Ши-тцу

Маленький лев із квітковим іменем: ласкавий, життєрадісний, контактний і вірний. Ши-тцу створений бути компаньйоном — він обожнює сидіти на колінах і всюди слідувати за людиною. Розкішна шерсть і пласка мордочка вимагають догляду й обережності.

Зріст

Ідеально 25–27 см, але не менше 20 см і не більше 28 см

Вага

4–8 кг

Тривалість життя

10–16 років

Група FCI

9 · компаньйони

Фото: 2

Оцінки породи

Точні оцінки · 12

Родина 4.5 Діти 4.0 Новачку 4.0 Дресура 3.0 Енергія 2.0 Здоров'я 2.5 Линяння 2.0 Слинявість 1.5 Гавкіт 3.0 Квартира 4.5 Погода 2.0 Мисл. інстинкт 2.0

Переваги

Ласкавий і контактний

Ідеальний для квартири

Чудовий компаньйон-«колінник»

Довго живе

Недоліки

Розкішна шерсть потребує грумінгу

Пласка морда — обережність зі спекою

Схильність до хвороб очей

Може бути впертим у дрібницях

Розмір

Той Малий Середній Великий Гігант

Сумісність

Квартира Діти Коти Інші пси Новачку

Окремі сторінки про породу

Історія та стандарт → Історія Ши-тцу сягає корінням у глибоку давнину Тибету, де подібні маленькі собачки жили при монастирях. Вважається, що вони з’явилися в результаті сх... Характер → Ши-тцу - це втілення позитиву та дружелюбності. За їхньою дещо зверхньою, аристократичною зовнішністю ховається надзвичайно лагідна, віддана і грайлив...

Собачка тибетського походження Ши-тцу (Shih Tzu) - це вірний, життєрадісний і надзвичайно привабливий компаньйон, здатний розвіяти самотність та подарувати безліч щасливих моментів спілкування. Цю породу часто називають «собака-лев» або «собачка-хризантема» через її характерну зовнішність та історичне коріння. Майже дослівно з китайської «Шицзи» (獅子) перекладається як «лев», що вказує на благородне походження цих крихітних створінь. Їхня історія оповита легендами та тісно пов’язана з імператорськими палацами Китаю. Детальніше про захопливу історію та особливості догляду за цими унікальними собаками читайте далі на Tvaryny.

Сказати напевно про точне походження цієї породи складно, адже її історія сягає глибини століть. Існує декілька версій. Згідно з найпоширенішою, прабатьками сучасних Ши-тцу є Лхаса Апсо та Пекінес, від яких вони успадкували густу шерсть, пласку мордочку, добру вдачу й глибоку прихильність до своїх господарів.

Ши-тцу: Короткий огляд породи

Ши-тцу: Короткий огляд породи · 12

Характеристика	Опис
Походження	Тибет (патронат - Велика Британія, розвиток - Китай)
Оригінальна назва	Shih Tzu (獅子 - «лев»)
Інші назви	Тибетський левовий собака, собака-хризантема, шитцу, ши-тсу
Класифікація FCI	Група 9 (Компаньйони та декоративні собаки), Секція 5 (Тибетські породи), № 208
Тривалість життя	10–16 років (в середньому 13–14 років)
Зріст у холці	Ідеально 25–27 см, але не менше 20 см і не більше 28 см
Вага	4–8 кг (ідеально 4.5–7.5 кг)
Темперамент	Дружелюбний, незалежний, розумний, активний, пильний, ніжний, грайливий, іноді впертий
Догляд за шерстю	Високий (щоденне розчісування, регулярні стрижки)
Фізична активність	Помірна (короткі щоденні прогулянки, ігри вдома)
Здоров’я	Схильність до певних проблем (очі, дихання, зуби, шкіра, коліна)
Призначення	Собака-компаньйон

Цікаві факти про породу Ши-тцу

«Левенята»: Назва «Ши-тцу» перекладається з китайської як «лев». Їх так назвали не лише через зовнішню схожість (пишна грива), а й через зв’язок з буддистськими легендами про левів-охоронців.
Імператорські улюбленці: Протягом століть Ши-тцу були виключною власністю китайських імператорів та жили в розкоші Забороненого міста. Крадіжка такої собаки каралася смертю.
«Собака-хризантема»: Таке прізвисько порода отримала через характерний ріст шерсті на мордочці, що нагадує квітку хризантеми.
Близькість до вовків: Деякі дослідження ДНК показують, що Ши-тцу, поряд з іншими стародавніми азійськими породами, є одними з найближчих родичів вовка серед сучасних собак.
Порятунок породи: Після комуністичної революції в Китаї порода була майже знищена. Вважається, що всі сучасні Ши-тцу походять лише від 14 собак (7 сук та 7 псів), які були вивезені з Китаю та використані у програмах розведення на Заході.
«Поцілунок Будди»: Біла мітка на голові у плямистих Ши-тцу іноді називається «поцілунком Будди» і вважається ознакою удачі.
Не спортсмени: Через свою будову (короткі лапи, довге тіло, пласка морда) Ши-тцу не підходять для інтенсивних видів собачого спорту, таких як аджиліті чи флайбол, але можуть брати участь у змаганнях з послуху чи ноузворк.

Як доглядати за шерстю Ши-тцу: секрети розкішної шубки

Розкішна довга шерсть Ши-тцу - це візитна картка породи, але вона вимагає регулярного та ретельного догляду. Без належної уваги шерсть швидко заплутується, утворюються ковтуни, що може призвести до подразнення шкіри та дискомфорту для собаки. Ши-тцу линяють не дуже сильно, але відмерлі волоски залишаються в шерсті, сприяючи утворенню ковтунів, тому вичісування є ключовим.

