Гладкошерстий російський той (Smooth Haired Russian Toy) — це не просто «кишеньковий» собачка, а справжня особистість з великим серцем і тер’єрським характером. Він вимогливий до умов утримання, зате з ним Ви заощадите час на вигулах. Цей кумедний вухатий малюк може демонструвати вкрай рухливу поведінку і залюбки гратиметься з Вами. Послідовно привчайте його до правил у Вашому домі – той-тер’єр не обділений інтелектом і добре розуміє господаря. ДІзнайтесь більше на Tvaryny.
Російський той гладкошерстий: короткий огляд породи
| Країна походження | Росія |
| Рік першої згадки / стандарту | 20-ті роки XX ст. (відновлення у 1950-х, FCI визнання 2006/2017) |
| Група FCI | Група 9 (Собаки-компаньйони та тої), Секція 9 (Континентальні той-спанієлі та російські тої) |
| Тривалість життя | 12-15 років (довгожителі до 17-18) |
| Зріст у холці | 20-28 см (допускається +/- 1 см) |
| Вага | Від 0.9 кг до 3 кг (найбажаніша вага — 2.3 кг) |
| Тип шерсті | Коротка, щільно прилегла, без підшерстя |
Історія породи: від англійського аристократа до радянського феномену
Історія цієї породи нагадує захоплюючий детектив, де переплелися політика, мода та ентузіазм окремих кінологів. На початку XX століття однією з найпопулярніших декоративних порід у Російській імперії був англійський той-тер’єр. Ці мініатюрні собачки прикрашали салони знаті та були символом достатку. Однак після Жовтневої революції ситуація кардинально змінилася. Собаки “буржуазного класу” стали небажаними, їх розведення припинилося, а поголів’я критично скоротилося. Більшість чистокровних особин загинула або змішалася з дворовими собаками.
Відродження почалося лише у середині 50-х років XX століття. Група радянських кінологів у Москві вирішила відновити популяцію той-тер’єрів. Але через “Залізну завісу” доступ до чистокровних плідників з Англії був закритий. Доводилося працювати з тим, що було — собаками, які лише фенотипово нагадували оригінальних англійських тоїв. В результаті селекції, яка часто йшла врозріз зі стандартами англійського “прабатька”, сформувався зовсім новий тип собаки. Специфічні відмінності фенотипу закріплювалися роками.
У 1958 році від схрещування двох гладкошерстих собак народилося цуценя з довгими пачосами на вухах і кінцівках. Це стало початком гілки російського тоя довгошерстого, який сьогодні розвивається паралельно з гладкошерстим різновидом. Обидва типи були об’єднані під спільною назвою “Російський той” і отримали офіційне, хоч і попереднє, визнання Міжнародної кінологічної федерації (FCI) лише у 2006 році. Повне визнання порода отримала у 2017 році, що відкрило їй двері на найбільші світові виставки.
Як виглядає Російський той гладкошерстий: детальний опис зовнішності
Гладкошерстий російський той — це елегантний, високоногий собака з тонким кістяком та сухою мускулатурою. На відміну від кремезнішого бостон тер’єра, російський той виглядає як витончена порцелянова статуетка. Важливо розуміти, що крихкість — це породна ознака, а не вада, проте вона накладає певні обмеження на спосіб життя.
Голова та морда
Голова невелика порівняно з тулубом. Череп високий, але не надто широкий, з чітко вираженим переходом від чола до морди (стопом). Мордочка суха, загострена, трохи коротша за черепну частину. Губи тонкі, щільно прилягають, темного кольору або в тон забарвлення.
Очі — це дзеркало душі тоя. Вони досить великі, округлі, трохи опуклі, широко поставлені і дивляться прямо. Колір очей зазвичай темний, хоча у собак коричневого або блакитного забарвлення допускаються світліші відтінки. Вуха — візитна картка породи: великі, тонкі, високо поставлені і стоячі, формою нагадують рівнобедрений трикутник. У збудженому стані вони розвернуті вперед, ніби локатори.
Корпус та кінцівки
Шия довга, суха, високо поставлена, з гарним вигином, що надає собаці гордовитого вигляду. Спина міцна і пряма, поперек короткий і трохи опуклий. Грудна клітка глибока, але не широка, овальної форми, сягає ліктів. Живіт підтягнутий, утворює красиву лінію паху.
Кінцівки високі, рівні та паралельні. Саме довгі ноги відрізняють російського тоя від багатьох інших декоративних порід, наприклад, від приземкуватого кромфорлендера (хоча це породи різних вагових категорій, порівняння пропорцій цікаве). Лапи маленькі, овальні, пальці стиснуті в грудку (“котяча лапа”). Хвіст може бути купований (залишають 2-3 хребці) або натуральний (шаблевидний), який собака несе високо.
