Плотт хаунд, або гончак Плотта (Plott Hound) — єдиний американський кунхаунд, чий родовід ведуть не від англійських фоксхаундів, а від німецьких гончаків, привезених у Північну Кароліну в середині XVIII століття. Це не декоративна деталь біографії: порода формувалася для роботи по ведмедю й кабану, а не по єноту, і саме звідси її витривалість, голос, хватка й та міра самостійності, яку новачок часто сприймає за впертість. Нижче — розбір за первинними джерелами: обидва чинні стандарти (UKC і AKC), текст закону штату та ветеринарна література про породу. Дізнайтесь більше на Tvaryny.
Що насправді означає «двісті років родинної лінії»
Це найцікавіше й найчастіше перебріхуване місце в історії породи. Теза «родина вела лінію понад двісті років» правдива в одному сенсі й завелика в іншому — розберімо обидва.
Правда про тривалість. Від приїзду 1750 року й до національної слави у 1930–1940-х собаки залишалися передусім родинною справою Плоттів у західній Північній Кароліні — це близько семи людських поколінь. Такої безперервності немає у більшості порід, і саме вона дала плоттам упізнаваний тип задовго до появи будь-якого писаного стандарту.
Але «вели» не означає «записували». NCpedia зазначає прямо: родина Плоттів не вела письмових записів про своїх собак. Тобто двохсотрічна лінія — це усно передана родинна традиція та репутація серед мисливців, а не збережений письмовий родовід. Коли трапляється формулювання «задокументована двохсотрічна лінія», воно приписує породі більше, ніж дозволяє джерело.
І «чиста» — теж із застереженнями. Тут два чинні реєстри розповідають різне, і це варто знати:
- Версія UKC. Плотт «нібито тримав лінію цілком чистою, без прилиття крові». 1780 року зграя перейшла до Генрі Плотта. Невдовзі мисливець із Джорджії, який розводив власну лінію плямистих «леопардових» ведмежих собак, приїхав подивитися на плоттів — і на рік узяв одного з найкращих плем’яних кобелів до своїх сук. UKC називає це єдиним відомим випадком прилиття нової крові за всю історію породи в Америці.
- Версія AKC. У нарисі AKC той самий Генрі Плотт схрещував родинну зграю з місцевими собаками — і саме звідти вийшов мисливець на велику дичину, якого спершу звали «собакою Плотта», потім плотт хаундом, а тоді просто плоттом.
- Епізод близько 1900 року. UKC згадує Дж. П. Фергюсона, сусіда родини, який сильно вплинув на породу й ретельно вивчав тогочасні лінії Блевінса та Кейбла. Наскільки він використав ці крові у власній програмі розведення, UKC чесно позначає як невідоме.
Формула, що витримує перевірку, виглядає так: німецька основа плюс понад два століття родинної селекції в горах плюс щонайменше одне визнане прилиття сторонньої крові й кілька епізодів, про які реєстри пишуть «невідомо». Вона пояснює, чому плотт стоїть осібно серед кунхаундів, і водночас не робить із породи генетичний заповідник, яким вона не була.
Реєстри: UKC, AKC і питання FCI
Порода живе у двох американських системах, і це впливає на все — від назви до цифр у стандарті.
- UKC — 1946 рік. Найдавніша й досі основна «робоча» реєстрація. Чинна редакція стандарту — від 1 січня 2020 року, сам текст має копірайт 1982 року. Порода йде у групі гончаків по сліду (Scenthound Group).
- AKC — дві дати, які часто плутають. Офіційний стандарт AKC затверджено в червні 1998 року й уведено в дію 1 жовтня 1998 року. А рік визнання породи в AKC — 2006, група гончаків (Hound Group). Джерела, які називають 1998-й «роком визнання AKC», насправді називають рік стандарту. Це різні події — тому обидві дати правильні, просто про різне.
- FCI. У номенклатурі Міжнародної кінологічної федерації стандарту плотт хаунда немає. Єдиний американський кунхаунд із власним номером FCI — чорно-підпалий кунхаунд (Black and Tan Coonhound, № 300, група 6, країна походження США). Тому в Європі плотта ведуть через UKC/AKC та національні клуби, а не через систему FCI.
І ще одна деталь про назву: заголовок офіційного стандарту AKC — просто «Plott», тоді як на породній сторінці AKC і в UKC вживають повну форму «Plott Hound». Обидві коректні; в українській так само усталилися дві — «плотт хаунд» і «гончак Плотта».
Розміри: чому одна цифра тут не працює
Дуже поширена помилка — подати «зріст плотта» одним діапазоном. Насправді діапазонів чотири: у кожного з двох реєстрів свої цифри, і всередині кожного окремо нормовано кобелів та сук. UKC описує собаку помітно більшого, ніж AKC. Тому нижче — таблиця, де кожне число має одне значення й одне джерело.
