Басенджи

Ці незвичайні собаки були створені самою природою, без селекційного втручання людини. Це ставить їх в один ряд з так званими “примітивними” породами (в кінологічному сенсі це означає “первісний”, а не “простий”). Вважається, що басенджи – одні з найдревніших собак на Землі. Їх зображення були знайдені на барельєфах у гробницях фараонів Стародавнього Єгипту, зокрема у похованні Тутанхамона. Збереглися навіть ретельно забальзамовані мумії цих собак, що свідчить про їх високий статус — вони вважалися живими оберегами та дорогоцінними подарунками. Історично вони дуже близькі до іншої древньої породи — фараонового собаки, хоча їх шляхи розвитку розійшлися тисячоліття тому.

Після занепаду єгипетської цивілізації сліди цих собак загубилися, але, як виявилося, вони продовжували жити в країнах Центральної і Західної Африки, вгору за течією Нілу. Вважається, що ці собаки жили разом з племенами пігмеїв та інших народів, які мешкали в густих лісах Африки. Там вони виконували роль незамінних помічників на полюванні.

У Європі басенджи уперше були представлені на виставці Крафта в 1895 році; у той час їх називали “собаки джунглів” або “конго-тер’єри”. На жаль, перші спроби вивезти їх до Старого Світу закінчилися трагічно — собаки гинули від чумки, до якої у них не було імунітету. “Басенджи” – цих собак стали називати набагато пізніше. Слово “Басенджи”, в перекладі з одного з діалектів народів Конго, означає “собака, що стрибає вгору і вниз” або “лісова істота”.

Здавна племена Африки використовували цих собак в загонному полюванні на дичину, мавп, великих очеретяних щурів і навіть на антилоп. Щоб побачити здобич у високій слоновій траві, басенжди високо підстрибують (роболять “свічку”), звідси і з’явилася така назва. Цілеспрямоване і, головне, успішне розведення собак цієї породи розпочалося лише з 30-х років 20-го століття в Англії, а згодом і в США. Міжнародна федерація кінологів (FCI) остаточно визнала та затвердила стандарт басенджи в 1964 році (зі змінами).

Басенджи – собака невеликого зросту, легкої, аристократичної і напрочуд пропорційної статури. Це втілення грації та атлетизму в компактному розмірі. Їхні рухи легкі, наче у газелі, з довгим кроком.

• Голова: Красиво виточена, звужується до носа. Череп плоский, в міру широкий. Головною “родзинкою” є тонкі зморшки на лобі, що рясно з’являються у басенжди, коли він чимось зацікавлений або зосереджений, надаючи йому “стурбованого” виразу.
• Вуха: Стоячі, високо посаджені, невеликого розміру, з гострими кінчиками. Вони злегка нахилені вперед, наче капюшон кобри, що додає морді уважного виразу.
• Очі: Мигдалеподібної форми, посаджені косо, темного кольору. Погляд розумний, загадковий і пронизливий.
• Корпус: Шия досить довга, міцна, з гарним загривком, плавно переходить у пряму і коротку спину. Грудна клітка глибока, овальної форми, з опуклими ребрами, що свідчить про витривалість. Живіт помітно підтягнутий, формуючи елегантний силует.
• Хвіст: Це індикатор чистокровності та настрою. Високо поставлений, сідничні горби виступають за лінію кореня хвоста. Він туго закручений в одне або подвійне кільце і щільно притиснутий до крупа.
• Кінцівки: Прямі, тонкоксті, але міцні. Лапи компактні, овальної форми, “не розпущені”, з товстими подушечками.

Варіації забарвлення

Шерсть тонка, дуже м’яка, коротка і щільно прилегла до тіла. Вона виблискує на сонці, як мідь. Стандарт виділяє чіткі типи забарвлень:

1. Рудо-білий: Насичений червоно-рудий колір.
2. Чорно-білий: Глибокий чорний без домішок бурого.
3. Триколор: Чорно-білий з яскравими рудими підпалинами над очима (так звані “динні насінини”), на вилицях та біля хвоста.
4. Тигровий: Чорні смуги на червоно-рудому фоні (найбільш пізнє визнане забарвлення).