Шерсть та забарвлення
У гладкошерстого різновиду шерсть коротка, щільно прилегла, блискуча, без підшерстя та лисин. На дотик вона нагадує сатин. Стандарт передбачає різноманітні забарвлення, що робить вибір цуценяти ще цікавішим:
- Чорно-підпале (найпоширеніше і класичне);
- Коричнево-підпале (шоколадне);
- Блакитно-підпале (рідкісне і ефектне);
- Лілово-підпале;
- Руде будь-якого відтінку (з чорним або коричневим нальотом або без нього);
- Палеве.
Характер: темперамент і поведінка
Не обманюйтеся розмірами — всередині цього малюка живе дух великого охоронця. Російський той гладкошерстий має надзвичайно активний темперамент. Це холерик у чистому вигляді: реакції миттєві, перемикання уваги швидке. Якщо порівнювати його з популярним родичем, то російський той часто більш емоційний та “гучний”, ніж чіхуахуа, який може поводитися дещо статечніше.
Основні риси характеру:
- Відданість: Вони обирають одного господаря, хоча люблять усіх членів сім’ї. Собака буде слідувати за Вами “хвостиком” по всій квартирі.
- Сміливість: Той не усвідомлює свого розміру. Він без вагань кинеться захищати господаря навіть від вівчарки, тому на прогулянках потрібна пильність.
- Грайливість: Енергія б’є через край. Вони готові грати з м’ячиком, бігати за лазерною указкою (обережно з очима!) або просто носитися колами по кімнаті (“зуміз”).
- Тривожність: Через тонку душевну організацію ці собаки можуть бути схильні до стресу. Гучні звуки, крики, феєрверки можуть сильно налякати тварину, викликаючи тремтіння.
Цей собака ідеально підходить для активних людей, які хочуть компаньйона, але не мають місця для великого пса. Він також схожий за темпераментом на празького крисарика, з яким їх часто плутають через схоже забарвлення та будову тіла, хоча ратлик зазвичай має трохи іншу форму голови та походження.
Дресирування та соціалізація
Існує небезпечний міф, що маленьких собак не потрібно дресирувати. Це фатальна помилка! Невихований російський той перетворюється на домашнього тирана: він гавкає на кожен шурхіт, кусає гостей за п’яти і мітить кути. Високий інтелект породи дозволяє їм швидко вчитися, але цей же інтелект допомагає їм майстерно маніпулювати господарем.
Розпочинати виховання російського той-тер’єра доцільно з перших днів появи в домі. Спершу дозвольте малюкові перебувати лише в одному з приміщень квартири, де завчасно розмістіть піддон котячого лотка або пелюшку. Послідовно привчайте собаку до туалету. Це одна з переваг породи — можливість “робити справи” вдома, що рятує у люті морози.
Соціалізація критично важлива. Виносьте цуценя на вулицю (спочатку на руках до закінчення карантину щеплень), знайомте з різними звуками, людьми, іншими собаками. Якщо малюк гарчить або гавкає без причини — м’яко, але впевнено припиняйте це. Не беріть його на руки кожного разу, коли він чогось злякався, інакше закріпите реакцію страху.
Здоров’я: типові хвороби та профілактика
Попри тендітність, російські тої — доволі здорова порода-довгожитель. Однак, анатомічні особливості диктують специфічні ризики. Неважко здогадатись, що в цього рухливого собаки легко виникають механічні пошкодження тонкого кістяку. Найчастіша травма — перелом кісток передпліччя при стрибку з дивана або падінні з рук. У цуценят кістки особливо крихкі.
| Система організму | Типові проблеми | Профілактика |
|---|---|---|
| Опорно-рухова | Переломи кінцівок, вивих пателлі (колінної чашечки), хвороба Пертеса | Заборона стрибків з висоти понад 40 см, зміцнення зв’язок, обережність в іграх. |
| Зубна система | Невипадання молочних зубів (поліодонтія), ранній зубний камінь | Видалення молочних іклів ветеринаром, регулярна чистка зубів. |
| Нервова система | Гідроцефалія, портосистемні шунти, атлантоаксіальна нестабільність | Купівля цуценят тільки у перевірених заводчиків, МРТ при підозрах. |
| Очі | Катаракта, прогресуюча атрофія сітківки | Щорічний огляд офтальмолога. |
Також слід згадати про гіпоглікемію (різке падіння рівня цукру в крові), яка часто трапляється у цуценят міні-порід при стресі або тривалих перервах у їжі. Завжди майте під рукою солодкий сироп або глюкозу.