Основні етапи догляду за шерстю:

Щоденне розчісування: Це найважливіший пункт. Використовуйте якісну щітку (пуходерку з довгими зубцями без крапельок на кінцях або металевий гребінь з різною частотою зубців). Розчісувати потрібно ретельно, пасмо за пасмом, від коренів до кінчиків, злегка торкаючись шкіри, щоб видалити відмерлі волоски та запобігти утворенню ковтунів. Особливу увагу приділяйте зонам, де шерсть найчастіше заплутується: під пахвами, на животі, за вухами, на «штанцях». Можна використовувати спеціальний спрей для полегшення розчісування.
Купання: Рекомендується купати Ши-тцу приблизно раз на 3–4 тижні або за потребою, використовуючи спеціальний шампунь та кондиціонер для довгошерстих собак. Перед купанням собаку потрібно добре розчесати. Після купання шерсть ретельно промокують рушником і сушать феном (теплим, не гарячим повітрям), одночасно розчісуючи.
Стрижка: Багато власників обирають регулярні стрижки для полегшення догляду. Існує безліч варіантів:
- Гігієнічна стрижка: Обов’язкова процедура, включає стрижку шерсті навколо анального отвору, геніталій, між подушечками лап.
- «Puppy Cut» (Стрижка під цуценя): Шерсть по всьому тілу підстригається до однакової короткої або середньої довжини. Це найпрактичніший варіант.
- Виставкова стрижка: Передбачає збереження максимальної довжини шерсті, що вимагає значно більше зусиль у догляді.
Стрижку зазвичай роблять кожні 6–8 тижнів у професійного грумера або самостійно за наявності навичок.
Догляд за топ-нотом: Шерсть на маківці голови довга і може лізти в очі, викликаючи подразнення. Її необхідно щодня збирати у хвостик (топ-нот) за допомогою м’якої резинки або спеціальної заколки, або коротко підстригати.
Догляд за очима: Щодня протирайте область навколо очей вологою серветкою або спеціальним лосьйоном, щоб видалити слізні доріжки та запобігти інфекціям.
Чищення вух: Щотижня оглядайте вуха на наявність почервоніння, бруду або неприємного запаху. Чистіть вушну раковину спеціальним лосьйоном за потребою. Волоски всередині вушного каналу іноді потрібно видаляти (вищипувати або вистригати), щоб забезпечити вентиляцію.
Стрижка кігтів: Підстригайте кігті кожні 2–4 тижні, щоб вони не заважали при ходьбі і не деформували лапу.
Чищення зубів: Щоденне або хоча б кілька разів на тиждень чистіть зуби собачою зубною пастою та щіткою для профілактики стоматологічних захворювань.

З огляду на довжину шерсті, Ши-тцу не підходять для утримання на вулиці, особливо в сиру чи брудну погоду. Прогулянки бажані по чистих доріжках, уникаючи чагарників та бруду. Багато Ши-тцу успішно привчаються до лотка або пелюшки, що може бути зручною альтернативою прогулянкам у погану погоду.

Харчування

Харчування Ши-тцу: ключові рекомендації для здоров’я та довголіття

Здоров’я і ризики

Здоров’я Ши-тцу: типові хвороби та профілактика

Часті запитання про породу Ши-тцу (FAQ) · 7

Чи сильно линяють Ши-тцу?
Ши-тцу линяють мінімально порівняно з іншими породами. Однак їхня довга шерсть потребує щоденного вичісування, оскільки відмерлі волоски заплутуються в основній масі шерсті, утворюючи ковтуни, а не випадають на підлогу чи меблі.

Чи підходять Ши-тцу для сімей з дітьми?
Так, Ши-тцу зазвичай добре ладнають з дітьми, вони терплячі та грайливі. Однак, через їхній невеликий розмір, важливо навчити дітей обережного поводження з собакою, щоб уникнути випадкових травм. Завжди наглядайте за взаємодією маленьких дітей та собаки.

Чи багато гавкають Ши-тцу?
Ши-тцу можуть бути схильні до гавкоту. Вони пильні і сповіщатимуть вас про прихід гостей або незвичні звуки. Також вони можуть гавкати від нудьги, тривоги або якщо хочуть привернути увагу. Правильне виховання та достатнє навантаження можуть допомогти контролювати надмірний гавкіт.

Скільки фізичної активності потребують Ши-тцу?
Ши-тцу не потребують інтенсивних навантажень. Їм достатньо однієї-двох коротких (15–20 хвилин) прогулянок на день та активних ігор вдома. Важливо не перевантажувати їх, особливо у спекотну погоду.

Чи легко дресирувати Ши-тцу?
Ши-тцу розумні, але можуть бути впертими. Дресирування потребує терпіння, послідовності та використання методів позитивного підкріплення. Привчання до туалету може зайняти більше часу, ніж у деяких інших порід.

Які найпоширеніші проблеми зі здоров’ям у Ши-тцу?
Найчастіше зустрічаються проблеми з очима (сухість, інфекції, травми), диханням (брахіцефальний синдром), зубами (зубний камінь, пародонтит), шкірою (алергії) та опорно-руховим апаратом (вивих колінної чашечки).

Чи можна залишати Ши-тцу надовго одного?
Ні, Ши-тцу погано переносять самотність. Вони дуже орієнтовані на людину і можуть страждати від сепараційної тривоги, якщо залишаються самі на тривалий час. Ця порода найкраще підходить для людей, які проводять багато часу вдома або можуть брати собаку з собою.