Важлива деталь: на грудній клітці, кінчику хвоста і лапах обов’язково має бути білий колір. Білими також можуть бути комір, проточина на голові і частково кінцівки, але білий колір ніколи не повинен домінувати над основним забарвленням.

При такому невеликому рості, басенджи – досить серйозні собаки з твердим стрижнем, сміливі, рішучі і безстрашні. Ці собаки люблять незалежність і свободу більше, ніж смаколики. Вони не будуть сліпо підкорятися своєму господареві, як вівчарки. Басенджи схильні до самостійного аналізу ситуації та прийняття рішень. Ця риса споріднює їх з іншою аборигенною породою — ханаанським собакою, який також зберіг первісні інстинкти виживання. Цей факт жодним чином не позначається на їх чудовому вмінні полювати; просто ці стародавні собаки не люблять безглуздих, на їхню думку, команд, а працюють басенджи завжди з ентузіазмом, якщо бачать мету.

Кіт у тілі собаки

Власники часто жартують, що у них вдома живе кіт. І це не далека від істини правда. Басенджи не люблять воду і дощ (можуть відмовитися виходити на вулицю в мряку), вони обожнюють спати на підвищеннях, спостерігаючи за всім згори, і вони неймовірно чисті. Ви часто можете побачити, як басенджи вилизує себе лапою.

Ці собаки абсолютно не люблять сторонніх, вони неспокійні, коли на їх території з’являються чужинці. Навряд чи басенджи підпустить Вас до себе, якщо Ви не зустрічалися раніше — він буде тримати дистанцію, не виявляючи агресії, але й не виляючи хвостом. Таку поведінку потрібно поважати, адже басенджи – справжні зграєві собаки, які ніжні до “своїх” (членів сім’ї), і вкрай підозрілі до “чужих”.

Басенджі — майже «котяча» порода з Африки: чистоплотний, незалежний і «нелаючий» (будова гортані дає не гавкіт, а характерний «йодль»). Породна загроза здоровʼя — синдром Фанконі (спадкова хвороба нирок), а також прогресуюча атрофія сітківки. Сильний мисливський інстинкт робить його небезпечним для дрібних тварин, а упертий характер вимагає досвідченого власника.

В цілому, це дуже здорова порода, адже вона пройшла жорсткий природний відбір в джунглях Африки. Однак, розведення в обмеженому генофонді призвело до схильності до певних генетичних захворювань. Майбутній власник повинен знати про них обов’язково.

• Синдром Фанконі: Це “ахіллесова п’ята” породи. Серйозне генетичне захворювання нирок, при якому порушується зворотне всмоктування корисних речовин (глюкози, амінокислот). Нирки перестають фільтрувати, і організм повільно виснажується. Це захворювання дуже небезпечне, якщо його вчасно не виявити.
  Симптоми: Пес у величезних кількостях п’є воду, дуже часто мочиться, втрачає вагу при гарному апетиті, стає млявим.
  Діагностика: Тест-смужки на наявність цукру в сечі (при нормальному рівні цукру в крові). Існує ДНК-тест, який дозволяє виявити носіїв. Купуйте цуценят тільки від перевірених батьків (статус “Clear” або “Carrier”, але не “Affected”).
• Дисплазія тазостегнового суглоба: Захворювання, при якому голівка стегна неправильної форми нещільно сидить в вертлюжній западині. Це призводить до кульгавості та артриту. Спровокувати це захворювання можнна надмірним навантаженням в ранньому віці. Поки щеня росте, не дозволяйте йому постійно бігати сходами вниз.
• Прогресуюча атрофія сітківки (PRA): Офтальмологічна проблема, яка може призвести до повної сліпоти. Зазвичай проявляється в зрілому віці.
• Гіпотиреоз: Недостатня функція щитоподібної залози. Може призводити до ожиріння, проблем з шерстю та млявості.

Для того, щоб у Вашого вихованця не виникало проблем з травним трактом, йому необхідно правильно харчуватися і багато рухатися. Також не забувайте вчасно вакцинувати собаку. Перші щеплення рекомендується робити строго за графіком, щоб цуценя було захищене від інфекційних хвороб (парвовірус, чумка), якими дуже легко заразитися на прогулянці. Уважно стежте за вихованцем і не дозволяйте йому підбирати їжу на вулиці — басенджи славляться як “пилососи”.

