Плотт хаунд (Гончак Плотта)

Історія цієї породи нагадує захоплюючий історичний роман. Все почалося в 1750 році, коли молодий німецький іммігрант на ім’я Йоганнес Плотт (Johannes Plott) ступив на американську землю. З собою він привіз не лише надію на нове життя, а й п’ятьох ганноверських гончаків (Hanoverian Schweisshund). Ці собаки в Німеччині використовувалися для полювання на кабана і славилися своєю здатністю йти по холодному сліду.

Оселившись у горах Північної Кароліни, сім’я Плоттів продовжила розводити цих собак, відбираючи лише найкращих для полювання на ведмедів та кабанів. Протягом семи поколінь, що складає понад 200 років, порода залишалася виключно сімейною справою. Плотти рідко схрещували своїх собак з іншими породами, що дозволило зберегти унікальний німецький тип. Лише одного разу, за переказами, була додана кров “леопардового собаки” (можливо, катахули або іншого місцевого типу), щоб додати енергії та покращити робочі якості. Це різко відрізняє їх від інших кунхаундів, таких як чорно-підпалий кунхаунд, який формувався переважно на базі бладхаундів та фоксхаундів.

Плотт хаунд — це атлет у світі собак. Перше, що кидається в очі — це потужна мускулатура під тонкою, блискучою шкірою. Це не масивний пес, як ротвейлер, але він випромінює силу і швидкість. Тіло трохи розтягнуте, що забезпечує широкий крок і витривалість на довгих дистанціях.

Шерсть та забарвлення: Візитівкою породи є тигрове забарвлення (brindle). Фон може варіюватися від жовтого до темно-коричневого, майже чорного, з темними смугами. Також зустрічаються однотонні чорні особини (часто з тигровим відливом на лапах) та рідкісні “баскінські” варіанти. Шерсть коротка, густа, здатна захистити собаку від колючих чагарників та негоди. Шкіра еластична, але не повинна утворювати сильних складок, як у бладхаунда.

Голова: Череп плоский, морда довга і сильна. Вуха висячі, середньої довжини, досить широкі, але не такі довгі, як у інших кунхаундів. Очі — дзеркало душі мисливця: уважні, розумні, горіхового або темно-коричневого кольору.

Характер Плотт хаунда — це складний коктейль з мисливського азарту та безмежної любові до своєї зграї. Це собака подвійного призначення: нещадний звір у лісі та ніжний друг удома. Однак, майбутнім власникам варто пам’ятати про декілька ключових аспектів психіки цієї породи.

• Впевненість та сміливість. Плотт не знає страху. Ця собака виводилася для того, щоб зупиняти ведмедя вагою в 200 кілограмів. У повсякденному житті це проявляється як абсолютна впевненість у собі. Вони не істеричні і не полохливі.
• Територіальність. На відміну від багатьох гончаків, які раді всім незнайомцям, Плотт може бути настороженим і проявляти охоронні якості. Він захищатиме свою територію та миску з їжею (тому важливо з дитинства працювати над харчовою агресією).
• Гучний голос. “Спів” Плотта — це окремий вид мистецтва. У них гучний, пронизливий гавкіт, який мисливці називають “рев”. Це прекрасно в лісі, коли треба знайти собаку, але може стати катастрофою в багатоквартирному будинку.

Соціалізація є критично важливою. Без неї природна недовіра до чужих може перерости в агресію. Якщо порівнювати їх з іншими мисливцями, то, наприклад, крапчасто-блакитний кунхаунд може бути більш м’яким у спілкуванні, тоді як Плотт — це серйозний “роботяга” з більш жорстким стрижнем.

Гончак Плотта — це не просто собака, що біжить за запахом. Це інтелектуальний мисливець. Вони відомі своєю здатністю розплутувати найскладніші сліди (“cold trailing”). Коли Плотт бере слід, він повністю трансформується. Його голос змінюється на характерний, ритмічний гавкіт, який дозволяє мисливцю розуміти, на якій стадії перебуває погоня.

Цікаво, що порода має надзвичайно високий больовий поріг. У запалі боротьби з кабаном або ведмедем собака може отримати серйозні травми, але продовжуватиме утримувати звіра до приходу господаря. Така затятість ріднить їх з тер’єрами. Наприклад, маленький, але відважний паттердейл-тер’єр теж славиться своєю безкомпромісністю в норі, як і Плотт у відкритому бою. Обидві породи працюють “на контакт”, що вимагає від власника особливої уваги до безпеки тварини.

Дресирування Плотт хаунда — це виклик вашому терпінню та педагогічним здібностям. Вони розумні, але не в тому сенсі, що будуть приносити вам капці за першим проханням. Їхній інтелект спрямований на вирішення завдань: як дістати їжу, як відкрити двері, як наздогнати кота. Ось основні принципи роботи з цією породою:

1. Лідерство без насилля. Плотт не поважатиме слабкого господаря, але замкнеться в собі від жорстокості. Потрібен твердий, послідовний підхід. “Ні” має означати “ні” завжди, а не тільки коли у вас поганий настрій.
2. Робота з носом. Найкраща нагорода для Плотта — це можливість використати свій нюх. Ігри в “пошук”, ментейлінг (пошук людей) або курсінг стануть чудовою альтернативою реальному полюванню.
3. Рання соціалізація. Знайомте цуценя з іншими собаками, людьми, звуками міста. Це допоможе уникнути надмірної підозрілості в дорослому віці.

Важливо розуміти, що Плотт може бути впертим. Якщо він взяв слід, відкликати його командою “до мене” — завдання рівня “майстер”. Тому відпрацювання ідеального послуху — це питання безпеки собаки.

Гончак Плотта — мускулистий гірський слідопит із тигровим (бріндл) окрасом: відважний, витривалий і відданий, єдиний кунхаунд німецького коріння, виведений у горах Північної Кароліни для полювання на ведмедя й кабана. Удома він ласкавий, у полі — безстрашний, із дуже сильним мисливським інстинктом і гучним голосом. Загалом це здорова порода; головні ризики — дисплазія суглобів, ризик завороту шлунка й отити.

В цілому, Плотт хаунд — здорова порода, яка сформувалася в суворих умовах природного відбору. Слабкі та хворі особини просто не виживали в горах і не допускалися до розведення. Проте, як і будь-яка порода, вони мають свої схильності до певних захворювань. Власникам варто бути уважними.

Енергійний собака потребує якісного палива. Харчвання Плотт хаунда повинно базуватися на високобілковій дієті, особливо якщо пес активно працює або тренується. Дешеві корми з великою кількістю наповнювачів (кукурудза, соя) не дадуть потрібної енергії і можуть призвести до проблем з травленням.

Натуральне харчування: Основа — м’ясо (яловичина, птиця), субпродукти, морська риба. Додавайте овочі (кабачок, морква) та кисломолочні продукти. Каші (рис, гречка) лише як джерело вуглеводів в невеликій кількості.
Сухий корм: Обирайте клас “супер-преміум” або “холістік” для активних порід великих та середніх розмірів.