Кінг чарльз спаніель

Історія цієї породи – це захоплююча подорож крізь століття, сповнена королівських інтриг та селекційних експериментів. Той-спаніелі (інша назва породи) названі безпосередньо за іменем англійського короля Чарльза II (Карла II), що присвячував надзвичайно багато уваги своїм чотирилапим домашнім улюбленцям. Кажуть, що монарх більше часу грався з собаками, ніж керував державою. Для виведення породи спершу відбирали невеликих щенят мисливських спанієлів – так декоративні малюки стали відомими ще у ХVІІ столітті.

Однак той собака, якого ми бачимо сьогодні, суттєво відрізняється від улюбленців короля Чарльза. У вікторіанську епоху в моду увійшли собаки з пласкими мордочками, привезені зі Сходу. Європейські заводчики, слідуючи трендам, почали схрещувати класичних спанієлів з азійськими породами. Саме вплив такої породи, як мопс, подарував кінг-чарльзу його характерну курносу мордочку та куполоподібну голову. Також у формуванні сучасного вигляду “чарлі” взяв участь японський хін, від якого було успадковано низько посаджені вуха та великі, широко розставлені очі.

На початку ХХ століття селекціонери вирішили професійно зайнятись розведенням кінг-чарльз-спаніелів вже як окремої, стабілізованої породи, яку було офіційно визнано. Цікаво, що історичні назви забарвлень збереглися донині і часто використовуються як синоніми назви породи в історичних документах. «Королівську» назву (King Charles) традиційно застосовують щодо собак чорно-підпалого окрасу, натомість червоних той-спаніелів називають рубіновими (Ruby), а плямистих біло-каштанових – бленхеймами (Blenheim).

Англійський той-спаніель – це невеликий, але міцний і вишуканий собака з дуже компактною тілобудовою (“cobby”, як кажуть англійці). Його зовнішність неможливо сплутати з іншими завдяки унікальній будові голови.

Голова та морда

Головна відмінність породи – це масивна, куполоподібна голова. Череп над очима має характерну опуклу форму. Перехід від лоба до морди (стоп) дуже глибокий і різкий. Морда дуже коротка, кирпата, ніс наче “вдавлений” в обличчя. Мочка носа велика, з широкими відкритими ніздрями, завжди забарвлена у чорний колір. Щелепа трохи вигнута вгору, що надає собаці характерного “зарозумілого”, але милого виразу. Очі – це дзеркало душі “чарлі”: вони дуже великі, темні, широко розставлені, але при цьому не повинні бути виряченими.

Корпус та кінцівки

Шия середньої довжини, вигнута, гордо несе голову. Спина коротка і пряма. Грудна клітка широка і глибока, що нетипово для багатьох декоративних порід. Кінцівки короткі, прямі, з міцним кістяком. Лапи компактні, часто зрощені пальці (це історична особливість породи, яка не вважається дефектом, якщо не заважає руху). Хвіст раніше купірували, але зараз він залишається природної довжини, прикрашений багатою бахромою шерсті, і собака несе його не вище рівня спини.

Шерсть та забарвлення

Королівського малюка вкриває довга шовковиста шерсть, що утворює красиві пасма (очоси) на вухах, ногах і хвості. Шерсть пряма, допустима легка хвилястість, але вона ніколи не повинна бути кучерявою. Структура шерсті м’яка, приємна на дотик.

Існує чотири визнаних типи забарвлення, які історично мали різні назви:

Це одне з найчастіших питань. Багато людей плутають ці дві породи, вважаючи їх одним і тим самим собакою, або просто різними “стрижками”. Насправді це дві абсолютно різні породи з різними стандартами. Щоб зрозуміти різницю, варто поглянути на кавалер кінг чарльз спаніеля – це спроба селекціонерів 1920-х років повернутися до “оригінального” типу собак часів Карла II, з довшою мордою.

• Морда: У “Кінга” вона пласка, курноса (брахіцефальна), у “Кавалера” – помірно довга, класична.
• Голова: У “Кінга” голова куполоподібна (“dome”), у “Кавалера” – пласка між вухами.
• Розмір: “Кінг чарльз” зазвичай менший і компактніший за “Кавалера”.
• Темперамент: “Кінги” більш стримані і тихі, тоді як “Кавалери” відомі своєю спортивністю і екстраверсією.

Кінг-чарльз-спаніель, зазвичай, визнає лише одного господаря, якому служить з особливою, майже фанатичною відданістю. Це не означає, що він не любитиме інших членів сім’ї, але “свою” людину він виділятиме завжди. Він вимагає від власника постійної уваги і ніжного ставлення, зате віддячує йому повною самовіддачею. Це класичний “собака-компаньйон”, який був створений для того, щоб лежати на шовкових подушках або на колінах.

Цьому життєрадісному, але спокійному собаці не властива агресія. Вони дуже лагідні. Проте, незважаючи на мініатюрний розмір, він здатен постояти за себе і продемонструвати неспівмірну маленькому зростові сміливість, якщо відчує загрозу для господаря. Королівський малюк добре лагодить з дітьми, але краще почувається в сім’ях з дітьми старшого віку, які розуміють, як поводитися з тендітною твариною. Через свою будову морди вони можуть хропіти уві сні, що багато власників вважають милою особливістю.

На відміну від тер’єрів, вони не гіперактивні. Їм не потрібно бігати марафони – достатньо спокійної прогулянки парком. Це робить їх ідеальними компаньйонами для літніх людей або мешканців квартир.