Тут вас чекає приємний сюрприз. Басенджи – одні з найлегших у догляді собак. Вони практично не линяють рясно (шерсть сиплеться, але вона дрібна і не застряє в килимах “намертво”), і, що найголовніше, вони не смердять. Навіть мокрий басенджи пахне скоріше мокрою вовною светра, ніж собакою.

• Шерсть: Потрібно час від часу вичісувати спеціальною гумовою рукавичкою для того, щоб видаляти відмерлі волоски і масажувати шкіру.
• Купання: Купати таку собаку потрібно тільки в міру сильних забруднень, а це буває досить рідко. Вони самі обходять калюжі десятою дорогою. Обов’язково використовуйте гіпоалергенні шампуні.
• Очі та вуха: Регулярно оглядайте та чистіть вушка вихованцеві ватним диском, промивайте йому очі відваром ромашки або спеціальним лосьйоном при потребі.
• Кігті: Не забувайте щомісяця (а краще раз на два тижні) підстригати басенджи кігті. Вони у них міцні і ростуть швидко. Довгі кігті заважають правильній поставі лапи.
• Одяг: Оскільки у породи немає підшерстя, вони дуже мерзнуть взимку. Вам знадобиться гардероб: дощовик на осінь і теплий комбінезон на зиму.

Басенджи – неймовірно енергійні собаки, яким треба дуже багато рухатись. Їм буде досить складно жити в квартирі, якщо ви не готові до довгих прогулянок. Крім того, з басенджи категорично не можна гуляти без повідка в місцях, де по близькості є траси. На жаль, дуже часто басенджи гинуть під колесами автомобілів. Чому?

Враховуйте, що у собак цієї породи гіпертрофований мисливський інстинкт. Коли басенджи бачить ціль (кішку, білку, пакет, що летить), його вуха “вимикаються”. Його неможливо приборкати криком, а це означає, що басенджи кого-небудь завжди переслідуватиме. А постійний вигул на короткому повідку не задовольнить усі потреби цієї тварини. Звичайно, найкраще цим собакам буде в будинку з надійно огородженою територією (паркан має бути високим і вкопаним у землю, бо вони роблять підкопи).

Басенжди – горді і примхливі створіння, яких досить важко дресирувати за класичними схемами “службових” собак. Вони, звичайно, дуже розумні (навіть хитрі), але занадто незалежні. Басенджи не люблять підкорятися заради самого підкорення, ними дуже складно керувати методом примусу. Якщо ви почнете тиснути на басенджи, він просто “закриється” в собі або огризнеться.

Проте, якщо Ви з розумом підійдете до занять з басенджи і враховуватимете усі особливості цього собаки (використовуючи клікер, багато смакоти та гру), то Вам обов’язково вдасться знайти з ним спільну мову. Басенджи – чудові мисливці, вчити цьому ремеслу їх не треба, у них найсильніший природжений інстинкт і прекрасний нюх. В цьому вони схожі на родезійських ріджбеків, які теж є вихідцями з Африки і працюють по звіру самостійно.

Порада кінолога: Займіться з басенджи курсингом (біг за механічним зайцем). Це легальний спосіб “випустити пару” і задовольнити їхню пристрасть до переслідування. Якщо їм бракуватиме навантажень, вони здатні перевернути у будинку все верх дном.

Також басенджи досить часто крадуть їжу зі столу. Це не шкідливість, це інстинкт збирача. Відучити від цього практично неможливо — простіше прибирати їжу.

Правильне харчування – запорука здоров’я Вашого пса. У басенджи дуже швидкий метаболізм, але вони схильні до набору зайвої ваги, якщо мало рухаються. Багато заводчиків рекомендують змішане харчування або якісні холістики.

Вибираючи корм, обов’язково звертайте увагу на склад, в якому не повинно бути незрозумілих субпродуктів (пір’я, роги). Також не придбавайте корми, що містять штучні барвники, ароматизатори і консерванти — у басенджи часто буває алергія. Якщо корм підійде тварині, вона буде активною і життєрадісною, з блискучою шерстю.