Левретка, також відомий як малий італійський хорт або італійський грейхаунд (Italian Greyhound) – це витончений домашній улюбленець, який поєднує в собі аристократичну декоративну зовнішність і справжню, палку вдачу мисливських борзих. Придворний пес, якого залюбки зображали в мистецтві античності, Відродження та класицизму, сьогодні став ідеальним компаньйоном для багатьох містян, які цінують естетику та відданість. Дати раду з характером левретки непросто, зате вона вимагає відносно нескладного фізичного догляду. Цьому собаці потрібен чуйний господар, сім’я з дітьми старшого віку або пара людей, які мають час на спілкування з твариною. Головне – забезпечити цьому мініатюрному атлету приязну атмосферу, захист від холоду і достатню кількість уваги. Дізнайтесь більше на Tvaryny.
Левретка, італійський грейхаунд: короткий огляд та візитна картка
Левретка, італійський грейхаунд: короткий огляд та візитна картка · 7
| Характеристика | Дані |
|---|---|
| Країна походження | Італія |
| Призначення | Собака-компаньйон, біговий собака |
| Класифікація МКФ | Група 10 (Хорти), Секція 3 (Короткошерсті хорти) |
| Тривалість життя | 12–15 років (зустрічаються довгожителі до 16–17) |
| Зріст у холці | 32–38 см (стандарт FCI), до 38–40 см (стандарт AKC) |
| Вага | Максимум 5 кг (бажано 3.5–4.5 кг) |
| Тип шерсті | Коротка, тонка, атласна, без підшерстя |
Анатомія грації: як виглядає Левретка
Левретки – це аеродинаміка у чистому вигляді. Їх легко впізнати на живописних полотнах та на сучасному собачому майданчику серед інших порід. Це модель собачого світу: довгонога, суха, без краплі зайвого жиру. Корпус італійського грейхаунда вписується у квадрат, хоча візуально собака часто здається вищою, ніж довшою.
- Голова: Вузька і довга, нагадує наконечник стріли. Довжина голови може сягати майже 40% від висоти собаки в холці. Перехід від чола до морди виражений дуже слабо.
- Очі: Дуже великі, темні, широко посаджені. Погляд левретки часто описують як «вологий» або «благальний». Він настільки виразний, що здатен розтопити серце навіть суворого критика собак.
- Вуха: Маленькі, з тонким хрящем, посаджені високо. У спокійному стані вони закладені назад уздовж шиї (так зване вухо «троянда»). Коли собака насторожується, вуха піднімаються біля основи, а кінчики залишаються спрямованими вбік («летючі вуха»).
- Тулуб: Характеризується вигнутою лінією верху (арка), що є типовим для хортів. Грудна клітка вузька, але глибока, опускається до ліктів, що забезпечує великий об’єм легень для бігу. Живіт сильно підтягнутий.
- Кінцівки: Довгі, сухі, з вираженою мускулатурою стегон. Лапи подовжені («заячі»), що дає змогу робити потужний поштовх.
- Хвіст: Низько посаджений, тонкий навіть біля основи, звужується до кінця. Часто підтиснутий між задніми ногами, що не завжди означає страх, а є анатомічною особливістю.
Шерсть у левреток дуже коротка, тонка, шовковиста на дотик, повністю позбавлена підшерстя. Вона виблискує на сонці, наче атлас, однак помітно линяє дрібними «голками» впродовж усього року, особливо під час стресу. Щодо забарвлення, то тут існують розбіжності між стандартами. Європейський стандарт (FCI) визнає лише суцільні забарвлення: чорний, сірий (блакитний), ізабелла (бежевий) у всіх відтінках. Білі плями дозволені лише на грудях та лапах. Американський стандарт допускає будь-які кольори та плямистість, крім тигрового та чорно-підпалого.
Цікаві факти про левреток
- Королівський статус: Левретка була єдиною породою собак, якій дозволялося бути присутньою на офіційних прийомах при дворі королеви Вікторії.
- Живі грілки: У середньовічних замках, де було холодно і сиро, левреток використовували як живі грілки в ліжках аристократів.
- Рекорд швидкості: Попри малий зріст, левретка може розвивати швидкість до 40 км/год.
- Усмішка: Багато власників стверджують, що левретки вміють усміхатися, оголюючи зуби в момент радості (що неспеціалісти можуть сплутати з оскалом).
