово звужується від вух до очей і далі до кінчика носа. Головна прикраса та відмінна риса породи – це густі кущисті брови, що нависають над очима, та пишні вуса і борода. Саме вони надають собаці того самого серйозного, майже “професорського” виразу морди.

• Вуха: Високо посаджені, V-подібні, висять на хрящах, прилягаючи внутрішніми краями до вилиць. Раніше вуха купірували, але зараз у більшості країн Європи це заборонено, тому природна форма вух стала нормою.
• Очі: Темні, овальні, прямо посаджені, з живим і допитливим поглядом.
• Зуби: Повний комплект, ножицеподібний прикус.

Шерсть та забарвлення

Шерсть цвергшнауцера складається з двох шарів: жорсткого, як дріт, остьового волосу та густого підшерстя. Така структура відмінно захищає собаку від негоди.

Визнані забарвлення:

1. Чисто чорний з чорним підшерстям.
2. Перець з сіллю (найпопулярніший і класичний). Кожен волосок має зони темного і світлого пігменту, що створює ефект сірого відтінку різної інтенсивності. Обов’язкова наявність темної маски на морді.
3. Чорний зі сріблом. Дуже ефектне забарвлення: чорний корпус контрастує зі сріблястими відмітинами на морді, бровах, грудях та лапах.
4. Чисто білий з білим підшерстям (визнаний FCI у 1992 році).

Не дозволяйте розміру ввести вас в оману. Всередині цього малюка живе дух величезного пса. Доброзичливий, відданий, але водночас пильний і трохи хитрий – це все про цверга.

На відміну від німецьких шпіців, наприклад, таких порід як середній німецький шпіц або великий німецький шпіц, які можуть бути більш дистанційованими або незалежними, шнауцер – це собака-компаньйон, яка прагне постійної участі у справах господаря. Він буде з вами на кухні, у ванній, на дивані і в ліжку (якщо дозволите).

Важливо: Цвергшнауцер має блискавичну реакцію. Це робить його чудовим спортсменом, але вимагає уваги на прогулянках.

Відносини з дітьми та тваринами

Цвергшнауцери зазвичай чудово ладнають з дітьми, залюбки беруть участь у шумних іграх. Проте, як і з будь-яким собакою, спілкування з малюками має відбуватися під наглядом дорослих. Щодо інших тварин: з котами, які живуть в домі, шнауцери часто дружать, але на вулиці “дворові” коти можуть стати об’єктом полювання. Не забувайте про їхнє минуле щуроловів – хом’ячки та морські свинки можуть бути в небезпеці.

Догляд за цвергшнауцером вимагає системності. Головна особливість – це шерсть.

Тримінг проти стрижки

Жорстка шерстьт шнауцера не випадає сама по собі. Вона “дозріває”, відмирає, але залишається в цибулині. Тому її потрібно механічно видаляти – вищипувати. Ця процедура називається тримінг. Робити це потрібно 2-3 рази на рік.

Якщо цвергшнауцера просто стригти машинкою, з часом його шерсть втратить свої унікальні властивості: стане м’якою, почне ковтунитися, втратить яскравий колір і перестане захищати від вологи. Стрижуть зазвичай лише певні зони: вуха, горло, живіт та внутрішню частину стегон.

• Щоденний догляд: Розчісування бороди та лап (прикрашаючого волосу), щоб уникнути ковтунів.
• Гігієна бороди: Миття після кожного прийому їжі (особливо якщо раціон – натуралка або консерви).
• Вуха: Оскільки вушний канал часто заростає шерстю, її треба обережно вищипувати зсередини, щоб забезпечити вентиляцію і уникнути отитів.

Цвергшнауцер — мініатюрний бородань із характером великого пса: жвавий, розумний і відданий, при цьому майже не линяє (потребує лише регулярного грумінгу). Ідеальний для квартири, але схильний до гавкоту. Головна особливість здоровʼя — обмін речовин: схильність до панкреатиту, підвищених жирів у крові й сечових каменів, тож корм має бути нежирним, а вага під контролем.

Цвергшнауцер — кмітливий і відважний сторож у мініатюрі з характерною «бородою», що майже не линяє (умовно гіпоалергенний). Породна особливість здоровʼя — схильність до гіперліпідемії (підвищені жири в крові), яка може спровокувати панкреатит, а також до сечокамʼяної хвороби й катаракти. Тому важливі нежирний раціон без жирних ласощів і регулярний грумінг.

Цвергшнауцери вважаються однією з найздоровіших порід, але генетичні схильності існують. Власникам слід знати про слабкі місця свого улюбленця.

Панкреатит та травлення

Це “ахіллесова п’ята” цвергшнауцерів. У них часто спостерігається підвищений рівень ліпідів (жирів) у крові. Будь-який жирний шматочок зі столу (сир, ковбаса, свинина) може спровокувати гострий напад панкреатиту. Це дуже болісний і небезпечний стан.

