Характер породи Брохольмер

Характер та темперамент

Стандарт описує темперамент чотирма словами: спокійний, доброзичливий, приязний — і при цьому пильний. Порядок слів тут важливий, і Данський кеннел-клуб формулює його ще пряміше: брохольмер пильний і може триматися з великою впевненістю, але загалом привітний і до чужих теж. Тобто підозріливість до незнайомців — не породна норма, а те, що слід відрізняти від норми. Дискваліфікують у породі і агресивність, і надмірну боязкість.

Ще одне поширене твердження варто перевернути. DKK пише про потребу в чіткому лідерстві господаря — і одразу пояснює причину: через розмір собаки, а не через його темперамент. Це зовсім інша настанова, ніж «тверда рука для домінантної породи». Той самий опис продовжується так: брохольмер охоче співпрацює й може навчитися всього, якщо метод спирається на бажання, доброзичливість і довіру.

Порода прив’язана до своєї території й не схильна безпричинно блукати; рухається охоче, але зазвичай у неквапливому темпі. Це терплячий компаньйон, який добре почувається, коли може бачити всю родину одночасно, — і саме тому потребує тісного соціального життя з людьми, а не буди в кутку двору. За характером він керованіший і менш схильний до самостійних рішень, ніж класичні пастуші охоронці на кшталт кавказької вівчарки.

Але тут — важлива чесна деталь, яку клуб не приховує. Обов’язковий психологічний опис (mentalbeskrivelse) дав породі профіль за десятиліття спостережень, і порівняння середнього результату з ідеальним показало два розходження: цікавості в породи менше, ніж має бути, а страху більше. Клуб прямо ставить це завданням розведення. Крім того, в породі відомі окремі лінії, де споріднені собаки поводяться неспокійно, гіперактивно й голосно, легко стресують — і це передається нащадкам. Для собаки такої ваги така поведінка неприйнятна: за пів року у 2017–2018 роках трьох молодих брохольмерів приспали саме через проблеми з поведінкою. Тому психологічний опис у Данії — не формальність, а племінна вимога: обоє батьків мусять пройти його після досягнення 10 місяців.

Знання про психіку породи, до речі, зараз тоншає, і клуб про це шкодує. До 2015 року психологічний опис проходили практично всі брохольмери: у 2012-му, наприклад, 125 описів на 140 народжених цуценят. Після того як розведення «відпустили», описи роблять здебільшого ті, хто планує в’язку: 2015 року — 71 опис на 94 цуценяти, 2017-го — 66 на 148. Разом із описами зникла й обов’язкова анкета здоров’я, яку раніше заповнював ветеринар собаки. Сьогодні клуб намагається відновити картину через добровільні опитування — власникам-членам клубу надсилають анкету тричі за життя собаки: у 2 роки, у 5 і у 8, коли собаку вже вважають ветераном.

Виховання та дресирування

Практична настанова кеннел-клубу коротка: тренувати різноманітно, короткими відрізками й щедро винагороджувати. Брохольмер добре реагує на вказівки й тримає доволі тісний контакт із господарем, тож жорсткість тут не потрібна й шкідлива — вона руйнує саме той механізм довіри, на якому все тримається. Цим брохольмер відрізняється не так від інших молосів, як від міфу про молосів: до англійського мастифа чи німецького дога його ріднить габарит і темп дорослішання, а не потреба в «вожаку зграї».

Рання соціалізація критично важлива, і в цій породі вона має ще й племінне значення. Знайомте цуценя з різними людьми, звуками, поверхнями, місцями та спокійними собаками — рівно з тим переліком ситуацій, які потім перевіряє психологічний опис: контакт, поводження, гра, раптовість, звук, «привиди», постріл. Мета — не «безстрашний охоронець», а собака, який після переляку має сміливість піти й перевірити, що це було, і здатний швидко заспокоїтися.

Плюси і мінуси породи