Історія породи: від палаців до сучасних домівок
Історія цієї породи - це захоплююча подорож крізь століття, сповнена королівських інтриг та селекційних експериментів. Той-спаніелі (інша назва породи) названі безпосередньо за іменем англійського короля Чарльза II (Карла II), що присвячував надзвичайно багато уваги своїм чотирилапим домашнім улюбленцям. Кажуть, що монарх більше часу грався з собаками, ніж керував державою. Для виведення породи спершу відбирали невеликих щенят мисливських спаніелів – так декоративні малюки стали відомими ще у ХVІІ столітті.
Однак той собака, якого ми бачимо сьогодні, суттєво відрізняється від улюбленців короля Чарльза. У вікторіанську епоху в моду увійшли собаки з пласкими мордочками, привезені зі Сходу. Європейські заводчики, слідуючи трендам, почали схрещувати класичних спаніелів з азійськими породами. Саме вплив такої породи, як мопс, подарував кінг-чарльзу його характерну курносу мордочку та куполоподібну голову. Також у формуванні сучасного вигляду «чарлі» взяв участь японський хін, від якого було успадковано низько посаджені вуха та великі, широко розставлені очі.
На початку ХХ століття селекціонери вирішили професійно зайнятись розведенням кінг-чарльз-спаніелів вже як окремої, стабілізованої породи, яку було офіційно визнано. Цікаво, що історичні назви забарвлень збереглися донині і часто використовуються як синоніми назви породи в історичних документах. «Королівську» назву (King Charles) традиційно застосовують щодо собак чорно-підпалого окрасу, натомість червоних той-спаніелів називають рубіновими (Ruby), а плямистих біло-каштанових – бленхеймами (Blenheim).
Як виглядає кінг чарльз спаніель: детальний опис зовнішності
Англійський той-спаніель – це невеликий, але міцний і вишуканий собака з дуже компактною тілобудовою («cobby», як кажуть англійці). Його зовнішність неможливо сплутати з іншими завдяки унікальній будові голови.
Голова та морда
Головна відмінність породи - це масивна, куполоподібна голова. Череп над очима має характерну опуклу форму. Перехід від лоба до морди (стоп) дуже глибокий і різкий. Морда дуже коротка, кирпата, ніс наче «вдавлений» в обличчя. Мочка носа велика, з широкими відкритими ніздрями, завжди забарвлена у чорний колір. Щелепа трохи вигнута вгору, що надає собаці характерного «зарозумілого», але милого виразу. Очі - це дзеркало душі «чарлі»: вони дуже великі, темні, широко розставлені, але при цьому не повинні бути виряченими.
Корпус та кінцівки
Шия середньої довжини, вигнута, гордо несе голову. Спина коротка і пряма. Грудна клітка широка і глибока, що нетипово для багатьох декоративних порід. Кінцівки короткі, прямі, з міцним кістяком. Лапи компактні, часто зрощені пальці (це історична особливість породи, яка не вважається дефектом, якщо не заважає руху). Хвіст раніше купірували, але зараз він залишається природної довжини, прикрашений багатою бахромою шерсті, і собака несе його не вище рівня спини.
Шерсть та забарвлення
Королівського малюка вкриває довга шовковиста шерсть, що утворює красиві пасма (очоси) на вухах, ногах і хвості. Шерсть пряма, допустима легка хвилястість, але вона ніколи не повинна бути кучерявою. Структура шерсті м’яка, приємна на дотик.
Існує чотири визнаних типи забарвлення, які історично мали різні назви:
| Назва забарвлення | Опис кольорів |
|---|---|
| Кінг Чарльз (King Charles) | Насичений глянцевий чорний з яскравими махагоновими (рудими) підпалинами на морді, ногах, грудях та під хвостом. Білі плями небажані. |
| Принц Чарльз (Prince Charles) | Триколор: перлинно-біла основа з чітко окресленими чорними плямами та рудими підпалинами. |
| Бленхейм (Blenheim) | Перлинно-біла основа з добре розподіленими каштаново-червоними плямами. Бажана наявність ромбовидної плями («spot») на тім’ї. |
| Рубін (Ruby) | Суцільний насичений каштаново-червоний колір без жодних білих плям. |