Догляд та загальна гігієна
Російський той-тер’єр – суто кімнатний домашній улюбленець. Догляд за його гладкою шерстю мінімальний: достатньо раз на тиждень протирати собаку гумовою рукавичкою або замшевою ганчіркою, щоб видалити відмерлі волосинки і надати блиску. Купати часто не потрібно — раз на місяць або при сильному забрудненні.
Важливі аспекти догляду:
- Кігті: Через малу вагу кігті не сточуються об асфальт природним шляхом. Їх потрібно підстригати кожні 10-14 днів. Довгі кігті викривляють пальці і змінюють поставу собаки.
- Вуха: Великі відкриті вушні раковини схильні до забруднення пилом. Регулярно оглядайте їх і протирайте спеціальним лосьйоном.
- Анальні залози: У тоїв вони часто забиваються, що призводить до запалення. Якщо собака “їздить” на попі — час до ветеринара на чистку.
- Одяг: Це не забаганка, а необхідність. Відсутність підшерстя робить тоя беззахисним перед холодом. Взимку потрібен теплий комбінезон, восени — дощовик. Однак не варто кутати собаку вдома, щоб не порушити терморегуляцію.
Харчування: ключові рекомендації
У цих собак прискорений метаболізм. Вони швидко спалюють калорії, але так само швидко можуть набрати зайву вагу при малорухливому способі життя. Дорослого тер’єра цієї мініатюрної породи годують двічі на день, чітко дотримуючись графіку. Російський той-тер’єр схильний до випрохування ласих шматочків (“синдром бідного родича”), тому важливо проявити стійкість.
При натуральному годувння (натуралка) основу раціону (близько 50-60%) має становити нежирне м’ясо (яловичина, індичка, кролик). Курка може викликати алергію. Решту складають овочі (кабачок, морква), трохи круп (рис, гречка) та кисломолочні продукти. Категорично заборонено годувати зі столу: копченості, солодке, жирне вбивають печінку крихітки.
Якщо ви обираєте сухий корм, це має бути клас Super Premium або Holistic для дрібних порід. Гранули мають бути дрібними, щоб собака міг їх розгризти.
Плюси і мінуси породи
| Плюси (+) | Мінуси (-) |
|---|---|
| Компактність: ідеальний для будь-якої квартири. | Крихкість кістяку: високий ризик травм. |
| Легкість у транспортуванні (можна брати в салон літака). | Надмірна “гавкучість” без виховання. |
| Не потребує довгих прогулянок, ходить на пелюшку. | Збудлива нервова система (тремтіння, стрес). |
| Мінімальний догляд за шерсь, майже немає запаху “псина”. | Потреба в одязі в холодну пору року. |
| Високий інтелект і здатність до навчання. | Схильність до проблем із зубами. |
Цікаві факти про Російського тоя
- Довгий час порода була відома лише в межах СРСР/СНД. Експорт собак суворо контролювався.
- Російський той — одна з найменших порід у світі, яка може конкурувати за мініатюрністю з чіхуахуа.
- Попри іграшкову зовнішність, у них збережено мисливський інстинкт тер’єрів — вони можуть ловити мишей або жуків.
- Назва “тер’єр” була прибрана з офіційної назви породи за вимогою FCI, оскільки за групою вони віднесені до компаньйонів, а не до тер’єрів (група 3). Тепер це просто “Російський той”.
Часті запитання про породу (FAQ)
Чи сильно линяє гладкошерстий той?
Линька відбувається двічі на рік (весна/осінь), але через відсутність підшерстя і малий розмір собаки, кількість шерсті в домі мінімальна. Ви не знайдете клубків шерсті по кутах, як від великих собак. Достатньо вологого прибирання.
Чи ладнають вони з дітьми?
Це складне питання. Російський той не рекомендований для сімей з дуже маленькими дітьми (до 6-7 років). Причина не в агресії собаки, а в небезпеці для неї. Дитина може випадково впасти на собаку, сильно стиснути або впустити її, що призведе до фатальних наслідків. Зі старшими дітьми тої стають найкращими друзями по іграх.
Скільки коштує цуценя?
Ціна залежить від класу (пет, брід, шоу) та забарвлення. Рідкісні кольори (блакитний, ліловий) коштують дорожче. Важливо не економити і не купувати цуценят на “пташиних ринках”, де часто продають хворих тварин або метисів з нестабільною психікою.