Історія походження породи ховаварт
Історія породи ховаварт сягає своїм корінням у глибоке Середньовіччя. Назва «Hovawart» походить зі середньоверхньонімецької мови, де «hova» означає «двір» (сучасне німецьке «Hof»), а «wart» — «сторож» або «охоронець» (сучасне «Wächter»). Таким чином, ховаварт — це «охоронець двору». Перші письмові згадки про собак із такою назвою та функціями з’являються в німецьких правових текстах, таких як «Саксонське зерцало» (близько 1274 року). У цих документах прописувалася відповідальність та штрафи за крадіжку чи вбивство такого собаки, що свідчить про їхню високу цінність.
Однак з часом, з появою інших порід, оригінальні ховаварти практично зникли. На початку XX століття група ентузіастів на чолі з видатним зоологом Куртом Кьонінгом (Kurt König) вирішила відродити цю легендарну породу. Вони не просто відтворювали її з нуля, а шукали в сільській місцевості Німеччини собак, які за типом та характером нагадували історичних «охоронців дворів». Ці собаки, відомі як «typ-hunde», стали основою для селекційної роботи. До них приливали кров німецьких вівчарок, ньюфаундлендів, кувасів та, можливо, таких порід як леонбергер, для отримання бажаних рис.
Перший офіційний розплідник ховавартів «Hovawarthof» був зареєстрований у 1922 році. Робота була довгою і кропіткою. Селекціонери приділяли величезну увагу не лише екстер’єру, але й робочим якостям: врівноваженості, інтелекту та природному інстинкту охорони. Після Другої світової війни, яка завдала значної шкоди поголів’ю, відновлення породи продовжилося з новою силою. У 1964 році порода Ховаварт була офіційно визнана Міжнародною кінологічною федерацією (FCI), що стало підтвердженням успішного відродження одного з найдавніших німецьких робочих собак.
Стандарт та зовнішній вигляд ховаварта
Ховаварт — це потужний, м’язистий собака середнього розміру, з дещо розтягнутим корпусом і благородною поставою. Виражений статевий диморфізм є характерною рисою породи: самці помітно більші та масивніші за самок. Його зовнішність поєднує силу та елегантність, а рухи легкі та розмашисті.
Голова та морда
Голова ховаварта потужна, з широким, опуклим чолом. Перехід від чола до морди добре помітний. Морда сильна, трохи звужується до носа, але не загострена. Довжина морди приблизно дорівнює довжині черепної частини. Спинка носа пряма. Губи щільно прилягають. Очі овальні, середнього розміру, темно-карого кольору, з пильним та розумним виразом. Вуха трикутні, висячі, високо посаджені, візуально розширюють голову.
Корпус та кінцівки
Шия міцна, середньої довжини, без підвісу. Спина пряма та міцна. Грудна клітка широка, глибока та потужна, забезпечує достатньо місця для серця та легень. Кінцівки сильні, прямі, з добре розвиненою мускулатурою. Лапи компактні, округлі, зі щільно зібраними пальцями. Хвіст довгий, сягає скакального суглоба, покритий густою шерстю. В спокійному стані опущений донизу, при збудженні піднімається над лінією спини, утворюючи красивий вигин.
Шерсть та забарвлення ховаварта
Шерсть у ховаварта довга, злегка хвиляста, щільно прилягає до тіла, з невеликим підшерстком. На грудях, животі, задній стороні кінцівок та хвості шерсть довша, утворює «очоси» та «штани». Ця структура шерсті чудово захищає собаку від негоди.
Стандарт породи визнає три варіанти забарвлення:
- Чорно-підпалий (Schwarzmarken): Основний колір — глибокий чорний, блискучий. Підпалини насиченого, середньо-рудого кольору чітко окреслені та розташовані над очима, на щоках, на горлі, на грудях (дві плями), на передніх і задніх кінцівках та під основою хвоста.
- Палевий (Blond): Насичений, блискучий рудувато-палевий колір, який світлішає до кінцівок та живота. Може варіюватися від світло-пісочного до яскраво-рудого.
- Чорний (Schwarz): Повністю чорний, блискучий колір по всьому тілу.
Невеликі білі плями на грудях, а також окремі білі волоски на пальцях та кінчику хвоста допускаються стандартом.
