Історія породи: від палаців до сучасності
Історія породи імператорських собак з Пекіну налічує понад дві тисячі років, і вона оповита міфами та реальними історичними драмами. Ця порода настільки давня, що її коріння губиться в глибині століть, коли собак шанували як священних духів-охоронців.
Легенда про походження
За однією з найкрасивіших східних легенд, цей кумедний собака з гордим характером народився у шлюбі царя звірів — лева, та маленької мавпочки. Лев, закохавшись у мавпу, попросив покровителя тварин Аху-Мазду зменшити його розмір, але залишити йому хоробрість і гідність. Так з’явився пекінес: з гривою та серцем лева, але з кумедною мордочкою мавпи. Ця романтична історія пояснює незвичайну зовнішність та неймовірну сміливість цих малюків, які не бояться навіть великих вівчарок.
Священний статус у Китаї
Реальність була не менш захопливою. Протягом століть пекінеси жили виключно в Забороненому місті в Пекіні. Пухнастих чотирилапих малюків мали право завести тільки монарші особи Китаю. Для простолюдина такий вибір домашнього улюбленця карався смертю. Вважалося, що ці собаки відганяють злих духів, тому їх часто носили в широких рукавах кімоно (звідси й пішла назва «рукавні собачки» для найменших представників). Догляд за ними був доручений євнухам, а життя собак було розкішнішим, ніж життя багатьох людей того часу.
Прихід у Європу
Європейці побачили пекінесів тільки у середині XIX століття, і ця зустріч була трагічною для Китаю. У 1860 році, під час Другої опіумної війни, англійські та французькі війська штурмували Літній палац у Пекіні. Імператорська родина втекла, але наказала вбити всіх священних собак, щоб вони не дісталися «чужоземним варварам». Тим не менш, 5 собак дивом вціліли — їх знайшли в покоях тітки імператора, яка наклала на себе руки. Ці трофеї були вивезені до Англії. Один із них, на ім’я Луті (від англ. Looty — здобич), був подарований королеві Вікторії. Так розпочалася європейська ера пекінесів, де вони швидко завоювали популярність серед аристократії.
Як виглядає пекінес: детальний опис зовнішності
Пекінес - це низькорослий собака з масивною головою і виразним переходом від широкого лоба до короткої морди з характерною складкою на переніссі. Його зовнішність унікальна і не схожа на жодну іншу породу, хіба що віддалено нагадує японських хінів, хоча конституція тіла у них різна.
- Голова: Велика, широка, плеската між вухами. Профіль абсолютно плаский. Важливою деталлю є V-подібна складка на переніссі, яка не повинна перекривати очі чи ніс.
- Очі: Великі, круглі, темні та блискучі. Вони широко розставлені і надають собаці того самого «здивовано-зверхнього» виразу. Глибокі очі на чорній мордочці, зазвичай, забарвлені у карий колір.
- Ніс: Мочка носа завжди чорна, широка і коротка, ніздрі мають бути добре відкриті (що важливо для дихання).
- Корпус: Короткий, спереду важчий, ніж ззаду, з вираженою талією. Грудна клітка широка, ребра вигнуті. Його корпус підтримують міцні кінцівки з пласкими круглими лапами.
- Кінцівки: Передні лапи вигнуті, масивні. Задні — легші. Саме така будова забезпечує пекінесу його фірмову «котячу» ходу перевальцем.
- Шерсть: Може мати й середню довжину, проте більше цінуються пекінеси з довгим покривом. Шерсть пряма, жорстка на дотик, з густим м’яким підшерстком, що утворює «гриву» навколо шиї.
- Забарвлення: Традиційне забарвлення - чорно-руде, зустрічаються палеві, чорні і, вкрай рідко, білі пекінеси. Стандарт допускає будь-які кольори та плями, крім альбінізму та печінкового кольору.