Сечокам’яна хвороба

Порода схильна до утворення оксалатних каменів у сечовому міхурі. Важливо слідкувати, щоб собака пив достатньо води і регулярно вигулювався.

Синдром комедонів шнауцерів

Специфічна проблема шкіри, яка зустрічається майже виключно у цієї породи. Виглядає як чорні цятки або горбки на спині (“Schnauzer bumps”). Зазвичай це косметична проблема, але іноді потребує лікування спеціальними шампунями.

Харчування цвергшнауцера – це наріжний камінь його довголіття. На відміну від багатьох інших порід, де можна допустити невеликі вільності в дієті, шнауцер вимагає майже математичного підходу до свого раціону. Це пов’язано з генетичною схильністю породи до гіперліпідемії (підвищеного вмісту жирів у крові), що робить їх вразливими до панкреатиту.

Основні принципи складання меню:

1. Контроль жирності. Це головне правило. Жирна їжа для цверга – це отрута уповільненої дії. Якщо ви обираєте сухий корм, вміст жиру в ньому не повинен перевищувати 12-14% (ідеально 10-12%). Якщо ж ви годуєте собаку “натуралкою”, вибирайте тільки пісні джерела білка.
2. Заборона на “шматочки зі столу”. Цвергшнауцери – віртуозні жебраки. Вони будуть дивитися вам в очі з таким виглядом, ніби не їли тиждень. Але навіть маленький шматочок сиру, свинини чи ковбаси може спровокувати гострий напад болю та блювоту. Будьте твердими: людська їжа їм не підходить.
3. Гігієна бороди. Специфіка породи полягає в наявності густої шерсті на морді. При натуральному годуванні борода постійно брудниться, що створює середовище для розмноження бактерій. Після кожного прийому їжі бороду необхідно мити або протирати вологою серветкою. Сухий корм у цьому плані набагато гігієнічніший.

Цвергшнауцер посідає 12-те місце в шкалі собачого інтелекту Стенлі Корена. Це означає, що вони запам’ятовують нову команду за 5-15 повторень. Але високий інтелект має зворотний бік: собака так само швидко вчиться маніпулювати господарем. Якщо цверг зрозуміє, що команду можна не виконувати, він не буде її виконувати.

Етапи та особливості навчання

1. Соціалізація (з 3 місяців). Це критичний період. У цвергшнауцерів сильний охоронний інстинкт. Без ранньої соціалізації це може перерости в істеричний гавкіт на все, що рухається: велосипедистів, бігунів, інших собак.

• Що робити: Гуляйте в різних місцях, знайомте цуценя з доброзичливими собаками різних розмірів, катайтеся в транспорті, ходіть по шумних вулицях. Собака має зрозуміти, що світ навколо – безпечний.

2. Контроль гавкоту. Шнауцери – “балакучі” собаки. Гавкіт для них – це спосіб спілкування та попередження. Повністю відучити цверга гавкати неможливо (та й не потрібно, це його природа), але взяти це під контроль необхідно.

• Методика: Навчіть команду “Тихо”. Коли собака гавкає, приверніть його увагу (смаколиком або іграшкою), і як тільки він замовкне – похваліть і дайте нагороду.

3. Виховання витримки та терпіня. Через свій холеричний темперамент цверги часто не можуть всидіти на місці. Вправи на витримку (команди “Місце”, “Чекати”, “Сидіти” з подовженням часу) є обов’язковими для формування врівноваженої психіки. Це допоможе вам у побуті, наприклад, коли потрібно помити лапи після прогулянки.

• У багатьох цвергів дуже розвинена міміка – вони вміють “посміхатися”, кумедно оголюючи передні зуби, коли радіють зустрічі з господарем.
• Це єдина порода серед шнауцерів, яка за класифікацією американських клубів іноді відноситься до групи “тер’єрів”, хоча за походженням і характером вони не є тер’єрами.
• Цвергшнауцери часто входять до ТОП-10 найпопулярніших порід у світі завдяки своїй універсальності.

Чи багато гавкають цвергшнауцери?

Так, вони вокальні собаки. Це їхня робота – попереджати. Проте, при правильному вихованні та команді “Тихо”, це цілком контрольовано.

Чи можна тримати їх на вулиці у будці?

Ні. Попри наявність підшерстя, це собака-компаньйон, який потребує тісного контакту з людиною. Крім того, їхній маленький розмір не дозволяє їм ефективно зігріватися в сильні морози.

Чи підходять вони алергікам?

Цвергшнауцерів часто називають гіпоалергенними, оскільки вони не линяють і мають мало лупи. Однак перед покупкою варто провести час із собакою, адже алергія може бути не на шерсть, а на слину тварини.