Розміри: чому одна цифра тут не працює · 6
| Параметр | Стандарт UKC (ред. 01.01.2020) | Стандарт AKC (затв. 06.1998) |
|---|---|---|
| Зріст у холці, кобелі | 22–27 дюймів (56–69 см) | 20–25 дюймів (51–64 см) |
| Зріст у холці, суки | 21–25 дюймів (53–64 см) | 20–23 дюйми (51–58 см) |
| Вага, кобелі | 50–75 фунтів (23–34 кг) | 50–60 фунтів (23–27 кг), у робочій кондиції |
| Вага, суки | 40–65 фунтів (18–29 кг) | 40–55 фунтів (18–25 кг), у робочій кондиції |
| Розмах вух | не нормується | кобелі 18–20 дюймів, суки 17–19 дюймів |
| Вихід за межі зросту | усувальний недолік (крім класу цуценят) | оцінюється як недолік складу |
Тривалість життя AKC подає як 12–14 років. Якщо ви бачите десь «зріст плотта 50–63 см» без уточнення статі й реєстру — це склеєні докупи чотири різні норми, і як орієнтир для вибору цуценяти таке число не годиться.
Робота: ведмідь і кабан, а не єнот
Тут — головна відмінність плотта від решти кунхаундів, і саме вона пояснює майже все в його утриманні. Кунхаунд у класичному сенсі спеціалізується на єноті: знайти слід, догнати, загнати на дерево, доповісти голосом і чекати. Плотт формувався інакше. UKC пише про це буквально: диких кабанів у тогочасній Америці не було, тож Плотт пустив привезених кабанячих собак на ведмедя. Преамбула закону штату описує породу як легендарного мисливського собаку, відомого як найвідважніший боєць і невідступний слідопит.
AKC формулює завдання породи як «поставити велику дичину до бою або загнати на дерево», а серед прикмет називає витривалість, стійкість, спритність, рішучість і напористість у роботі. UKC додає ще дві риси, які власники часто недооцінюють: виражений інстинкт заганяти на дерево й охоче ставлення до води. Плотт полізе у воду сам і без запрошення.
Різниця між «єнотовою» і «ведмежою» роботою — це різниця в дистанції, тривалості й ризику. Ведмежий гін тягнеться довше, іде складнішим рельєфом і закінчується прямим контактом зі звіром, який може дати відсіч. Звідси й фізичний тип: обтічний корпус, добре виражені кути, довга мускулиста стегнова частина, а на швидкості лапи сходяться в один слід — усе це описано в стандартах як вимоги до руху. Звідси ж — та впертість у роботі, за яку породу цінують мисливці й на яку скаржаться міські власники: собаку століттями відбирали за здатністю не кинути роботу.
Схожа безкомпромісність у роботі є й у зовсім інших за розміром порід. Маленький, але відважний паттердейл-тер’єр так само працює «на контакт» у норі. Спільний для обох випадок означає для власника одне: підвищену увагу до безпеки собаки, бо тварина, яка не вміє відступати, сама себе не побереже.
Про робочу культуру породи багато говорить і те, як влаштовані її змагання. UKC проводить для кунхаундів не лише виставки-ринги, а й нічні полювання (nite hunts), водні гони та польові випробування — причому до участі в усіх ліцензованих кунхаундських заходах допущено й стерилізованих собак. Це означає, що робочий формат відкритий і для тих власників, які не займаються розведенням.
Цікаві факти про породу
- Державний собака штату — і кримінальна стаття в тому самому законі. Плотт хаунда офіційно затверджено собакою штату Північна Кароліна 12 серпня 1989 року (Session Laws, 1989, c. 773, Senate Bill 832). Найцікавіше — повна назва акта: він не лише проголошував державного собаку, а й робив крадіжку собаки фелонією класу J, а тимчасове заволодіння собакою — місдімінором. Тобто почесний статус породи прийшов у пакеті з посиленням відповідальності за крадіжку собак загалом.
- Єдина порода, виведена в Північній Кароліні. Так формулює NCpedia; преамбула самого закону 1989 року теж стверджує, що це єдина порода, відома як така, що виникла в цьому штаті, і відносить її до чотирьох порід американського походження — саме так, як це бачив законодавець того часу.
- Без британського предка — але не в однині. Розхоже твердження «єдиний кунхаунд без англійського фоксхаунда в предках» правильне лише в межах AKC, де кунхаундських порід шість. У UKC їх сім, і там таких порід дві: плотт хаунд і американський леопардовий гончак.
- Позначка на крупі. Стандарт AKC починається не з опису собаки, а з дозволу: мисливська ідентифікаційна позначка на крупі не карається на рингу.
- Родина на карті. Долина Плотт, гора Плотт-Балсам і річка Плотт-Крік у Північній Кароліні названі на честь тієї самої родини.
- Стандарт міняється й сьогодні. Чинна редакція UKC від 1 січня 2020 року скасувала дискваліфікацію за суцільний окрас — однотонний плотт більше не поза грою.
- Внесок у медицину. Модель мукополісахаридозу I типу, на якій випробовували підходи до лікування людської хвороби, бере початок від трьох однопослідних цуценят плотт хаунда, описаних 1983 року.