Йоркширський тер'єр
Йоркширський тер'єр – виставкова і кімнатна порода. Весела вдача і чудовий вигляд сприяють популярності цих "живчиків". Декоративний вигляд і мініатюрний розмір собачки зробили її своєрідною окрасою дамської сумочки. І якщо сучасна пані носить улюбленця з собою для створення стильного іміджу, то наприкінці ХІХ ст. йорк охороняв від крадіїв сховані у сумочці коштовності.
Походження йорка не таке аристократичне, як його сучасний образ. Маленьку собаку вивели в англійському графстві Йоркшир шахтарі, аби вона полювала на щурів. Для схрещування, очевидно, було використано різні породи тер'єрів - пейслі, клайдесдейл, каїрського і скай тер'єра. Їхній крихітний нащадок з винятковим забарвленням довгої шерсті став найбільш популярним серед англійських тер'єрів. Породу було визнано і внесено до племінної книги у 1886 р., а наприкінці століття виник перший клуб йоркширських тер'єрів.
Ці малюки мають горду поставу і граціозну ходу. Шерсть спадає гладкими пасмами з двох боків рівного проділу від кінчика носа до хвоста. Темні блискучі очі на короткій мордочці пильно вивчають Вас і світ. Забарвлення голови золотаво-руде, а V-подібні вушка вкриті короткою рудувато-коричневою шерстю. Спинка має благородний сталево-блакитний колір, який темнішає з переходом на хвіст. Його, зазвичай, купірують. М'які округлі лапки завершуються чорними кігтиками.
Йоркширські тер'єри вирізняються життєрадісністю і енергійністю. Вони дуже активні, постійно перебувають в русі і не втрачають своїх "мисливських" задатків. Гавкають багато, проте не надто голосно – через малі легені. Разом з тим, йоркам властива товариськість і вірність господарю чи господині. Вони чудово лагодять з дітьми, з радістю зустрічають гостей дому, демонструючи свій добродушний характер. Кмітливі та розумні, ці собаки навіть у зрілому віці поводять себе грайливо, наче цуценята.
Не зважаючи на мініатюрну комплекцію, йоркширські тер'єри можуть похвалитись міцним здоров'ям. Його гарантує особлива статура, що рівномірно розподіляє всі навантаження. Головна небезпека для цієї тендітної собачки – пошкодження кісток, адже навіть маленька дитина здатна спричинити перелом надмірними обіймами. Важливо годувати йорка якісним кормом і стежити за станом його зубів. А також використовувати гіпоалергенні засоби для косметичного догляду за шерстю.
Малюки-йорки чудово почувають себе навіть у невеликому просторі. Проте, не слід повсякчас тримати песика вдома – тим паче у сумочці. Фізичні навантаження необхідні для його здоров'я. Основа догляду за йоркширським тер'єром – щоденні процедури з укладки шерсті і регулярні купелі. Якщо Ви не плануєте брати участь у виставках, можете звернутись до професіонала-грумера, щоб вкоротити розкішну шевелюру улюбленця. До слова, шерсть йорків найбільш схожа за структурою до людського волосся. На відміну від інших собак, вони навіть не мають підшерстка.
Завдяки кмітливості і розумінню людських емоцій йорк здатен багато чому навчитись. Важливо не забувати головну рису тер'єрів – самостійність і впертість у досягенні власних цілей. Тому не намагайтесь тиснути на малюка – протистояння не призведе до позитивного результату. Заохочуйте його до ненав'язливої гри, в якій діятимуть Ваші вказівки. Це не лише допоможе собаці засвоїти нові навики, але й сприятиме встановленню теплих і довірливих стосунків з господарем.
- 9759 переглядів