Кінг чарльз спаніель (англійський той-спаніель) — придворний аристократ на монарших колінах: ніжний, лагідний, спокійний і тихий. Це давня декоративна порода з куполоподібною головою й шовковою шерстю, улюбленець англійських королів (названий на честь Чарльза II). Це відданий кімнатний компаньйон, що живе заради тепла й уваги господаря. Порода потребує дбайливого нагляду за здоров’ям: головний ризик — мітральна недостатність серця (MVD), а вкорочена брахіцефальна морда робить її чутливою до спеки; трапляються також вивих колінної чашечки й хвороби очей.

Як і більшість порід з екстремальними зовнішніми рисами (пласка морда, куполоподібна голова), ці собаки мають схильність до специфічних проблем. Майбутній власник повинен знати про них заздалегідь. Такий домашній улюбленець може страждати на захворювання очей, органів дихання і опорно-рухового апарату.

Серцево-судинні захворювання

Найбільш серйозною проблемою породи є міксоматозна дегенерація мітрального клапана (MVD). Це захворювання, при якому клапан серця починає протікати, що призводить до серцевої недостатності. Регулярні огляди у кардіолога (ЕхоКГ серця) є обов’язковими для цієї породи починаючи з раннього віку.

Очі та дихання

До характерних проблем із зором належать катаракта, глаукома та дистрофія рогівки. Також поширений ентропіон (заворот повіки всередину), що травмує очне яблуко віями. Великі очі легко травмувати під час ігор, тому слід бути обережним. Через вкорочену морду собаки погано переносять спеку і можуть мати проблеми з диханням (брахіцефалічний синдром).

Неврологія та опорно-руховий апарат

Зустрічається вивих колінної чашечки (патела) і пошкодження міжхребцевих дисків. Однак найспецифічнішою хворобою є сирингомієлія (SM) — стан, коли розмір черепа замалий для мозку, що призводить до порушення циркуляції спинномозкової рідини. Це викликає сильний біль. Симптомом може бути “почісування повітря” біля шиї. Також можливий крипторхізм у псів. Довгі вуха маленького спаніеля схильні до інфікування і запалення, оскільки погано вентилюються.

Хоча шерсть кінг чарльза виглядає розкішно, догляд за нею не такий складний, як, наприклад, за шерстю тибетського тер’єра, який потрбує значно більше часу на грумінг. Англійські той-спаніелі – охайні собаки, але їхня краса вимагає системності.

• Розчісування: 2-3 рази на тиждень. Слід запобігати сплутуванню довгої шерсті, надаючи особливу увагу “проблемним” зонам: за вухами, під пахвами (на ліктях) і між задніми лапами. Використовуйте металевий гребінець та щітку з натуральної щетини.
• Купання: Загальні ванни слід здійснювати лише раз або двічі на місяць. Ніколи не використовуйте косметичні засоби, призначені для людей – мити королівського спанієля слід спеціальним м’яким шампунем для довгошерстих собак, обов’язково використовуючи кондиціонер.
• Догляд за мордочкою: Складки на морді потребують щоденного огляду. Їх треба протирати вологим ватним диском, а потім висушувати, щоб уникнути попрілостей та грибкових інфекцій.
• Вуха: Оскільки вуха висячі й важкі, їх треба регулярно провітрювати та чистити спеціальними лосьйонами, щоб уникнути отитів.

Кінг-чарльз-спаніелі відрізняються досить м’яким харатером, тому жорсткі методи дресирування з ними неприпустимі. Вони можуть замкнутися в собі, якщо на них кричати. Найкращий метод – позитивне підкріплення (ласощі та похвала). Вони можуть легко навчитись різноманітним трюкам і будуть вдячні за увагу.

Важливо приділити увагу соціалізації. Природна, хоч і помірна, енергія цих маленьких собак вимагає виходу, тому подбайте про фізичні вправи, ігри і прогулянки. Обмеження в русі може стати причиною поганого настрою і деструктивної поведінки Вашого королівського малюка. Йому властива певна витривалість, проте не забувайте про схильність до перегріву через коротку морду. Влітку гуляйте лише вранці та ввечері.

Собаки з маленькою вагою особливо чутливі до незбалансованості раціону. Окрім того, ця порода – відомі жебраки, які майстерно використовують свій жалібний погляд, щоб отримати смаколик. Ожиріння для кінг чарльза – це величезний ризик для серця та суглобів.

Важливо уважно вивчайте склад комерційного корму (клас супер-преміум або холістік), щоб підібрати оптимальний продукт для дрібних порід з низькою активністю. Якщо у Вас є змога присвятити час собачій кухні – необхідний баланс натурального харчування доведеться розраховувати з ветеринарним дієтологом. Встановіть чіткий графік годувань і не дозволяйте домашньому улюбленцю наповнювати шлунок перед прогулянкою – різкі рухи на повний шлунок можуть спричинити проблеми з травленням. Для напоювання хвостатого малюка використовуйте свіжу чисту воду, яка повинна завжди бути у мисці, але для собак з довгими вухами краще купувати спеціальні високі й вузькі миски (“spaniel bowls”), щоб вуха не потрапляли у воду.

• Королівський указ: Існує легенда, що король Чарльз II видав спеціальний указ, який дозволяв собакам цієї породи заходити в будь-яку публічну установу Великобританії, включаючи Парламент. Хоча юридична сила цього міфу сьогодні сумнівна, він гарно ілюструє статус породи.
• Втрата голови: Марія Стюарт, королева шотландців, йшла на страту в супроводі свого вірного той-спаніеля, який ховався в складках її сукні до останнього моменту.
• Рідкість: На відміну від свого популярного родича Кавалера, класичний Кінг Чарльз сьогодні є досить рідкісною породою, що робить зустріч з ним справжньою удачею для кінологів.